ГоловнаАрхiв номерiв2020Том 28, випуск 1 (102)Прогностичне значення та клініко-лабораторна оцінка порушень обміну сполучної тканини в перебігу черепно-мозкової травми у дітей
Назва статтi Прогностичне значення та клініко-лабораторна оцінка порушень обміну сполучної тканини в перебігу черепно-мозкової травми у дітей
Автори Петренко Вікторія Миколаївна
З рубрики МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ТА СУЧАСНІ ПРИНЦИПИ ТЕРАПІЇ НЕВРОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2020 Номер журналу Том 28, випуск 1 (102) Сторінки 30-35
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.831-001-018.2-07-053.2 Індекс ББК -
Анотацiя DOI: https://doi.org/10.36927/20790325-V28-is1-2020-7

 В цієї роботі, з метою виявлення прогностичного значення перебігу закритої черепно-мозкової травми у дітей з різним ступенем важкості, проведено клініко-лабораторне оцінювання порушення обміну сполучної тканини. Обстежено 115 дітей із закритою черепно-мозковою травмою різного ступеня тяжкості, віком від 3 до 17 років. Серед них — 90 хлопчиків та 25 дівчаток. Середній вік дітей становив (13,5 ± 4,5) років. Поділ дітей на групи проводили за клінічними формами черепно-мозкової травми. Був проведений аналіз окремих фенотипологічних проявів серед пацієнтів клінічних груп, який показав, що найбільш вагомими фенотиповими маркерами у пацієнтів були порушення постави (кіфоз/сколіоз), гіпермобільність суглобів, плоска стопа та міопія. Для оцінення стану сполучної тканини використовували біохімічні методи дослідження. Проаналізовано вміст маркерів сполучної тканини (глюкозаміноглікани в сироватці крові і добова екскреція оксипроліну в сечі). Вивчені біохімічні зміни на ґрунті порівняльного аналізу фенотипових маркерів недиференційованої дисплазії сполучної тканини (ДСТ) серед пацієнтів досліджуваних груп свідчать, що у хворих за наявності маркерів недиференційованої ДСТ спостерігалось зниження вмісту в сироватці крові загальних глюкоз аміногліканів та їх перерозподіл в бік зменшення або збільшення І фракції на фоні суттєвого зниження ІІІ фракції та збільшення екскреції уронових кислот. Спостерігалось підвищення вмісту оксипроліну, що зумовлено при швид шенням катаболізму колагену. Встановлені під час аналізу результатів біохімічних досліджень зміни метаболізму протеогліканів та колагену свідчать про нестабільність та недостатність сполучнотканинних структур організму пацієнтів із різними проявами дисплазії.
Ключовi слова діти, черепно-мозкова травма, сполучна тканина, фенотипові маркери, глюкозаміноглікани, оксипролін
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури		 1. Report to Congress on The Management of Traumatic Brain Injury in Children / Centers for Disease Control and Prevention; National Center for Injury Prevention and Control; Division of Unintentional Injury Prevention. Atlanta, GA, 2018. 89 p. URL: https://www.cdc.gov/traumaticbraininjury/pubs/ congress-childrentbi.html. 
2. Paneitz D. C., Ahmad S. Pediatric Trauma Update // Mo Med. 2018; 115 (5): 438—442. PMID: 30385992. 
3. Коломысова Ю. С. Лёгкие формы черепно-мозговой травмы у детей: диагностика и лечение // Международный студенческий научный вестник. 2016. № 4 (ч. 1). URL: http: // www.eduherald.ru/ru/article/view?id=15770. 
4. Epidemiology of traumatic brain injury in Europe / Peeters W., van den Brande R., Polinder S. [et al.] // Acta Neurochir. 2015; 157 (10): 1683—96. DOI: 10.1007/s00701-015-2512-7. 
5. Trend of Age-Adjusted Rates of Pediatric Traumatic Brain Injury in U. S. Emergency Departments from 2006 to 2013 / Chen C., Peng J., Sribnick E. A. // Int J Environ Res Public Health. 2018; 15 (6). PII: E1171. DOI: 10.3390/ijerph15061171. 
6. U.S. Trends of ED Visits for Pediatric Traumatic Brain Injuries: Implications for Clinical Trials / Chen C., Shi J., Stanley R. M. [et al.] // Int. J. Environ. Res. Public Health. 2017; 1 (4): 414. DOI: 10.3390/ijerph14040414. 
7. Trends in visits for traumatic brain injury to emergency departments in the United States / Marin J. R., Weaver M. D., Yealy D. M. [et al.] // JAMA. 2014; 311: 1917—1919. DOI: 10.1001/ jama.2014.3979. 
8. Zonfrillo M. R., Kim K. H., Arbogast K. B. Emergency Department Visits and Head Computed Tomography Utilization for Concussion Patients from 2006 to 2011 // Acad. Emerg. Med. 2015; 22: 872—877. DOI: 10.1111/acem.12696. 
9. Масалітін І. М. Гендерні особливості черепно-мозкової травми при сприятливому та фатальному результаті захворювання // Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal). 2018. 9 (37). C. 33—39. 
10. Педаченко Є. Г. Черепно-мозкова травма: сучасні принципи невідкладної допомоги, стандарти діагностики та лікування // Гострі та невідкладні стани у практиці лікаря. 2010. № 1 (20). C. 5—8. \
11. Лехан В. М, Гук А. П. Особливості епідеміології черепно-мозкової травми в Україні // Україна. Здоров’я нації. 2010. № 2 (14). C. 7—14. 
