ГоловнаАрхiв номерiв2016Том 24, випуск 4 (89)Особливості соціальної підтримки у жінок з невротичними тривожно-депресивними розладами різного психоґенезу (вимушених переселенців та дружин військовослужбовців — учасників антитерористичної операції
Назва статтi Особливості соціальної підтримки у жінок з невротичними тривожно-депресивними розладами різного психоґенезу (вимушених переселенців та дружин військовослужбовців — учасників антитерористичної операції
Автори Шпильовий Ярослав Володимирович
З рубрики ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНИХ ТА НАРКОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2016 Номер журналу Том 24, випуск 4 (89) Сторінки 102-104
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.89 Індекс ББК -
Анотацiя Мета роботи — встановлення особливостей соціальної підтримки у жінок з невротичними тривожно-депресивними розладами різного психоґенезу для обґрунтування диференціації терапевтичних підходів. За допомогою клініко-психопатологічного та психодіагностичного методів на базі КЗ «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» було обстежено 200 жінок: 150 осіб з тривожно-депресивними розладами невротичного регістру (з них 78 — вимушено переміщені та 72 — дружини військовослужбовців — учасників антитерористичної операції), 25 хворих на ендогенну депресію та 25 психічно здорових жінок. З точки зору наявності зовнішнього адаптивного ресурсу, ситуація вимушеного переселення є для жінок більш травматичною, ніж хвилювання за чоловіка, який бере участь у бойових діях. Відсутність сформованих просоціальних мереж та брак соціальної підтримки як з боку родини (бо часто родиною таких жінок є малолітні діти, або престарілі батьки, які самі потребують підтримки), так і з боку друзів (які здебільшого залишилися у попередньому місці проживання, або вимушено переїхали в інше місце) та значимих інших (в першу чергу, працівників соціальної сфери, з якими стикаються вимушено переміщені особи, волонтерів, лікарів та ін.), робить вимушених переселенців більш вразливими до дії стресових чинників, ніж жінок з невротичними розладами іншого психогенезу або хворих на класичний депресивний розлад. Отримані дані були покладені нами в основу під час розроблення комплексної диференційованої системи спеціалізованої медичної допомоги жінкам з невротичними тривожно-депресивними розладами різного психоґенезу.
Ключовi слова невротичні тривожнодепресивні розлади, психогенез, жінки, соціальна підтримка
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури		 1. Cobb S. Social support as a moderator of life stress // Psychosom. Med. 1976. Vol. 38. Р. 300—314. 2. Broome K. M. The Role of Social Support Following ShortTerm Inpatient Treatment // The American Journal on Addictions. 2002. Vol. 11. P. 57—65.
3. Taylor S. E. Social support // In : Friedman H. S. & Silver R. C. Foundations of health psychology. New York : Oxford University Press, 2007. Р. 45—171.
4. Lakey B. Social support: Basic research and new strategies for intervention // In : Maddux J. E. & Tangney J. P. Social Psychological Foundations of Clinical Psychology. New York: Guildford, 2010. Р. 177—194.
5. Lakey B., Orehek E. Relational Regulation Theory: A new approach to explain the link between perceived support and mental health // Psychological Review. 2011. Vol. 118. Р. 482—495.
6. Гапонов К. Д. Динаміка психологічних властивостей пацієнтів в залежності від стажу зловживання алкоголем в аспекті здатності сприйняття ними соціальної підтримки // Психічне здоров’я. 2012. № 1 (34). С. 41—50.
7. Cohen S. & Wills T. A. Stress, social support, and the buffer ing hypothesis // Psychological Bulletin. 1985. Vol. 98. Р. 310—357.
8. Юр’єва Н. М. Гендерноспеціфічна дезадаптація соціального функціонування у жінок, хворих на параноїдну шизоф рен ію: аналіз феномену та особливості терапії і психосоціальної реабілітації // Український вісник психоневрології. Т. 22, вип. 2 (79). 2014. С. 139—146.
9. Марута Н. А. Восстановление социального функционирования — основная цель терапии депрессии // НейроNews. 2013. № 8 (53). С. 16—20.
10. Zimet G. D. The Multidimensional Scale of Perceived Social Support / G. D. Zimet, N. W. Dahlem, S. G. Zimet & G. K. Farley // Journal of Personality assessment. 1988. Vol. 52 (Iss. 1). P. 30—41.
11. Сирота Н. А., Ялтонский В. М. Копинг-поведение и психопрофилактика психосоциальных расстройств у подростков // Обозр. психиат. и мед. психол. 1994. № 1. С. 63—74.