ГоловнаАрхiв номерiв2023Том 31, випуск 4 (117)Оцінка когнітивних порушень у пацієнтів, що перенесли ішемічний інсульт у вертебробазилярному басейні
Назва статтi Оцінка когнітивних порушень у пацієнтів, що перенесли ішемічний інсульт у вертебробазилярному басейні
Автори Шалабай Наталя Тарасівна
Шкробот Світлана Іванівна
З рубрики МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ТА СУЧАСНІ ПРИНЦИПИ ТЕРАПІЇ НЕВРОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2023 Номер журналу Том 31, випуск 4 (117) Сторінки 34-41
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616-092+616-08:616:831]-005.1 Індекс ББК -
Анотацiя DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V31-is4-2023-5

 Серед цереброваскулярних захворювань мозковий інфаркт належить до найважчих форм. Залишається складним і суперечливим прогнозування віддалених наслідків іше- мічних інсультів. Мета дослідження — встановити особливості когнітивних функцій у пацієнтів з ішеміч- ним інсультом з урахуванням катамнезу, розміру ішемічного вогнища і тяжкості інсульту. У дослідження було залучено 105 осіб з діагнозом ішемічний інсульт у вертебробази- лярному басейні. Досліджувані групи формували залежно від катамнезу, типу ішемічного інсульту, розміру ішемічного ураження та ступеня тяжкості інсульту. Стан когнітивних функцій оцінювали за допомогою Монреальського когнітивного тесту (МоСА). У найбільшій кількості пацієнтів, незалежно від типу ішемічного інсульту, діагностовано легкі когнітивні порушення (80,95 %), тоді як у найменшій кількості — виражені порушення (4,76 %), водночас тяжкість інсульту пов’язана з наростанням вираженості когнітивних порушень у хворих, що перенесли ішемічний інсульт у вертебробазиляр- ному басейні (r = –0,43; p < 0,001). Зі збільшенням розміру вогнища інсульту наростають когнітивні порушення у хворих, що перенесли ішемічний інсульт у вертебробазилярному басейні (r = –0,52; p < 0,001). Під час зіставлення отриманих результатів МоСА тесту за рубриками встановлено найнижчі значення МоСА тесту при розмірі інсульту понад 100 см3 при аналізі зорово- конструктивних навичок, називання, пам’яті, уваги, мовлення та орієнтації проти менших розмірів вогнища ураження; при важкому ступені інсульту при аналізі зорово-конструк- тивних навичок, називання, пам’яті, уваги та орієнтації проти легкого ступеня тяжкості інсульту. Катамнез у пацієнтів, які перенесли ішемічний інсульт у вертебробазилярному басейні, впливав на зорово-конструктивні навички, які вірогідно знижувались через три роки до значень показника у підгострому періоді. Розвиток когнітивних порушень у хворих на ішемічний інсульт пов’язаний з тяжкістю інсульту на момент надходження до лікарні та розміром вогнища ураження.
