ГоловнаАрхiв номерiв2022Том 30, випуск 2 (111)Прогностична модель для оцінки ризику психосоціальної дезадаптації у пацієнтів, які перенесли кардіохірургічні втручання
Назва статтi Прогностична модель для оцінки ризику психосоціальної дезадаптації у пацієнтів, які перенесли кардіохірургічні втручання
Автори Маньковський Дмитро Станіславович
З рубрики МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ТА СУЧАСНІ ПРИНЦИПИ ТЕРАПІЇ НЕВРОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2022 Номер журналу Том 30, випуск 2 (111) Сторінки 24-28
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.89-008.447:616.12-089-037 Індекс ББК -
Анотацiя DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V30-is2-2022-3

 Мета дослідження — розроблення прогностичної моделі для оцінки ризику психосоціальної дезадаптації (ПДА) у пацієнтів, які перенесли кардіохірургічні втручання (КХВ), з урахуванням комплексу хірургічних, неврологічних і психо патологічних чинників. Обстежено 700 пацієнтів після проведення їм КХВ з процедурою штучного кровообігу: 86 хво- рих з інфарктом мозку, 217 пацієнтів з ознаками післяопераційної енцефалопатії та 504 пацієнти з проявами когнітивної дисфункції. Під час створення моделі використано методи нелінійного моделювання (множинний лінійний регресійний аналіз з лінеа ризованою моделлю). На ґрунті даних дослідження ми запропонували комплексну модель ПДА з урахуванням клініко-феноменологічних та психосоціальних факторів. Модель ґрунтується на комплексному оцінюванні трьох ключових векторів, які можуть справляти вплив на перебіг післяопераційного періоду і формування ПДА. Перший вектор («хірургічний») включає основні чинники, які характеризують важкість опе- ративного втручання і справляють найбільший вплив на перебіг післяопераційного періоду. Кількісна оцінка за цим вектором ґрунтується на таких показниках: тривалість, температура тіла та артеріальний тиск під час оперативного втручання. Другий вектор («неврологічний») враховує основні ішемічні та неврологічні ускладнення у післяопераційному періоді: інфаркт мозку, післяопераційну енцефалопатію та післяопераційну когнітивну дисфункцію. Кількісна оцінка за цим вектором базується на результатах дослідження когнітивної функції пацієнта у ранньому післяопераційному періоді, а саме показниках за тестами ТМТ-А, ТМТ-В і тестом Струпа. Третій вектор («психопатологічний») охоплює три основні психопатологічні порушення: де- пресію, тривогу та агресивність, а його кількісна оцінка базується на інтегральних показниках депресії і тривоги за шкалами депресії і тривоги M. Hamilton та показниках агресивності і воро- жості за тестом Басса — Даркі. Запропонована модель дає змогу одержати інформативні прогнозні показники ПДА, що є близь- кими до значень, отриманих за методикою діагностики соціально-психологічної адаптації C. Rogers & R. F. Dymond у модифікації А. К. Осницького.
Ключовi слова кардіохірургічне втручання в умовах штучного кровообігу, психосоціальна дезадаптація, прогнос- тична модель
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури		 1. The Society of Thoracic Surgeons adult cardiac sur- gery database: 2019 update on outcomes and quality / D’Agostino R. S., Jacobs J.P., Badhwar V. [et al.] // Ann Thorac Surg. 2019. Vol. 107(1). P. 24—32. 2. 2018 ESC/EACTS guidelines on myocardial revasculari zation / Neumann F.J., Sousa-Uva M., Ahlsson A. [et al.] // Eur Heart J. 2019. Vol. 40(2). P. 87—165. DOI: 10.1093/eurheartj/ehy394. 3. Ayatollahi H. Predicting coronary artery disease: a com- parison between two data mining algorithms / Ayatollahi H., Gholamhosseini L., Salehi M. // BMC Public Health. 2019. Vol. 19(1). P. 448. DOI:10.1186/s12889-019-6721-5. 4. Levett D.Z.H. Psychological factors, prehabilitation and surgical outcomes: evidence and future directions / D.Z.H. Le- vett, C. Grimmett // Anaesthesia. 2019. Vol. 74. P. 36—42. DOI: 10.1111/anae.14507. 5. Wynter-Blyth V. Prehabilitation: preparing patients for surgery / V. Wynter-Blyth, K. Moorthy // BMJ. 2017. Vol. 358. P. 9—10. DOI: 10.1136/bmj.j3702. 6. Psychosocial perspectives in cardiovascular disease / [Peder- sen S. S., von Känel R., Tully P. J., Denollet J.] // Eur J Prev Cardiol. 2017. Vol. 24. P. 108—115. DOI: 10.1177/2047487317703827. 7. Significance of psychosocial factors in cardiology: update 2018 / Albus C., Waller C., Fritzsche K. [et al.] // Clin Res Cardiol. 2019. Vol. 108. P. 1175—1196. DOI: 10.1007/s00392-019-01488-w. 8. Demographic and psychological predictors of recovery from coronary artery bypass graft / Sadeghi M., Hashemi M., Sararoudi R. [et al.] // J Educ Health Promot. 2017. Vol. 6. P. 92. DOI: 10.4103/jehp.jehp_154_16. 9. Social factors, sex, and mortality risk after coronary artery bypass grafting: a population-based cohort study / Nielsen S., Giang K.W., Wallinder A. [et al.] // J Am Heart Assoc. 2019. Vol. 8(6). e011490. DOI: 10.1161/JAHA.118.011490. 10. Pre-surgical depression and anxiety and recovery fol- lowing coronary artery bypass graft surgery / Poole L., Ronald- son A., Kidd T. [et al.] // J Behav Med. 2017. Vol. 40. P. 249—258. DOI: 10.1007/s10865-016-9775-1. 11. Psychosocial and medical predictors of 1-year functional outcome in male and female coronary bypass recipients / Young S., Linden W., Ignaszewski A. [et al.] // Hear Mind. 2019. Vol. 3. P. 113. DOI: 10.4103/hm.hm_64_19. 12. Cardiac prehabilitation / [McCann M., Stamp N., Ngui A., Litton E.] // J Cardiothorac Vasc Anesth. 2019. Vol. 33. P. 2255— 2265. DOI: 10.1053/j.jvca.2019.01.023. 13. Updating EuroSCORE by including emotional, behav- ioural, social and functional factors to the risk assessment of patients undergoing cardiac surgery: a study protocol / Cromhout P. F., Berg S. K., Moons P. [et al.] // BMJ Open. 2019. Vol. 9. e026745. URI: https://bmjopen.bmj.com/content/9/7/ e026745. 14. Psychological Preparation for Cardiac Surgery / [Salzmann S., Salzmann-Djufri M., Wilhelm M., Eute - neuer F.] // Curr Cardiol Rep. 2020. Vol. 22(12). P. 172. DOI: https://doi.org/10.1007/s11886-020-01424-9.