ГоловнаАрхiв номерiв2023Том 31, випуск 4 (117)Порівняльна оцінка вмісту титрів антитіл до двоспіральної ДНК і поширеності гаплотипів АА, АG між хворими на спорадичну та сімейну форми розсіяного склерозу і практично здоровими дітьми за допомогою математичного аналізу (Третя частина)
Назва статтi Порівняльна оцінка вмісту титрів антитіл до двоспіральної ДНК і поширеності гаплотипів АА, АG між хворими на спорадичну та сімейну форми розсіяного склерозу і практично здоровими дітьми за допомогою математичного аналізу (Третя частина)
Автори Негреба Тетяна Валер'янівна
Кіржнер Валерій Михайлович
Волошина Наталія Петрівна
Черненко Максим Євгенович
Погуляєва Тетяна Миколаївна
Нікішкова Ірина Миколаївна
Волошин-Гапонов Іван Константинович
Кутіков Дамір Олександрович
Гапонов Петро Костянтинович
З рубрики МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ТА СУЧАСНІ ПРИНЦИПИ ТЕРАПІЇ НЕВРОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2023 Номер журналу Том 31, випуск 4 (117) Сторінки 17-23
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.832-004.12-036:615-07 Індекс ББК -
Анотацiя DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V31-is4-2023-3

 Мета роботи: провести порівняльну оцінку за допомогою математичного аналізу між рівнем титрів антитіл до двоспіральної (нативної) ДНК (AT dsDNA), поширеністю гапло- типів АА та АG, характером прогнозу та ступенем інвалідизації за шкалою EDSS у хворих із спорадичною та сімейною формами розсіяного склерозу і практично здорових дітей із обтяженою спадковістю до цього захворювання. Методи досліджування: клініко-неврологічні, генетичні, методи математичної статистики (середні значення, довірчий інтервал, пермутаційний тест, метод ANOVA, кореляційний аналіз за методом Пірсона, стандартні таблиці спряженості). Обстежено 97 хворих: спорадична форма розсіяного склерозу (РС) — 55, серед них із рецидивуючим перебігом (РП) — 31, прогредієнтними типами перебігу (ПТП) — 24; сімейна форма РС — 42, серед них із РП — 20, ПТП — 22) та 22 практично здорових дорослих дітей (від 18 до 36 років) із обтяженою спадковістю до РС. У хворих на РС співвідношення нормальних і підвищених титрів AT dsDNA, незалеж- но від форми захворювання (спорадичної, сімейної), тісно пов’язані з типами перебігу з переважанням нормальних титрів при РП та підвищених титрів при ПТП. При порівнянні середніх значень титрів AT dsDNA виявлено достовірне переважання підвищених титрів у хворих на РС, особливо при сімейній формі, на відміну від групи практично здорових дітей. Отримана залежність середніх значень титрів AT dsDNA від характеру прогнозу: найменше значення — при сприятливому, найбільше — при несприятливому прогнозі. При оцінюванні ступеня виразності неврологічного дефіциту, за даними шкали інваліди- зації EDSS, не виявлено залежності між рівнем AT dsDNA та поширеністю гаплотипів АА та AG при двох формах РС. Поширеність гаплотипів АА і АG не залежить від форми РС (спорадичної, сімейної), але тісно пов’язана з типом перебігу із достовірним переважанням частоти зустрічаємості гаплотипу АG у хворих із ПТП РС. У практично здорових дітей поширеність гаплотипу АА переважала над гаплотипом АG (p > 0,05). Під час аналізу середніх значень поширеності гаплотипів АА і AG у хворих при двох формах РС виявлено достовірне переважання гаплотипу АG, на відміну від групи здорових дітей, у яких співвідношення поширеності гаплотипів змінювалося на користь гаплотипу АА. Під час застосування таблиць спряже- ності достовірні відмінності між поширеністю гаплотипів АА та AG, характером прогнозу та ступенем виразності неврологічного дефіциту (за шкалою EDSS), при двох формах РС не виявлені. За даними середніх значень під час аналізу взаємовідносин між вмістом AT dsDNA та поширеністю гаплотипів АА та AG доведено, що більш активне продукування антитіл до ДНК переважно ініціюється гаплотипом AG при двох формах РС. Отже, комплексний математичний аналіз клініко-генетичних досліджень дозволив оцінити складність взаємовідносин між співвідношенням нормальних та підвищених ти- трів АТ dsDNA, поширеністю та особливостями розподілу гаплотипів АА та AG, ступенем виразності неврологічного дефіциту (за шкалою інвалідизації EDSS), характером прогнозу при спорадичній та сімейній формах РС. Проведені дослідження становлять теоретичний та практичний інтерес та є основою для подальшого уточнення патогенетичних механіз- мів розвитку демієлінізуючого процесу та вдосконалення діагностики та прогнозування при різних формах та типах перебігу РС.