Ключовi слова ішемічний інсульт, вертебробазилярний басейн, когнітивні порушення
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури		 1. Сохор Н. Р. Порівняльна характеристика параметрів церебрального кровотоку у гострому періоді різних під- типів ішемічного інсульту // Вісник наукових досліджень. 2015. № 3. С. 10—12. URL: https://repository.tdmu.edu.ua// handle/123456789/11999. 2. Мяловицька О. А., Небор Я. Я. Клініко-гемодинамічні особливості ішемічного інсульту у осіб молодого віку // Український вісник психоневрології. 2020. Т. 28, вип. 1 (102). С. 26—29. DOI: https://doi.org/10.36927/20790325-V28- is1-2020-6. 3. Katan M., Luft A. Global Burden of Stroke // Seminars in Neurology. 2018. Vol. 38 (2). P. 208—211. DOI: 10.1055/s- 0038-1649503. 4. Інсульт як один із найбільших медико-соціальних ви- кликів сьогодення. 2020. Health-ua.com. https://health-ua. com/article/60091-nsult-yak-odin-z-najblshih--medikosotcalnihviklikv- sogodennya. 5. Heart disease and stroke statistics-2020 update: a report from the American Heart Association / Virani S. S., Alonso A.,Benjamin E. J. [et al.] // Circulation. 2020. Vol. 141 (9), e139— e596. DOI: 10.1161/CIR.0000000000000757. 6. GBD Compare Data Visualization: Institute for Health Metrics and Evaluation (IHME), University of Washington; 2020. Accessed December 25, 2020. URI: vizhub.healthdata.org/ gbd-compare. 7. Lee B. I. Nam H. S., Heo J. H., Kim D. I. Yonsei Stroke Team. Yonsei Stroke Registry. Analysis of 1,000 patients with acute cerebral infarctions // Cerebrovasc. Dis. 2001. Vol. 12 (3) P. 145—151. DOI: 10.1159/000047697. 8. Антоненко К. В. Клінічні прояви та наслідки ішемічних інсультів вертебрально-базилярного басейну (огляд) // Практикуючий лікар. 2013. № 1. С. 5—8. вилучено із https:// plr.com.ua/index.php/journal/article/view/517. 9. Advances in Acute Ischemic Stroke Treatment: Current Status and Future Directions / Bathla G., Ajmera P., Mehta P. M. [et al.] // AJNR Am J Neuroradiol. 2023. Vol. 44 (7). P. 750—758. DOI: 10.3174/ajnr.A7872. 10. Wallmark S., Ronne-Engström E., Lundström E. Predicting return to work after subarachnoid hemorrhage using the Montreal Cognitive Assessment (MoCA) // Acta neurochirurgica (Wien). 2016. Vol. 158 (2). P. 233—239. DOI: 10.1007/ s00701-015-2665-4. 11. Hage V. The NIH stroke scale: a window into neurological status // Nursing Spectrum. 2011. Vol. 24 (15). P. 44—49. URL: https://www.scirp.org/(S(vtj3fa45qm1ean45vvffcz55))/ reference/referencespapers.aspx?referenceid=2553016. 12. Антонюк Т. Постінсультні когнітивні порушення та де- менція як ускладнення цереброваскулярної недостатності // НейроNews, спеціальний випуск «Хвороби похилого і ста- речого віку». 2018. № 1. С. 30—32. URL: https://neuronews. com.ua/ua/archive/2018/1/pages-30-32/postinsultni-kognitivniporushennya- ta-demenciya-yak-uskladnennya-cerebrovaskulyarnoyi- nedostatnosti#gsc.tab=0. 13. Шандюк В. Ю. Особливості неврологічного та когнітив- ного дефіциту у хворих з ішемічним інсультом залежно від ста- ну системи фібринолізу // Практикуючий лікар. 2015. № 4. С. 37—41. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PraktLik_2015_4_8. 14. Cognitive functioning after stroke: a one-year followup study / Rasquin S. M., Lodder J., Ponds R. W. [et al.] // Dement. Geriatr. Cogn. Disord. 2004. Vol. 18 (2). P. 138—144. DOI: 10.1159/000079193. 15. Hidden dysfunctioning in subacute stroke / Jaillard A., Naegele B., Trabucco-Miguel S. [et al.] // Stroke. 2009. 40 (7). P. 2473—2479. DOI: 10.1161/STROKEAHA.108.541144. 16. Leys D., Неnon H., Mackowiak-Cordoliani M. A., Pasquier F. Poststroke dementia // Lancet Neurol. 2005. Vol. 4 (11). P. 752— 759. DOI: 10.1016/S1474-4422(05)70221-0. 17. Дуве Х. В., Міщенко Т. С., Шкробот С. І. Зміни когнітивної сфери у пацієнтів у відновному та резидуальному періодах аневризмального субарахноїдального крововиливу // Вісник наукових досліджень. 2019. 4, 124—128. DOI: https://doi. org/10.11603/2415-8798.2018.4.9788. 18. Stroke and Dementia in Atrial Fibrillation / Miljenka-Jelena Jurašić, Sandra Morović, Sonja Antić [et al.] // In book: Atrial Fibrillation — Basic Research and Clinical Applications / Edited by Prof. Jong-IІ Choi. 2012. Vol. 2. P. 32—37. DOI: 10.5772/26672.