Мета роботи — вивчення зв’язків частоти «п’яних днів» (ПД) з іншими характеристиками алкогольної поведінки респондентів.

В чотирьох регіонах України (Харківська, Луганська та Запорізька області, а також місто Київ) протягом 2018—2021 років обстежено 1742 особи, які належали до чотирьох груп порівняння: хворі на алкогольну залежність (АЗ) (393 особи); здорові родичі хворих на АЗ (274 особи); представники загальної популяції порівняного з представниками перших двох груп віку (334 особи) і студенти 3 та 4 курсів медичних вишів (741 особа).

Основними інструментами дослідження були опитувальник міжнародного дослідницького консорціуму GENAHTO (Gender, Alcohol, and Harms to Others), а також тест для оцінки розладів внаслідок вживання алкоголю (AUDIT). Отримані дані обробляли методами математичної статистики (дисперсійний, кореляційний та регресійний аналіз) на комп’ютері за допомогою обчислювальних таблиць Excel 2016 (з пакетом «Аналіз даних»).

Розроблено алгоритм регресійного аналізу в умовах високої дисперсії вихідних даних. За допомогою цього алгоритму показано, що регресійна залежність основних характеристик алкогольної поведінки від частоти ПД має нелінійний характер, водночас для типової та максимальної доз алкоголю вона оптимально описується поліномами другого ступеня, а для важкості розладів внаслідок вживання алкоголю (ВА), витрат часу на ВА, а також
самооцінки негативного впливу ВА респондентами на їхнє оточення — поліномами третього ступеня. Встановлено, що чоловікам (у середньому) для досягнення межі ризикованого і небезпечного ВА (за критеріями тесту AUDIT) вистачає меншої частоти ПД, ніж жінкам, що свідчить про більшу уразливість чоловіків (як порівняти з жінками) щодо формування розладів внаслідок ВА.