ГоловнаАрхiв номерiв2023Том 31, випуск 4 (117)Стан інтерпсихічних і інтрапсихічних особистісних ресурсів в контексті психологічної адаптації-дезадаптації пацієнтів з дерматологічними захворюваннями з різним рівнем вітальної загрози
Назва статтi Стан інтерпсихічних і інтрапсихічних особистісних ресурсів в контексті психологічної адаптації-дезадаптації пацієнтів з дерматологічними захворюваннями з різним рівнем вітальної загрози
Автори Скребцова Ганна Віталіївна
З рубрики ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНИХ ТА ПОВЕДІНКОВИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2023 Номер журналу Том 31, випуск 4 (117) Сторінки 82-88
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.8-009:616.89-052 Індекс ББК -
Анотацiя DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V31-is4-2023-12

 Мета: дослідити стан інтра- і інтерпсихічних джерел особистісної ресурсної бази індивіда в світлі континууму «психологічна адаптація-дезадаптація» у хворих дермато- логічного профілю з захворюваннями різного рівня вітальної загрози для розроблення в подальшому персоніфікованих програм психокорекції для цієї категорії хворих. На підставі інформованої згоди, з дотриманням принципів біомедичної етики та деонтології обстежено 120 хворих дерматологічного профілю, які перебували на лікуванні у трьох філіях клініки «Dr. Zapolska Clinic» протягом 2020—2021 років, а саме: 60 хворих з невітальними дерматологічними захворюваннями (себорейний кератоз L82, кондиломи A63.0, гемангіоми D18.0, порушення пігментації L80 — за МКХ‑10) та 60 хворих з дерматологічними захворюваннями, що становлять вітальну загрозу (меланома C43, базаліома C44, карцинома шкіри D04 — за МКХ-10). Серед пацієнтів з дерматологічними захворюваннями виявляються як особи з ви- соким рівнем особистісних адаптаційних ресурсів, так і з дефіцитом життєстійкості, резилієнтності та соціальної підтримки, незалежно від вітальності/невітальності патологічного процесу. Стан як інтрапсихічних (життєстійкість та резилієнтність), так і інтерпсихічних (соці- альна підтримка) джерел ресурсів особистості має визначальний вплив на формування і розвиток станів психологічної дезадаптації у пацієнтів дерматологічного профілю, незалежно від характеру захворювання. Високий рівень особистісних ресурсів є чин- ником превенції щодо розвитку дезадаптації навіть у ситуації вітальності хвороби, тоді як їх дефіцит стає поштовхом і підґрунтям для розвитку дезадаптації у пацієнтів з невітальними захворюваннями. Отримані результати стосовно того, що дерматологічні хворі без клінічних ознак психологічної дезадаптації, незалежно від нозологічної належності основного за- хворювання, мають достатні внутрішні і зовнішні ресурси адаптивності і підтримки, є для нас передбачуваними, але такими, що потребували наукового обґрунтування та доведення. Ревізія особистісної ресурсної бази з аналізом стану інтерпсихічних та інтрапсихічних її джерел у пацієнтів з дерматологічними захворюваннями з різним рівнем вітальної загрози довела наявність тенденції до зворотньолінійного зв'язку між їх вираженістю та станом психологічної дезадаптації, розвиток і прогресування якої відбувається на тлі зниження показників як інтер-, так і інтрапсихічних ресурсів особистості, та обґрунту- вала первинне значення браку адаптаційних ресурсів та вторинне — нозоспецифічних особливостей дерматологічної патології у формуванні станів психологічної дезадаптації. Питання первинності/вторинності стану ресурсної бази та деструктивного пси- хічного реагування як відповіді на дерматологічне захворювання у вигляді розвитку психологічної дезадаптації є таким, що потребує подальшого вивчення. Але ми мо- жемо припустити, що якщо захворювання на дерматологічну патологію відбувається на тлі підвищеної стрес-вразливості й недостатності стрес-протективних ресурсів особистості через визначальний дефіцит особистісної життєстійкості та резилієнтності, потенціюється браком соціальної підтримки, це призводить до розвитку клініко-пси- хологічної дезадаптації, яка за принципом «порочного кола» ще більше знижує стрес- протективні можливості особистості. Виявлені закономірності треба брати до уваги під час розроблення лікувально-ре- абілітаційних і психопрофілактичних заходів у пацієнтів з дерматологічною патологією з різним рівнем вітальної загрози та психологічної адаптації.
Ключовi слова психосоматична медицина, психодерматологія, рівень вітальної загрози, психологічна дезадаптація, особистісні ресурси, життєстійкість, резилієнтність, соціальна підтримка
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури		 1. Чабан О. С., Хаустова О. О. Практична психосоматика. Тривога. Київ : Медкнига, 2022. 144 с. 2. Чабан О. С., Хаустова О. О. Практична психосоматика. Депресія. Київ : Медкнига, 2022. 216 с. 3. Психодерматологія: медико-психологічні аспекти дії психосоціального стресу в клінічній і естетичній дермато- логічній практиці / за заг. редакцією проф. М. В. Маркової. Харків : Друкарня Мадрид, 2019. 277 с. 4. Marshall C., Taylor R., Bewley A. Psychodermatology in Clinical Practice: Main Principles // Acta Dermato-Venereologica. 2016. Vol 23, Is. 96 (217). P. 30—34. DOI: 10.2340/00015555-2370. 5. Foggin E, Cuddy L, Young H. Psychosocial morbidity in skin disease // Br J Hosp Med (Lond). 2017. Vol. 2, Is. 78 (6). P. 82—86. DOI: 10.12968/hmed.2017.78.6.C82. 6. Nowak D. A., Wong S. M. DSM-5 Update in Psychodermatology // Skin Therapy Lett. 2016. Vol. 21 (3). P. 4—7. PMID: 27223249. 7. Thompson A. R., Bewley A. P. Meeting the psychological needs of dermatology patients // British Journal of Dermatology. 2017. Vol. 176(4). P. 858—859. PMID: 28418155. 8. Маркова М. В., Скребцова Г. В. Особливості клінічної складової континууму психологічної адаптації-дезадаптації у хворих дерматологічного профілю з різним рівнем вітальної загрози // Східноєвропейський журнал внутрішньої та сімейної медицини. 2023. № 2. С. 130—141. DOI: http:// doi.org/10.15407/internalmed2023.02.130.