ГоловнаАрхiв номерiв2015Том 23, випуск 4(85)Роль генотипових особливостей у формуванні симптому запаморочення
Назва статтi Роль генотипових особливостей у формуванні симптому запаморочення
Автори Федорченко Світлана Валеріївна
З рубрики ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ НЕВРОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2015 Номер журналу Том 23, випуск 4(85) Сторінки 33-36
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.8-009.832-071 + 159.9.072 Індекс ББК -
Анотацiя У роботі наведені результати дослідження хворих, госпіталізованих в неврологічне відділення з приводу запаморочення. Виявлено, що симптом запаморочення у хворих має ґендерні та вікові особливості: незалежно від етіопато генетичних механізмів переважають жінки; серед пацієнтів з цереброваскулярною і краніовертебральною патологією у віці від 45 років; запаморочення у хворих з ураженням периферичного вестибулярного аналізатора виникає в найбільш молодому віці — від 34 років; психогенне запаморочення характерно для хворих жіночої статі, серед чоловічого контингенту виникає в одиничних випадках. У формуванні запаморочення по- казники характеристик темпераменту мають опосередковане значення, що свідчить про наявність реципрокних зв’язків генотипових властивостей типу вищої нервової діяльності з показниками функціонування органів і систем. Значення характеристик темпераменту у хворих із запамороченням свідчать про порушення постійності внутрішнього середовища організму — гомеостазу і зниження адаптаційних можливостей; дисбаланс характеристик темпераменту у хворих із запамороченням свідчить про наявність патофізіологічного процесу із залученням надсегментарних механізмів.
Ключовi слова симптом запаморочення, тип вищої нервової діяльності, психодіагностичне дослідження, мето- дика Я. Стреляу
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури		 1. Парфенов В. А. Головокружение / В. А. Парфенов, М. В. Замерград, О. А. Мельников. — М. : Медицинское информационное агентство, 2009. — С. 149.
2. Алексеева Н. С. Ишемические кохлеовестибулярные син- дромы / Н. С. Алексеева // Лечащий врач. — 2009. — № 7. — С. 36—45.
3. Brandt T. Vertigo. Its Multisensory Syndromes / T. Brandt. — London : Springer, 2000. — 503 p.
4. Путилина М. В. Результаты многоцентровой клинико-эпидемиологической наблюдательной программы «Глобус» (определе- ние распространенности головокружения и оценка схем терапии на амбулаторном уровне / М. В. Путилина, О. А. Баранова // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. — Т. 114. — № 5. — 2014. — С. 33—38.
5. Камчатнов П. Р. Головокружение в практике невролога / П. Р. Камчатнов // Consilium Medicum. — 2011. — № 10. — C. 24—30.
6. Бронштейн А. Головокружение / А. Бронштейн, Т. Лем- перт. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2010. — 216 с.
7. Leigh R. J. Neurology of eye movements / R. J. Leigh, D. Zee. — [3rd ed.]. — Oxford University Press, 1999. — 645 p.
8. Стреляу Я. Роль темперамента в психическом развитии / Я. Стреляу. — М. : Прогресс, 1982. — 231с.
9. Циркин В. И. Физиологические основы психической деятельности и поведения человека / В. И. Циркин, С. И. Трухина. — М. : Медицинская книга ; Н. Новгород : Изд-во НГМА, 2001. — 524 с.
10. Общая психодиагностика / под ред. А. А. Бодалева, В. В. Столина. — М. : Изд-во МГУ, 1987. — 304 с.
11. Менделевич В. Д. Клиническая и медицинская психоло- гия / В. Д. Менделевич. — М.: МЕДпресс, 1999. — С. 505—511.
12. Мозгова Т. П. Гіперкінетичнї розлади та розлади поведінки у підлітків (патоґенез, клініка, корекція, профілактика) : дис. на здобуття наук. ступеня доктора медичних наук за фахом 14.01.16 — «Психіатрія» / Т. П. Мозгова. — Х., 2008. — 405 с.
13. Вейн А. М. Вегетативные расстройства: Клиника, диагностика, лечение / А. М. Вейн. — М.: Медицинское информационное агентство, 2000. — 752 с.