ГоловнаАрхiв номерiв2019Том 27, випуск 2 (99)Особливості типу реагування на захворювання у пацієнтів з цереброваскулярною патологією
Назва статтi Особливості типу реагування на захворювання у пацієнтів з цереброваскулярною патологією
Автори Яворська Тетяна Петрівна
З рубрики ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНИХ ТА НАРКОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2019 Номер журналу Том 27, випуск 2 (99) Сторінки 68-72
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.89-008.48:616-05 : 616.17-008.1:616.831-005.] - 08+615.851+616-084 Індекс ББК -
Анотацiя Тип реакції та поведінка пацієнтів під час лікування є важливою складовою успішності подолання хвороби, відновлення та підтримання здоров'я, і відповідно збільшення тривалості та підвищення якості життя. На базі Харківської обласної клінічної лікарні — центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф протягом 2016—2018 років було обстежено 383 па- цієнти з цереброваскулярною патологією на різних етапах розвитку захворювання та 47 умовно здорових осіб. У дослідженні використано опитувальник «ТОБОЛ» та Бостонський тест на стресостійкість. У континуумі «умовно здорові — група ризику — клінічні прояви церебро- васкулярної патології — після мозкового інсульту» спостерігається збільшення неадаптивних типів реагування на захворювання, що проявляється зростанням внутрішнього психічного напруження та погіршанням психосоціальної адаптації пацієнтів. Підвищення стресового ризику поєднується з типами реагування на захворювання, що супроводжуються проявами психологічної та психосоціальної адаптації як за інтрапсихічним, так і інтерпсихічним механізмом розвитку. Психокорекція типу реагування на хворобу, особливо хронічну, що несе вітальну загрозу та чимале зниження якості життя внаслідок ускладнень та прогресування, є важливою складовою заходів медико-психологічної допомоги для пацієнтів з цереброваскулярною патологією на базі здоров'яцентрованого підходу.
Ключовi слова тип реагування на захворювання, цереброваскулярна патологія, медико-психологічна допомога
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури
1. Мищенко Т. С. Эпидемиология цереброваскулярных заболеваний и организация помощи больным с мозговым инсультом в Украине // Український вісник психоневрології. 2017. Т. 25, вип. 1 (90). С. 22—24.
2. Хвороби системи кровообігу в Україні як одна з харак- теристик суспільного здоров'я / Бабак О. Я., Дроздова В. І., Бабець А. А. [та ін.] // Український терапевтичний журнал. 2017. № 1. С. 4—11.
3. Global and regional burden of stroke during 1990—2010: findings from the Global Burden of Disease Study 2010 / V. L. Feigin, М. Н. Forouzanfar, R. Krishnamurthi [et al.] // Lancet. 2014. Vol. 383, No. 9913. P. 245—254. PMID: 24449944.
4. Профілактика неінфекційних захворювань / Біловол О. М., Гріднєв О. Є., Ісаєва Г. С. [та ін.] // Бібліотека «Здоров'я України». 2016. 352 с.
5. Стрес і хвороби системи кровообігу : посібник / за ред.: В. М. Коваленко, В. М. Корнацького. К. : Коломішин В. Ю., 2015. 352 с.
6. Іпатов А. В., Дроздова І. В., Ханюкова І. Я., Мацу га О. М. Інвалідність унаслідок хвороб системи кровообігу (первинна, прихована, прогнозована) // Український терапевтичний журнал. 2013. № 2. С. 47—53.
7. Коморбідність і високий кардіоваскулярний ризик — клю- чові питання сучасної медицини / Фадєєнко Г. Д., Гріднєв О. Є., Несен А. О. [та ін.] // Український терапевтичний журнал. 2013. № 1. С. 102—107.
8. Маркова М. В., Бабич В. В. Медико-психологічні аспекти розвитку та перебігу хвороб системи кровообігу // Новости медицины и фармации. Неврология и психиатрия. Спец. выпуск. 2008. № 243. С. 71—74.
9. Психосоціальний стрес та негативний вплив макро- й мікросоціальних чинників як складова розвитку хвороб системи кровообігу / Маркова М. В., Бабич В. В., Степанова Н. М. [та ін.] // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. 2008. № 4. С. 336—348.
10. Біловол О. М., Панченко М. С., Кіча Н. В., Кравчен ко І. М. Медико-психологічні фактори в прогнозуванні серцево-судин- ного ризику // Український журнал екстремальної медицини ім. Г. О. Можаева. 2016. Т. 18, № 4. С. 10—16.
11. White N. D., Lenz T. L., Smith K. Tool guide for lifestyle behavior change in a cardiovascular risk reduction program. // Psychol Res Behav Manag. 2013. Vol. 19, No. 6. Р. 55—63. DOI: 10.2147/PRBM.S40490.
12. Niewada M., Michel P. Lifestyle modification for stroke prevention: facts and fiction // Curr Opin Neurol. 2016. Vol. 29(1). P. 9—13. DOI: 10.1097/WCO.0000000000000285.
13. Altenhöner T., Philippi M., Böcken J. Health behavior and changes in health behavior — are education and social status relevant? // Gesundheitswesen. 2014. Vol. 76(1). Р. 19—25. DOI: 10.1055/s-0033-1333729.
14. Hamood H., Hamood R., Green M. S., Almog R. Determinants of adherence to evidence-based therapy after acute myocardial Infarction // Eur J Prev Cardiol. 2016. Vol. 23(9). P. 975—85. DOI: 10.1177/2047487315597209.
15. The impact of medication adherence on clinical outcomes of coronary artery disease: A meta-analysis / Du L., Cheng Z., Zhang Y. [et al.] // Eur J Prev Cardiol. 2017. Vol. 24(9). P. 962—970. DOI: 10.1177/2047487317695628.
16. Hussain S., Jamal S. Z., Qadir F. Medication Adherence In Post Myocardial Infarction Patients // J Ayub Med Coll Abbottabad. 2018. Vol. 30(4). P. 552—557. URL: http://www. jamc.ayubmed.edu.pk. 552.