ГоловнаАрхiв номерiв2016Том 24, випуск 4 (89)Особливості особистісної та соціально-психологічної дезадаптації дружин і матерів хворих на параноїдну шизофренію з тривалими термінами захворювання
Назва статтi Особливості особистісної та соціально-психологічної дезадаптації дружин і матерів хворих на параноїдну шизофренію з тривалими термінами захворювання
Автори Шкода Костянтин Володимирович
З рубрики ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНИХ ТА НАРКОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2016 Номер журналу Том 24, випуск 4 (89) Сторінки 96-101
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.895.8:616.89-02-085:615.851 Індекс ББК -
Анотацiя З метою вивчення індивідуальнопсихологічних і соціально-психологічних особливостей дезадаптації у дружин і матерів хворих на параноїдну шизофренію (ПШ) з тривалими термінами захворювання, для визначення мішеней подальшої психокорекційної роботи на базі Харківського обласного психоневрологічного диспансеру за період 2012— 2016 рр. клініко-психопатологічним і психодіагностичним методами було обстежено 320 найближчих родичів хворих на ПШ чоловіків — матерів або дружин. Групу 1 склали матері пацієнтів, що проживали в батьківській сім’ї (166 родин), групу 2 — дружини психічно хворих, що мали власні сім’ї (154 родини). Психологічний профіль матерів хворих на ПШ свідчив про більш виражені ознаки особистісної дезадаптації, порівняно з дружинами, що виявлялося вищими показниками депресії та тривожності, більшою вираженістю іпохонд ричних тенденцій та вищим ризиком психосоматичної предиспозиції, та розглядалось як прояви невротизації за неврастенічним типом. Психологічний профіль дружин хворих на ПШ свідчив про наявність виражених ознак особистісної дезадаптації з переважанням гіпостенічних форм реагування, прагненням до уникнення психотравмуючих ситуацій, конформізмом, ескапізмом, актуалізацією аффіліативних та рефлективних тенденцій. Домінування стійкого депресивного і тривожно-депресивного емоційного забарвлення формувало специфічні патохарактерологічну та патоперсонологічну картини особистісних змін. Соціально-психологічна дезадаптація встановлена в усіх обстежених, при цьому у матерів вона була більш вираженою (148,14 ± 31,80 бали), ніж у дружин (143,72 ± 33,78 бали). За структурою соціально-психологічної дезадаптації достовірних різниць не виявлено: в обох групах проблемними зонами виявлені прийняття себе, неприйняття інших, емоційний дискомфорт, домінування і підкорюваність. Виявлені закономірності були враховані нами під час розроблення відповідних корекційних заходів для цього контингенту.
Ключовi слова мати хворого на параноїдну шизофренію, дружина хворого на параноїдну шизофренію, особистісна й соціально-психологічна дезадаптація
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури		 1. Association between neurological soft signs, temperament and character in patients with schizophrenia and non-psychotic relatives / L. Galindo, F. Pastoriza, D. Bergé [et al.] // Peer Journal. 2016. № 4. Р. 1651—1653.
2. Li J., Lambert C., Lambert V. Predictors of family caregivers’ burden and quality of life when providing care for a family member with schizophrenia in the People’s Republic of China // Nursing and Health Sciences. 2007. Vol. 9. P. 192—198.
3. Singh P. M., Prajapati А. Burden of schizophrenia on caregivers in Nepal // Nepal Medical College Journal. 2012. Vol. 15. P. 140—143.
4. Wai-Chi Chan S. Global Perspective of burden of family caregivers for persons with schizophrenia // Archives of Psychiatric Nursing. 2011. Vol. 25 (5). P. 339—349.
5. Абрамова М. В. Психологи чес кое сопровождение семей больных шизофренией юношеского возраста // Психологические исследования. 2010. № 6(14). С. 4—12.
 6. Shamsaei F., Cheraghi F., Bashirian S. Burden on Family Caregivers Caring for Patients with Schizophrenia // Iranian Journal of Psychiatry. 2015. Vol. 10(4). P. 239—245.
 7. Burden of care among relatives of patients with schizophrenia in midwestern Nigeria / O. O. Igberase, O. Morakinyo, A. O. Lawani [et al.] // International Journal of Social Psychiatry. 2010. Vol. 58(2). P. 131—137.
8. Effects of Psychoeducation on Stigma in Family Caregivers of Patients with Schizophrenia: A Clinical Trial / S. Vaghee, A. Salarhaji, N. Asgharipour, H. Chamanzari // Journal of Evidence Based Care. 2015. Vol. 5, Issue 3. P. 63—76.
9. Njenga F. Focus on psychiatry in East Africa // British Journal of Psychiatry. 2002. Vol. 181. P. 354—359.
10. Kageyamaa М., Solomonb P., Yokoyamac K. Psychological Distress and Violence Towards Parents of Patients with Schizophrenia // Archives of Psychiatric Nursing. 2015. № 2. Р. 42—46.
11. Жизнь с шизофренией. Что делать? : краткое руководство для пациентов, страдающих шизо фре нией и их родственников / Н. А. Марута, А. М. Кожина, В. И. Коростий, Л. М. Гайчук. Харьков, 2011. 25 с.
12. Маркова М. В., Діхтяр В. О. Особливості сімейної взаємодії та адаптації в родині у пацієнтів, хворих на шизоф рен ію, з точки зору психотерапевтичного потенціалу сім’ї // Український вісник психоневрології. 2010. Т. 13, вип. 3 (64). С. 133—134.
13. Маркова М. В., Косенко К. А. Психотерапія в комплексному лікуванні жінок, хворих на параноїдну шизофренію, при різних моделях родинної взаємодії: обґрунтування, загальні підходи, специфічні особливості // Там само. 2014. Т. 22, вип. 3 (80). С. 69—73.
14. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Самара : Изд. дом «Бахрах-М», 1998. С. 73—82.
15. Осницкий А. К. Определение характеристик социальной адаптации // Психология и школа. 2004. № 1. С. 43—56.