ГоловнаАрхiв номерiв2019Том 27, випуск 1 (98)Хронометричний профіль хворих на депресією при використанні тесту Спілбергера — Ханіна
Назва статтi Хронометричний профіль хворих на депресією при використанні тесту Спілбергера — Ханіна
Автори Лінська Катерина Ігорівна
З рубрики ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНИХ ТА НАРКОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2019 Номер журналу Том 27, випуск 1 (98) Сторінки 46-56
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.895.4:612.821.1 Індекс ББК -
Анотацiя Мета роботи — визначення хронометричного профілю хворих на депресію при використанні тесту Спілбергера — Ханіна і оцінка діагностичного значення цього профілю на різних етапах лікування. Обстежено 97 хворих на депресію (основна група), середнім віком 40,94 ± 1,25 років, серед них 51 особа з діагнозом «депресивний епізод» (F32 за МКХ-10) і 46 осіб з діагнозом «рекурентний депресивний розлад» (F33 за МКХ-10); а також 64 практично здорові особи, середнім віком 41,21 ± 1,21 років (контрольна група). В роботі використовували клініко-пси- хопатологічний, психометричний (шкали HDRS, MADRS і тест Спілбергера — Ханіна), а також психофізіологічний методи з використанням програмно- апаратного комплексу «Реоком-стрес» (виробник: «ХАІ-Медика», м. Харків, Україна), з функцією реєстрації часу відповіді на запитання. Всі описані методи протягом дослідження застосовували двічі: з інтервалом в 17—19 діб. Показано, що під час обстеження № 1 середній час реакції на твердження шкали ситуаційної тривоги тесту Спілбергера — Ханіна у хворих був в 1,67 раза більшим, ніж у здорових (4,77 ± 0,16 с проти 2,86 ± 0,11 с, p < 0,00001), а під час обстеження № 2 — вже в 1,75 раза більшим ніж у здорових (3,54 ± 0,10 с проти 2,02 ± 0,06, p < 0,00001). Встановлено, що протягом лікування хворих на депресію внесок часу реакції на твердження шкали ситуаційної тривоги тесту Спілбергера — Ханіна в сумарну інформативність комплексного дослідження, про яке йдеться, збільшується; а внесок традиційних бальних оцінок зменшується. Доведено, що час реакції на твердження тесту Спілбергера — Ханіна є інформативним інструментом для оцінки якості лікування хворих на депресію, особ ли во на етапі їхньої реконвалесценції.
Ключовi слова депресія, оцінка якості лікування, тест Спілбергера — Ханіна, хронометрія, час реакції
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури
1. World Health Day 2017 — Depression: Let’s talk // Fact sheet — 02/2017. URL : http://www.searo.who.int/entity/world_ health_day/2017/en/.
2. Марута Н. А. Стан надання та перспективи розвитку психіатричної допомоги в Україні // Архів психіатрії. 2011. Т. 17, № 3 (66). С. 5—9.
3. Мішиєв В. Д. Сучасні депресивні розлади. Львів : Вид- во Мс, 2004. 208 с.
4. Юрьева Л. Н. Клини чес кая суицидология (монография). Днепропетровск : «Пороги», 2006. 472 с.
5. Cross-cultural equivalence of the Beck Depression Inventory: A five-country analysis from the ODIN study / Nuevo R., Dunn G., Dowrick C. [et al.] // J Affect Disord. 2009; 114: 156—162. DOI: 10.1016/j.jad.2008.06.021.
6. Iwata N., Buka S. Race/ethnicity and depressive symptoms: A cross-cultural/ethnic comparison among university students in East Asia, North and South America // Soc Sci Med. 2002; 55: 2243—2252. PMID: 12409137
7. Gilbody S., Sheldon T., Wessely S. Should we screen for depression? // BMJ. 2006; 332: 1027—1030. DOI: 10.1136/ bmj.332.7548.1027.
8. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, Fifth Edition (DSM-5) / American Psychiatric Association. Arlington, VA : American Psychiatric Publishing, 2013. 992 p. URL : https://doi.org/10.1176/appi.books.9780890425596.
9. Ильин Е. П. Эмоции и чувства. СПб. : Питер, 2001. 752 с.
10. Jensen A. R. Clocking the mind: mental chronometry and individual differences // Elsevier Science. 2006. P. 286.
11. Марута Н. О., Лінська К. І. Хронометричний профіль хворих на депресію при використанні комп’ютерного варіанту шкали Цунга і його діагностичне значення // Український вісник психоневрології. Т. 26, вип. 4 (97). 2018. С. 57—65.
12. Zung, W. W. A self-rating depression scale // Archives of General Psychiatry. 1965. № 12. P. 63—70.
13. Смулевич А. Б. Депрессии в общей медицине : руководство для врачей. М. : Мединформагентство, 2001. 782 с.
14. Крылов А. А., Маничев С. А. Практикум по общей экспериментальной и прикладной психологии : учеб. пособие. СПб. : Изд-во «Питер», 2000. 560 с.
15. Чуркин А. А., Мартюшов А. Н. Краткое руководство по использованию МКБ-10 в психиатрии и наркологии. М. : «Триада-Х», 2002. 232 с.
16. Hamilton, M. A rating scale for depression // J Neurol Neurosurg Psychiatry. 1960. Vol. 23. P. 56—62.
17. Montgomery S. A., Asberg M. A new depression scale designed to be sensitive to change // Br J Psychiatry. 1979; 134: 382—389.
18. Науково-технічний центр радіоелектронного медичного обладнання і технологій «ХАІ-Медика». Полиграф РЕОКОМ СТРЕСС. URL : https://hai-medika.prom.ua/p358078095-poligrafreokom- stress.html.
19. Гублер Е. В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов М. : Медицина. 1978. 294 с. 20. Лапач С. Н., Чубенко А. В., Бабич П. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. Киев : «Моріон», 2000. 320 с.