ГоловнаАрхiв номерiв2022Том 30, випуск 4 (113)Особливості прояву та загальнореабілітаційне значення феномена парадоксальної кінезії при хворобі Паркінсона
Назва статтi Особливості прояву та загальнореабілітаційне значення феномена парадоксальної кінезії при хворобі Паркінсона
Автори Богданова Ірина Вячеславівна
Волошина Наталія Петрівна
Федосєєв Сергій Володимирович
Волошин-Гапонов Іван Константинович
Терещенко Людмила Павлівна
З рубрики МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ТА СУЧАСНІ ПРИНЦИПИ ТЕРАПІЇ НЕВРОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2022 Номер журналу Том 30, випуск 4 (113) Сторінки 4-11
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.858-008.6-036.66:616.009.2 Індекс ББК -
Анотацiя DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V30-is4-2022-1

 Мета дослідження: виявлення чинників, що сприяють виникненню парадоксальних кінезій (ПК) при хворобі Паркінсона (ХП), оцінка їх частоти і клінічних проявів (за даними результатів інтерв’ю). Всі пацієнти, у яких брали інтерв’ю, були поділені на дві групи. Перша група (45 осіб) — хворі без симптомів деменції, друга група (18 осіб) — хворі з симптомами деменції. Оцінка за шкалою MMSE проведена не більше, ніж за три місяці до цього опитування щодо оцінки частоти виникнення феномена ПК (до введення карантинних обмежень). Пацієнти з ХП спочатку практично не мають уявлень про феномен ПК, але при інформуванні (індивідуальному та груповому) у групі пацієнтів без клінічно значущого когнітивного зниження розуміння суті та можливостей застосування ПК збільшується з 6,7 % до 88,9 % респондентів. Пацієнти з ХП, які когнітивно збережені, відзначають прояви ПК у вигляді спонтанної можливості швидше і спритно виконувати рухи в 82,2 % спостережень, водночас вітальні рухи контролю постави, ходьби, рівноваги спостерігаються у 93,3 % пацієнтів, виконання складних актів — у 51,1 % спостережень. Факторами, що сприяють прояву ПК, часто (у понад 50,0 % випадків) у групі пацієнтів без зна- чущого когнітивного зниження є — ритм, лічення, підказки (84,4 %), прослуховування музики (93,3 %), навколишнє середовище (64,4% респондентів), сильні емоції (93,3 %); спілкування із певними людьми (88,9 %); якість сну (80,0 %); менш частими, але практично застосовуваними є внутрішній наказ та свідомий контроль (48,9 %) та візуалізація рухового акту (40,0 %). Реалізацію феномена ПК за допомогою факторів, що її виявляють, можна використовувати під час проведення занять з рухової реабілітації, але потрібним є збережений когнітивний потенціал хворих. Реабілітаційний потенціал хворих на ХП визначений як середнього або низького рівня. Такого рівня реабілітаційного потенціалу загалом достатньо для втілення розроблених індивідуальних програм реабілітації.
Ключовi слова Хвороба Паркінсона, парадоксальна кінезія, когнітивний потенціал, реабілітація
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури		 1. Карабань І. М. Агоністи дофамінових рецепторів у комплексній патогенетичній терапії хвороби Паркінсона / І. М. Карабань, Н. В. Карасевич // Міжнародний неврологіч- ний журнал. 2017. № 5. С. 52—58. URI: http://www.mif-ua. com/archive/article/45070.
 2. Пономарьов В. В. Діагностика хвороби Паркінсона на ранніх стадіях захворювання / В. В. Пономарьов, Е. В. Ма- зуренко // Медичні новини. 2012. № 1. С. 13—16.
3. Богданова И. В. Стан метаболічних і регуляторних процесів у хворих на хворобу Паркінсона в залежності від ступеня тяжкості та схеми лікування // Український віс- ник психоневрології. 2012. Т. 29, вип. 2 (71). С. 5—8.
4. Слободин Т. Н. Современные представления о пато- генезе болезни Паркинсона // НейроNEWS. 2011. № 7 (34). С. 24—27.
5. Волошина Н. П. Постава і патологічні пози у хворих з хворобою Паркінсона (діагностика, клінічна інтерпретація) / Н. П. Волошина, С. В. Федосєєв І. В. Богданова // I Interna- tional Scientific and Theoretical Conference “Interdisciplinary Research: Scientific Horizons and Perspectives”. Vilnius, Republic of Lithuania — 12 March 2021. Vol. 3. P. 74—79.
6. Enfermedad de Parkinson avanzada. Características clínicas y tratamiento (parte I) [Advanced Parkinson’s disea se: Clinical characteristics and treatment (part 1)] / Kulisevsky J., Luquin M. R., Arbelo J. M. [et al.] // Neurologia. 2013 Octo- ber. Vol. 28, Issue 8. P. 503—521. Spanish. DOI: 10.1016/j. nrl.2013.05.001.
