ГоловнаАрхiв номерiв2020Том 28, випуск 3 (104)Особливості оцінки когнітивної ефективності при розсіяному склерозі
Назва статтi Особливості оцінки когнітивної ефективності при розсіяному склерозі
Автори Нікішкова Ірина Миколаївна
Кутіков Дамір Олександрович
Кутіков Олександр Євгенович
Кізюріна Юлія Віталіївна
З рубрики МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ТА СУЧАСНІ ПРИНЦИПИ ТЕРАПІЇ НЕВРОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2020 Номер журналу Том 28, випуск 3 (104) Сторінки 21-26
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 612.821.1:159.944:616-073.97:616.832-004.2 Індекс ББК -
Анотацiя DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V28-is3-2020-4

 Ключовим когнітивним дефіцитом при розсіяному склерозі (РС) є низька ефективність обробки інформації, складниками виникнення якої є порушення робочої пам’яті та зниження швидкості обробки інформації. Незважаючи на достатню кількість окремих когнітивних тестів та тестових батарей, залишаються ключові прогалини знань та методологічні обмеження, пов’язані з розумінням та вимірюванням когнітивного дефіциту при РС. Для дослідження справжніх причин змін когнітивної ефективності при РС 25 пацієнтам з РС (серед них 17 жінок) (середній вік — 34,14 ± 2,13 років) та 25 практично здоровим особам (серед них 15 жінок) (середній вік — 31,80 ± 2,60 років) було проведено: нейрокогнітивне тестування за допомогою оригінального набору тестів Set for Assessment of Cognitive Capacity and Switchability (сSACCAS), оцінку рівня тривоги/депресій, оцінку рівня втоми. Для встановлення нейрофізіологічних корелятів когнітивного функціонування було проведено дослідження когнітивних викликаних потенціалів (КВП). Дослідження щільності розподілу показників тестування пацієнтів з РС виявило серед них 3 групи, які відрізнялися за часом виконання тестових завдань, «коефіцієнтом справжньої помилки», здатністю до перемикання, параметрами N2-, Р3-компонентів КВП, локалізацією максимального піку Р3. Швидкість моторної реакції більшою мірою була пов’язаною з увагою та швидкістю обробки інформації, ніж з візуально-просторовою орієнтацією, а втома більшою мірою впливала на швидкість зіставлення та прийняття рішення, ніж на увагу. У 44 % випадків час відповіді у тестах збільшувало уповільнення оцінювання модальності стимулу, у 24 % випадків тривала затримка відповіді, окрім низької швидкості когнітивних процесів, була пов’язаною з порушенням робочої пам’яті. Отримані результати підтверджують важливість комплексного підходу для розуміння причин змін когнітивної ефективності та адекватної оцінки когнітивних порушень при РС.
Ключовi слова нейрокогнітивне комп’ютеризоване тестування, когнітивна ефективність, когнітивні викликані потенціали, розсіяний склероз
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури		 1. DiGiuseppe G., Blair M., Morrow S. A. Prevalence of cognitive impairment in newly diagnosed relapsing-remitting multiple sclerosis // Int. J. MS Care 2018. Vol. 20. P. 153—157. DOI: 10.7224/1537-2073.2017-029.
2. Vanotti S., Caceres F. J. Cognitive and neuropsychiatric disorders among MS patients from Latin America // MSJ Exp. Trans. Clin. 2017. Vol. 3, no. 3. DOI:10.1177/2055217317717508.
3. Distinct cognitive impairments in different disease courses of multiple sclerosis — A systematic review and meta-analysis / A. Johnen, N. C. Landmeyer, P. C. Bürkner [et al.] // Neurosci. Biobehav. Rev. 2017. Vol. 83. P. 568—578. DOI: 10.1016/j.neubiorev.2017.09.005.
4. Cognitive decline in Multiple Sclerosis patients / E. Koutsouraki, T. Kalatha, E. Grosi [et al.] // Hell. J. Nucl. Med. 2019. Vol. 22. P. 75—81. PMID: 30877725.
5. Clemens L., Langdon D. How does cognition relate to employment in multiple sclerosis? A systematic review // Mult. Scler. Relat. Disord. 2018. Vol. 26. P. 183—191. DOI: 10.1016/j. msard.2018.09.018.
6. Recommendations for cognitive screening and management in multiple sclerosis care / R. Kalb, M. Beier, R. H. B. Benedict [et al.] // Mult. Scler. J. 2018. Vol. 24, no. 13. P. 1665—1680. DOI: 10.1177/1352458518803785.
