Мета роботи: виявити не спадково обумовлені фактори ризику та антиризику при розвитку розсіяного склерозу (РС) за даними преморбідного анамнезу та способу життя у хворих із спорадичною та сімейною формами захворювання за допомогою математичного аналізу.

Методи дослідження: анкетування; методи математичної статистики (середні значення, довірчий інтервал); пермутаційний тест для кількісного визначення достовірних відмінностей між  показниками в  досліджуваних групах; величина «відношення шансів» (OR) для  визначення сили зв’язку між хворими із різними формами РС і даними преморбідного анамнезу та  способу життя.

Обстежено 97 хворих на РС: спорадична форма — 55 (8 чоловіків і 47 жінок) із середнім віком 47,8 років, тривалістю захворювання — 15,7 років; сімейна форма — 42 (10 чоловіків і 32 жінки) із середнім віком 46,3 роки, тривалістю захворювання — 16,6 років. Проводили порівняльний аналіз показників: між  хворими із  спорадичною (55) і  сімейною (42) формами РС; із  рецидивуючим типом перебігу (РП) при спорадичній (31) і  сімейній (20) формах; із  прогредієнтними типами перебігу (ПТП) при спорадичній (24) і  сімейній (22) формах.

Порівняльний аналіз показників преморбідного анамнезу і  способу життя виявив їх  суттєві відмінності при різних типах перебігу у  хворих із  спорадичною та  сімейною формами РС. Високий рівень достовірності показників в  досліджуваних групах дозволив розцінювати їх  в  якості умовних факторів ризику (ФР) і  антиризику (ФАР) при розвитку РС. В  загальній групі у  хворих із  спорадичною формою превалювали поліорганна соматична патологія, алергічні реакції та  ендокринні розлади; в  загальній групі у пацієнтів із сімейною формою  — серцево-судинні захворювання, хронічна патологія ЛОР-органів та вірусні інфекції. При ПТП у хворих із спорадичною формою, на відміну від РП, виявлено значне різноманіття показників — соматичних та інфекційних захворювань, поганої переносимості спекотної погоди, особливостей способу життя. При  сімейній формі, на  відміну від  спорадичної, при  РП превалювали показники, які  характеризували спосіб життя, тоді як при ПТП провідну роль відігравали вірусно-бактеріальні інфекції. При спорадичній формі, на відміну від сімейної, були отримані умовні ФАР, які свідчили про здоровий спосіб життя у цієї категорії хворих. Отримано значне превалювання рівня середніх значень OR для показників способу життя, порівняно з даними преморбідного анамнезу: при сімейній формі РП у  вигляді ФР (недостатнє вживання вітамінів, мікроелементів, дієта з  переважанням тільки м’ясної та молочної їжі, надмірне вживання кави); при спорадичній формі в усіх досліджуваних групах  — у  вигляді ФАР (систематичні заняття спортом, збалансована дієта, достатнє вживання вітамінів, мікроелементів).

Отже, за результатами проведених клініко-математичних досліджень виявлено, що достовірні показники преморбідного анамнезу і  способу життя сформували різні структури умовних ФР і  ФАР залежно від  форми і  типу перебігу РС. На  користь зазначеного положення свідчить вибірковий та  диференційований розподіл умовних ФР при РП і  ПТП у  хворих із  сімейною формою, який відкриває нові терапевтичні можливості на  різних етапах захворювання. Відповідно до  типу перебігу алгоритм лікування при РП при сімей-ній формі повинен бути спрямований на  корекцію ФР, пов’язаних із  способом життя, тоді як  при  ПТП  — на  своєчасну профілактику і  лікування бактеріально-вірусних інфекцій. Наявність показників способу життя у  вигляді умовних ФАР лише при спорадичній формі свідчить про  те, що  патогенетичний вплив не  спадково обумовлених ФАР при сімейній формі РС контролюється переважно генетичними механізмами, відповідальними за розвиток РС. Підвищення рівня середніх значень OR для  показників способу життя, на  відміну від  преморбідного анамнезу, має  важливе діагностичне і  прогностичне значення для  цієї категорії ФР і  ФАР при двох формах РС.