ГоловнаАрхiв номерiв2016Том 24, випуск 4 (89)Взаємозв’язок суїцидальної поведінки з сезонно-місячними та добовими циклами у населення, яке проживає у депресивному промисловому регіоні
Назва статтi Взаємозв’язок суїцидальної поведінки з сезонно-місячними та добовими циклами у населення, яке проживає у депресивному промисловому регіоні
Автори Будьонний Павло Валерійович
З рубрики ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНИХ ТА НАРКОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2016 Номер журналу Том 24, випуск 4 (89) Сторінки 43-46
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.89-008.441.44:616.895.4-008.447 Індекс ББК -
Анотацiя Важливість вивчення залежності суїцидальної поведінки від факторів часу має значення як в теоретичному, так і в практичному плані. Кожен фактор має свої об'єктивні особливості та інертність у впливі на поведінку людини, тому потребує окремого розгляду. Біологічний фактор, як найбільш інертний, впливає на сезонні коливання суїцидальної активності. cоціальний фактор — на тижневі, психологічний фактор — на добові. Виходячи з цього, вивчення сезонних, тижневих, добових коливань частоти суїцидальної поведінки можуть дозволити визначити значимість кожного фактору. Мета дослідження: вивчення характеристик суїцидальних спроб, що залежать від часу та статі, у населення м. Лисичанська та прилеглих територій в період 2006—2013 років для подальшого оцінення прогнозування наслідків суїцидальної активності. У ході роботи з 15 тис. медичних карт стаціонарних хворих, які проходили лікування в довоєнний період 2006— 2013 років в стаціонарних відділеннях Лисичанської обласної психіатричної лікарні, були відібрані і клініко-анамнестично проаналізовані 409 випадків суїцидальної та аутоагресивної поведінки пацієнтів. В результаті дослідження 409 випадків суїцидальної поведінки пацієнтів встановлені значні коливання суїцидальної активності, що залежать від часу. Максимальні показники суїцидальної активності у чоловіків припадають на серпень, вересень і жовтень (по 10,1 ± 0,24 %), мінімальні — на квітень (5,4 ± 0,18 %). У жінок пік суїцидальної активності спостерігався в серпні — 11,2 ± 0,19 %. При загальному наростанні суїцидальної активності жінок до осені, спостерігаються два місяці з різким зниженням частоти суїцидів, це червень — 7,2 ± 0,15 % і вересень — 6,6 ± 0,14 %. Загальна суїцидальна активність значно підвищується у вечірній (18:01 — 24:00) — 40,6 ± 0,45 %, і післяобідній час (12:01 — 18:00) — 39,6 ± 0,44 %. Найбільший вплив на частоту суїцидів у чоловіків має психологічний фактор, потім біологічний, потім соціальний, а у жінок — психологічний, соціальний, потім біологічний фактор.
Ключовi слова суїцид, суїцидальна поведінка, добові коливання, сезонність
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури		 1. Юрьева Л. Н. Социокультурная динамика осознанного суицидального поведения / Л. Н. Юрьева // Новости медицины и фармации. 2015. № 540. С. 53—55.
2. Ришковська Н. О., Ришковський В. О. Аналіз динаміки суїцидальних cпроб // Архів психіатрії. 2015. Т. 21, № 1 (80). С. 52—56.
3. Марута Н. О., Ніканорова Ю. В. Суїцидальна поведінка у хворих на тривожні розлади (клініко-психопатологічна характеристика та принципи профілактики) / Український вісник психоневрології. 2014. Т. 22, вип. 2 (79). С. 10—15
 4. Разводовский Ю. Е., Дукорская О. Л., Дукорский В. В. Соци аль ные и психопатологи чес кие корреляты парасуицида // Пси хиат рия. 2011. № 2 (50). С. 24—30. 5.
5. Руженков В. А., Руженкова В. В., Боева А. В. Концепции суицидального поведения / Суицидология. — 2012. — Т. 3, вып. 4 (9). С. 52—57.
6. Марута Н. О., Явдак І. О., Череднякова О. С. Особливості потребово-емоційної сфери у хворих похилого віку на тривожно-депресивні розлади з суїцидальним ризиком // Український вісник психоневрології. — 2011. Т. 19, вип. 3 (68). С. 50—53.
7. Рудь В. О., Фисун Ю. О. Дослідження циркадіанного десинхронозу у суїцидентів // Там само. 2010. Т. 18, вип. 2 (63). С. 74—77.
8. Фактори ризику здійснення завершених суїцидальних спроб у психічнохворих (Літературний огляд) / Бачериков А. М., Матузок Е. Г., Харіна К. В., Лакинський Р. В. // Там само. 2009. Т. 17, вип. 1 (58). С. 33—36.
9. Юрьева Л. Н. Клинич еск ая суицидология : монография. Днепропетровск : Пороги, 2006. 472 с.
10. Лапач С. Н., Чубенко А. В., Бабич П. Н. Статисти чес кие методы в медико-биологич еск их исследованиях с использованием Excel. — Киев : Морион, 2000. — 320 с.
11. Пилягина Г. Я. Аутоагрессия: биологи чес кая целесообразность или психологи чес кий выбор? // Таври чес кий журнал психиатрии. 1999. Т. 3, № 3. С. 24—27