UKRAINS'KYI VISNYK PSYKHONEVROLOHII

The Scientific and Practical Journal of Medicine
ISSN 2079-0325(p)
DOI 10.36927/2079-0325

КЛІНІЧНА ФЕНОМЕНОЛОГІЯ СТРЕСАСОЦІЙОВАНИХ РОЗЛАДІВ В УМОВАХ ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ

Type of Article

In the Section

Index UDK:

Abstract

У населення України в сучасних умовах повномасштабної російської воєнної агресії відбувається одночасне формування як індивідуальної, так і колективної травматизації. Психотравматичні чинники у теперішньому та майбутньому негативно відбиваються на рівні як громадського здоров’я (психічного та соматичного), так і індивідуального.

У процесі роботи ми з дотриманням принципів деонтології та біоетики провели комплексне клініко-психопатологічне та патопсихологічне обстеження 256 хворих на стресасоційовані розлади, обох статей (135 жінок та 121 чоловік), віком 25—65 років.
Як показали результати дослідження, клінічна структура стресасоційованих розладів у обстежених хворих була представлена: посттравматичним стресовим розладом — 29,2 % чоловіків та 26,9 % жінок; розладами адаптації — 41,5 % та 39,8 % обстежених відповідно, тривожними розладами — 29,3 % чоловіків та 33,3 % жінок. Як показали результати психодіагностичного дослідження, за шкалою виразності травматичного стресу 61,1 % обстежених чоловіків та 65,4 % жінок мають «повний», а 35,2 % та 38,2 % обстежених відповідно — «частковий» стресовий розлад.

Базуючись на отриманих у процесі роботи даних, ми розробили комплексну персоніфіковану систему корекції стресасоційованих розладів.

References

  1. Марута Н. О. Психологічні фактори ризику виникнення психічних розладів у  внутрішньо переміщених осіб  / Н. О. Марута, Г. Ю. Каленська, В. Ю. Федченко // Львівський клінічний вісник. 2020. № 1 (29). С. 21—28. DOI: https://doi.org/10.25040/lkv2020.01.021
  2. Юр’єва Л.  М.  Непсихотичні психічні розлади в  осіб, що зазнали психосоціального стресу в умовах військового конфлікту / Л. М. Юр’єва, Т. Й. Шустерман, Є. О. Ліхолетов // Медичні перспективи. 2019. Т.  24, №  4. С.  112—120. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.4.189601.
  3. National estimates of  exposure to  traumatic events and PTSD prevalence using DSM-IV and DSM-5 criteria  / D. G. Kilpatrick, H. S. Resnick, M. E. Milanak [et al.] // Journal of Traumatic Stress. 2013. Vol. 26(5). P. 537—547. DOI: https://doi.org/10.1002/jts.21848.
  4. Хаустова О. О. Тривожно-депресивні розлади в умовах дистресу війни в  Україні  // Здоров’я України. 2022. №  4. С.  22—24.
    URI: https://health-ua.com/multimedia/userfiles/files/2022/Nevro_4_2022/Nevro_4_2022_st22.pdf.
  5. Маркова М. В. Постстресова психологічна дезадаптація: закономірності розвитку і  специфіка клінічних проявів дезадаптивних станів у окремих специфічних груп населення, вразливих до дії макросоціального стресу. Харків : Друкарня «Мадрид», 2019. 492 с.
  6. Чабан О.  С. Медико-психологічні наслідки дистресу війни в  Україні: що  ми  очікуємо та  що  потрібно враховувати при  наданні медичної допомоги? / О.  С.  Чабан, О.  О.  Хаус това  // Український медичний часопис. 2022. №  4  (150)  — VII/VIII. URI: https://www.umj.com.ua/article/232297/mediko-psihologichni-naslidki-distresu-vijni-vukrayini-shho-mi-ochikuyemo-ta-shho-potribno-vrahovuvatipri-nadanni-medichnoyi-dopomogi.
  7. Марута Н. О. Особливості порушень психічного здоров’я та механізми їх формування у внутрішньо переміщених осіб / Н.  О.  Марута, Т.  В.  Панько, Г.  Ю.  Каленська  // Український вісник психоневрології. 2019. Т. 27, вип. 4 (101). С. 45—51. DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V27-is4-2019-8.
  8. Охорона психічного здоров’я в умовах війни. У двох томах. Переклад з  англійської Тетяна Семигіна, Ірина Павленко, Євгенія Овсяннікова [та ін.]. К. : Наш формат, 2017, Т. 1. 579 с.