ГоловнаАрхiв номерiв2008Том 16, випуск 2 (55)Ефективність терапії Нормазидолом органічних (афективних) розладів настрою
Назва статтi Ефективність терапії Нормазидолом органічних (афективних) розладів настрою
Автори Марута Наталія Олександрівна
Панько Тамара Василівна
З рубрики ДІАГНОСТИКА ТА ТЕРАПІЯ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2008 Номер журналу Том 16, випуск 2 (55) Сторінки 43-49
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.895 – 08: 615.214 Індекс ББК -
Анотацiя Метою дослідження було вивчення терапевтичних можливостей Нормазидола під час лікування хворих на органічні (афективні) розлади настрою. В дослідження було включено 60 пацієнтів з органічними (афективними) розладами настрою (F 06.3) у віці від 38 до 64 років. Тривалість прийому Нормазидолу становила від 9 до 12 місяців, але оцінка динаміки стану проводилась протягом перших 3 місяців (до початку лікування, на 45 та 90 день). Доза Нормазидолу перші 5 днів становила 50 мг на добу в два прийоми. Через 5 днів у 53 пацієнтів дозу було збільшено до 75 мг та поділено на 2 прийоми — 25 мг вранці та 50 мг ввечері. 7 пацієнтів продовжували отримувати 50 мг препарату на добу, що пов’язано з достатнім терапевтичним ефектом. Отримані дані свідчать, що препарат Нормазидол є ефективним у лікуванні хворих на органічні розлади на- строю (тривожні, апатичні, сенесто-іпохондричні). Початок терапевтичного ефекту під час лікування Нормазидолом спостерігається на 10 день терапії, більша кількість симптомів регресує на 45 день. Позитивна динаміка депресивної симптоматики підтверджується результатами психометричних шкал, відповідно до яких на 45 день знижується вираженість депресивних проявів, зменшується рівень особистісної та ситуативної тривожності. Оцінка інтегративного показника якості життя свідчить про відновлення соціального функціонування під час лікування Нормазидолом.
Ключовi слова -
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури		 1. Петраков Б. Д., Цыганков Б. Д. Эпидемиология психических расстройств. — М., 1996. - 133 с. 2. The ESEMeD/MHEDEA 2000 Investigators. Prevalence of mental disorders in Europe: results from the European Study of the epidemiology of Mental Disorders (ESEMeD) project // Acta Psychiatr. Scand. — 2004. — Vol. 109. — P. 21—27.
3. Напрєєнко О. К., Лісовенко В. Л., Дзюб Г. К. та ін. Епідеміологія психічної дезадаптації — зміни протягом останнього десятиріччя (1985 –1995) // Український вісник психоневрології. — Харків, 1996. — Т. 4. — Вип. 5 (12). — С. 246—248.
4. Доклад ВОЗ о состоянии здравоохранения в мире 2001. Психическое здоровье: новое понимание, новая надежда. — «Весь мир», 2001. — С. 37—84.
5. De Girolamo G., Bassi M. Community Surveys of Mental Disorders: Recent Achievements and Works in Progress // Curr. Opin. Psychiatry. — 2003. — Vol. 16 (4). — P. 403—411.
6. Kessler R. C., Tohen M. Comorbidity in affective disorders. — NY: Marsel Deccer, Inc., 1999. — P. 1—26.
7. Ротштейн В. Г., Богданов М. Н., Долгов С. А. Эпидемиология депрессий: В кн. Депрессия и коморбидные расстройства / Под ред. А. Б. Смулевича. — М., 1997. — С. 138—165.
8. Михайлова Н. М. Невротические расстройства у пожил ых пациентов общей практики // Журнал неврологии и психиатрии. — Т. 1, № 4. — 1998.
9. Дробижев М. Ю. Лечение депрессий в общесоматической сети // Психиатрия и психотерапия. — 2003. — Т. 5, № 5. — С. 8—12.
10. Пинчук И. Я. Проблема психического здоровья пожилых людей в Украине // Журнал НейроNews, 2008. — № 2 (07). — С. 6—8.
11. Bertolote J. M., Fleischmann A. Suicide and Psychiatric diagnosis: a worldwide perspective // Word Psychiatry. — 2002. — Vol. 1, № 3. — P. 181—186.
12. Юрьева Л. Н. Клиническая суицидология. — Днепропетровск: Пороги, 2006. — 470 с.
13. Ковалев В. В. Семиотика и диагностика психических заболеваний у детей и подростков. — М.: Медицина, 1985. — 288 с.
14. Абрамова Г. С. Возрастная психология. — Екатеринбург, 1999. — 342 с.
15. Гомезо М. В., Герасимова В. С., Горелова Г. Г. и др. Возрастная психология: от молодости до старости. — М., 1999. — 426 с.
16. Зозуля Т. В., Грачева Т. В. Динамика и прогноз заболеваемости психическими расстройствами лиц старшего возраста // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. — 2001; 101 (3). — С. 37—41.
17. Гаврилова С. И., Калын Я. Б. Социальные факторы и психические расстройства в пожилом и старческом возрасте: Руководство по социальной психиатрии / Под ред. Т. Б. Дмитриевой. — М.: Медицина, 2001. — С. 45—67.
18. Hamilton M. Development of a rating scale for primary depressive illness // Br. G. Soc. Clin. Psychol. — 1967, V. 6. — P. 278—296.
19. Практическая психодиагностика. Методики и тесты: Учеб. пособие / Ред.-сост. Д. Я. Райгородский. — Самара: Изд. д. БАХРАХ-М, 2003. — 672 с.
20. Mezzich Juan E., Cohen Neal, Liu Jason, Ruiperez Maria, Yoon Gihyon, Iqbal Saeed, Perez Carlos. Validation of an efficient quality of life index. Abstracts of the XI world Congress of Psychiatry «Psychiatry on New Thresholds». — Hamburg, Germany, 6—11 August 1999. — P. 427—428.