7. Macías Islas M. A., Ciampi E. Assessment and Impact of Cognitive Impairment in Multiple Sclerosis: An Overview // Biomedicines. 2019. Vol. 7, no. 1. P. 22. DOI: 10.3390/biomedicines7010022.
8. Hansen S., Lautenbacher S. Neuropsychological assessment in multiple sclerosis // Neuropsychologie. 2017. Vol. 28, no. 2. P. 117—148. DOI: https://doi.org/10.1024/1016-264X/a000197.
9. Grzegorski T., Losy J. Cognitive impairment in multiple sclerosis — a review of current knowledge and recent research // Rev. Neurosci. 2017. Vol. 28, no. 8. P. 845—860. DOI: 10.1515/ revneuro-2017-0011.
10. Brain functional and effective connectivity underlying the information processing speed assessed by the Symbol Digit Modalities Test / P. H. R. Silva, C. T. Spedo, C. R. Baldassarini [et al.] // Neuroimage. 2019. Vol. 184. P. 761—770. DOI: 10.1016/j. neuroimage.2018.09.080.
11. А. с. 93527 України. Комп’ютерна програма «Додаток Computerized Set for Assessment of Cognitive Capacity and Switchability Екосистеми програмних компонентів POTesMANU» (“POTesMANU cSACCAS”) / Д. О. Кутіков (Україна). № 93527; заявл. 23.09.2019; реєстр. 29.10.2019; опубл. 27.11.2019, Бюл. Автор. право і суміжні права № 55. С. 576.
12. Kutikov D.O., Kizurina J.V., Nikishkova I. M. Assessment of cognitive changes in multiple sclerosis with the computerized direct and inverse conversion test // Фундаментальная наука в современной медицине: Сб. материалов саттелит. дистанц. научн.-практ. конф. Минск : Изд-во Белорус. гос. мед. ун-та, 2020. С. 78—83.
13. А. с. 82981 України. Комп’ютерна програма «Automatic Method Complex for Analysis of Samples with Irregular Distribution of Densities» («Комп’ютерна програма AMCASIDD») / Д. О. Кутіков, Ю. В. Кізюріна (Україна). № 82981; заявл. 17.09.2018; реєстр. 20.11.2018; опубл. 25.01.2019, Бюл. Автор. право і суміжні права № 51. С. 445—446.
14. А. с. 86616 України. Комп’ютерна програма “Visualization, Aggregation, Estimation of EEG” (“VisAgEs EEG”) / Д. О. Кутіков (Україна). № 86616; заявл. 19.02.2019; реєстр. 07.03.2019; опубл. 26.04.2019, Бюл. Автор. право і суміжні права № 52. С. 1044.
15. Нікішкова І. М., Міщенко В. М., Кутіков Д. О. Чутливість когнітивних доменів до тягаря хвороби малих судин головного мозку // Український вісник психоневрології. 2019. Т. 27, вип. 1 (98). С. 20—26.
16. Patel S. H., Azzam P. N. Characterization of N200 and P300: selected studies of the event-related potential // Int. J. Med. Sci. 2005. Vol. 2, no. 4. P. 147—154. DOI: 10.7150/ijms.2.147.
17. Polich J. Updating P300: An integrative theory of P3a and P3b // Clin Neurophysiol. 2007. Vol. 118, no. 10. P. 2128—2148. DOI: 10.1016/j.clinph.2007.04.019.
18. Event-related potentials and cognitive performance in multiple sclerosis patients with fatigue / A. Pokryszko-Dragan, M. Zagrajek, K. Slotwinski [et al.] // Neurol Sci. 2016. Vol. 37. P. 1545—1556. DOI: 10.1007/s10072-016-2622-x.
19. A high-density ERP study reveals latency, amplitude, and topographical differences in multiple sclerosis patients versus controls / R. Whelan, R. Lonergan, H. Kiiski [et al.] // Clin. Neurophysiol. 2010. Vol. 121, no. 9. P. 1420—1426. DOI: 10.1016/j. clinph.2010.03.019.
20. Only low frequency event-related EEG activity is compromised in multiple sclerosis: insights from an Independent component clustering analysis / H. Kiiski, R. B. Reilly, R. Lonergan [et al.] // PLoS One. 2012. Vol. 7, no. 9. e45536. DOI: 10.1371/ journal.pone.0045536.
21. Levi-Aharoni H., Shriki O., Tishby N. Surprise response as a probe for compressed memory states // PLOS. Computational Biology. 2020. Vol. 16, no. 2. e1007065. DOI: 10.1371/journal. pcbi.1007065.