7. “Paradoxical Kinesis” is not a Hallmark of Parkinson’s disease but a general property of the motor system / Benedicte Ballanger, Stéphane Thobois, Pierre Baraduc, Robert Turner, Emmanuel Broussolle [et al.] // Movement Disorders, Wiley. 2006. No. 21 (9). Р. 1490—1495. DOI: 10.1002/mds.20987.
8. Козак В. В. Парадоксальные кинезии при болезни Паркинсона: теории возникновения и их практическое применение / В. В. Козак, Л. Ротару // Журнал невроло- гии и психиатрии. 2016. № 2. С. 109—115. DOI: 10.17116/ jnevro201611621109-115.
9. Glickstein M. Paradoxical movement in Parkinson’s disea- se / M. Glickstein, J. Stein // TINS. 1991. No. 14. Р. 480—482.
10. Schlesinger I. Paradoxical kinesia at war / I. Schlesinger, I. Erikh, D. Yarnitsky // Mov Disord. 2007. No. 22 (16). Р. 2394— 2397. DOI: 10.1002/mds.21739.
11. Hammond T. C. New developments: falls, drooling & exercise in Parkinson’s Disease // The Parkinson’s Source. Is- sue 40. APDA Magazine. 2010.
12. Protracted benefit from paradoxical kinesia in typical and atypical parkinsonism’s / L. Bonanni, A. Thomas, F. Anzel- lotti [et al.] // Neurol Sci. 2010. No. 31 (6). Р. 751—756. DOI: 10.1007/s10072-010-0403-5.
13. Sacks O. Awakenings. New York : Duckworth & Co., 1973. 408 р.
14. Рассказова Е. И. Применение скрининговых шкал в нейропсихологичес кой реабилитации: возможности, тре- бования и ограничения / Е. И. Рассказова, М. С. Ковязина, Н. А. Варако // Вестник ЮУрГУ. Серия «Психология». 2016. Т. 9, № 3. С. 5—15. DOI: 10.14529/psy160301.
15. Folstein M. F. "Mini-mental state". A practical meth- od for grading the cognitive state of patients for the clini- cian / M. F. Folstein, S. E. Folstein, P. R. McHugh // J Psychiatr Res. 1975 Nov. No. 12 (3). Р. 189—198. DOI: 10.1016/0022- 3956(75)90026-6.
16. Mitchell A. J. The Mini-Mental State Examination (MMSE): an update on its diagnostic validity for cognitive disorders // In: A. J. Lerner (Ed.) Cognitive screening instruments. A practical approach. London: Springer, 2013. P. 15—46. https://neuro- sys.ru/diagnostika/osmotr/ocenka-narusheniya-kognitivnih- funkciy/test-mmse.
17. Боженова Н. А. Использование метода визуализации при подготовке студентов-спортсменов / Н. А. Боженова, А. А. Джумагалиева, О. А. Заикина // Международный студен- ческий научный вестник. 2018. № 5. URL: https://eduherald. ru/ru/article/view?id=1880.
18. Koyama S. Duration of mentally simulated movement before and after a golf shot / S. Koyama, K. Tsuruhara, Y. Yama- moto // Percept Mot Skills. 2009 Feb. No. 108 (1). Р. 327—338. DOI: 10.2466/PMS.108.1.327—338.
19. Porretta D. L. Imagery and physical practice in the ac- quisition of gross motor timing of coincidence by adolescents with mild mental retardation / D. L. Porretta, P. R. Surburg // Percept Mot Skills. 1995 Jun. No. 80 (3 Pt 2). Р. 1171—83. DOI: 10.2466/pms.1995.80.3c.1171.
20. Brain activation during execution and motor imagery of novel and skilled sequential hand movements / [G. Michael Lacourse, L. R. Elizabeth Orr, C. Steven Cramer, Michael J. Co- hen] // Neuroimage. 2005 Sep. No. 27 (3). Р. 505—519. DOI: 10.1016/j.neuroimage.2005.04.025.
 21. The Effect of Group Music Therapy on Mood, Speech, and Singing in Individuals with Parkinson’s Disease — A Feasi- bility Study / C. Elefant, F. A. Baker, M. Lotan [et al.] // J Music Ther. 2012. No. 49 (3). Р. 278—302. DOI: 10.1093/jmt/49.3.278.
22. Walking on music / [F. Styns, L. Van Noorden, D. Moelants, M. Leman] // Human movement science. 2007. No. 26 (5). Р. 769—785. DOI: 10.1016/j.humov.2007.07.007.