12. Черепно-мозкова травма : Уніфікований клінічний протокол екстреної медичної допомоги. К., 2013. 20 с. 
13. Thurman D. J. The Epidemiology of Traumatic Brain Injury in Children and Youths: A Review of Research Since 1990 // J Child Neurol. 2016; 31 (1): 20—7. DOI: 10.1177/0883073814544363. 
14. Dewan M. C., Mummareddy N., Wellons J. C. 3 rd, Bonfield C. M. Epidemiology of Global Pediatric Traumatic Brain Injury: Qualitative Review // World Neurosurg. 2016; 91: 497—509. DOI: 10.1016/j.wneu.2016.03.045. 
15. Araki T., Yokota H., Morita A. Pediatric Traumatic Brain Injury: Characteristic Features, Diagnosis, and Management // Neurol Med Chir (Tokyo). 2017; 57 (2): 82—93. DOI: 10.2176/ nmc.ra.2016-0191. 16. Meehan W. P., 3rd, Taylor A. M., Proctor M. The pediatric athlete: younger athletes with sport-related concussion // Clin Sports Med. 2011; 30 (1): 133—44. DOI: 10.1016/j.csm.2010.08.004. 
17. Garcia-Rodriguez J. A., Thomas R. E. Office management of mild head injury in children and adolescents // Can Fam Physician. 2014; 60 (6): 523—31, e294-303. PMID: 24925941. 
18. Epidemiology of Global Pediatric Traumatic Brain Injury: Qualitative Review / [Dewan M. C., Mummareddy N., Wellons J. C. 3rd, Bonfield C. M.] // World Neurosurg. 2016; 91: 497—509. DOI: 10.1016/j.wneu.2016.03.045. 
19. Epidemiology of traumatic brain injuries in Europe: a cross-sectional analysis / Majdan M., Plancikova D., Brazinova A. [et al.] // Lancet Public Health. 2016; 1: e76—e83. 
20. Dollman A. K., Figaji A. A. and Schrieff-Elson L. E. Academic and Behavioral Outcomes in School-Age South African Children Following Severe Traumatic Brain Injury // Front Neuroanat. 2017; 11: 121. DOI: https://doi.org/10.3389/fnana.2017.00121. 
21. Physical and psychological long-term outcome after traumatic brain injury in children and adult patients / Andruszkow H., Deniz E., Urner Ju. [et al.] // Health and Quality of Outcomes. 2014; 12 (26): 1—8. DOI: 10.1186/1477-7525-12-26.
22. Behavioral consequences of mild traumatic brain injury in preschoolers / Gagner C., Landry-Roy C., Bernier A. [et al.] // Psychol Med. 2017; 48 (9): 1551—1559. DOI: 10.1017/S0033291717003221. 23. Social Environmental Moderators of Long-term Functional Outcomes of Early Childhood Brain Injury / Wade S. L., Zhang N., Yeates K. O. [et al.] // JAMA Pediatr. 2016; 170: 343—9. DOI: 10.1001/jamapediatrics.2015.4485. 
24. Mosca M. Mixed connective tissue diseases: new aspects of clinical picture, prognosis and pathogenesis // Isr. Med. Assoc. J. 2014; 16 (11): 725—726. PMID: 25558705.
25. Connective Tissue Disease: A Comprehensive Guide. Vol. 1 (Rare Diseases of the Immune System) / Roccatello D., Emmi L., editors. Springer, 2016. 406 p. URL: https://www.springer.com/ gp/book/9783319245331. 
26. Wei X., Hu M., Mishina Y., Liu F. Developmental Regulation of the Growth Plate and Cranial Synchondrosis // J Dent Res. 2016; 95 (11): 1221—9. DOI: 10.1177/0022034516651823. 
27. Debette S., Germain D. P. Neurologic manifestations of inherited disorders of connective tissue // Handb Clin Neurol. 2014; 119: 565—76. DOI: 10.1016/B978-0-7020-4086-3.00037-0. 
28. Kim S. T., Brinjikji W., Lanzino G., Kallmes D. F. Neurovascular manifestations of connective-tissue diseases: A review // Interv Neuroradiol. 2016; 22 (6): 624—637. DOI: 10.1177/1591019916659262.
29. Кадурина Т. И., Аббакумова Л. Н. Дисплазия соединительной ткани: путь к диагнозу // Вестник Ивановской медицинской академии. 2014. № 19 (3): 5—11. 
30. Евтушенко С. К., Лисовский Е. В., Евтушенко О. С. Дисплазия соединительной ткани в неврологии и педиатрии (клиника, диагностика, лечение). Донецк : Заславский издательский дом, 2009. 372 с. URL: https://www.mmbook.ru/ catalog/pediatrija/105106-detail. 
31. Метаболические аспекты недифференцированной дисплазии соединительной ткани у детей / Иванова И. И., Гнусаев С. Ф., Коваль Н. Ю. [и др.] // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2012. № 4 (1): С. 103—111. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/metabolicheskie-aspekty-nedifferentsirovannoy-displazii-soedinitel.... 
32. Кадурина Т. И., Горбунова В. Н. Дисплазия соединительной ткани : руководство для врачей. СПб. : Элби, 2009. 714 с. 
33. Морозенко Д. В., Леонтьєва Ф. С. Методи дослідження маркерів метаболізму сполучної тканини у клінічній та експериментальній медицини // Молодий вчений. 2016. № 2 (29). С. 168—172. URL: http: //nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2016_2_43. 
34. Гланц С. Медико-биологическая статистика / пер. с англ. М. : Практика, 1998. 459 с