Ключовi слова розсіяний склероз, типи перебігу, прогноз, спорадична і сімейна форми, антитіла до ДНК, гаплотипи, математичний аналіз
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури		 1. Антитела к ДНК в крови больных рассеянным склеро- зом / В. Н. Бунева, Н. В. Гармашова, Б. М. Доронин [и др.] // Российский иммунологический журнал. 2007. № 2—4. С. 238— 311. URL: https://naukarus.com/j/rossiyskiy-immunologicheskiyzhurnal/ 29. 2. Vazgiourakis V. M., Zervou M. I. A common SNP in the CD40 region is associated with systemic lupus erythematosus and correlates with altered CD40 expression: implications for the pathogenesis // Ann Rheum Dis. 2011. Dec. № 70(12). P. 2184—2190. 3. Мельников В. Л., Митрофанова Н. Н., Мельников Л. В. Аутоиммунные заболевания : учеб. пособие. Пенза : Изд-во ПГУ, 2015. 68 с. (С. 32—39). 4. DNA methylation as a mediator of HLA-DRB1*15:01 and a protective variant in multiple sclerosis / Kular, L., Liu, Y., Ruhrmann, S. [et al.] / Nat Commun. 2018. Vol. 9, 2397. DOI: https://doi.org/10.1038/s41467-018-04732-5. 5. Three allele combinations associated with multiple sclerosis / O. O. Favorova, A. V. Favorov, Andreewski T. V. [et al.] // BMC Medical Genetics. 2006. Vol. 7. Р. 63. DOI: 10.1186/1471-2350-7-63. 6. McElroy J. P., Oksenberg J P. Multiple sclerosis genetics // Curr Top Microbiol Immunol. 2008. No. 318. Р. 45—72. DOI: 10.1007/978-3-540-73677-6_3. 7. Влияние генетических факторов на фенотипическую экспрессию рассеянного склероза / Д. С. Коробко, Н. А. Мал- кова, Булатова Е. В. [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. 2013. Т. 113, № 2. С. 10—16. 8. Современные представления о природе генетических факторов в развитии рассеянного склероза / [А. А. Хамидулла, Г. Б. Кабдрахманова, А. П. Утепкалиева, М. Б. Алиева] // Меди- цинский журнал Западного Казахстана. 2018. № 57 (1). С. 37—41. 9. Вклад генов главного комплекса гистосовместимости класса II в предрасположенность к аутоиммунным забо- леваниям / М. Ю. Захарова, Т. А. Белянина, А. В. Соколов [и др.] // Acta Naturae. 2019. Т. 11. № 4 (43). С. 4—19. DOI: 10.32607/20758251-2019-11-4-4-12. 10. Характер прогноза в зависимости от уровня цитоки- нов и распространенности гаплотипов АА и AG у больных со спорадической и семейной формами рассеянного скле- роза / [Н. П. Волошина, Т. В. Негреба, Т. И. Коляда, Т. Н. По- гуляева] // Український вісник психоневрології. 2020. Т. 28, вип. 2 (103). С. 11—15. DOI: https://doi.org/10.36927/2079- 0325-V28-is2-2020-2. 11. Atramentova, L., & Ehyakonandeh, H. Molecular genetic data in terms of associative and population genetics // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Біологія». 2021. № 36. С. 35—40. DOI: https://doi.org/10.26565/2075-5457-2021-36-4. 12. Balcerac A., Louapre C. Genetics and familial distribution of multiple sclerosis: A review // Review Rev Neurol (Paris). 2022 Jun. No. 178 (6). Р. 512—520. DOI: 10.1016/j.neurol.2021.11.009. 13. Зайцев В. М., Лифляндский В. Г., Маринкин В. И. При- кладная медицинская статистика. СПб. : Фолиант, 2003. 428 с. 14. Кобзарь А. И. Прикладная математическая статистика. М. : Физматлит, 2006. 816 c.