ГоловнаАрхiв номерiв2023Том 31, випуск 3 (116)Оцінка ефективності програми комплексної психокорекції осіб, що виконують функцію догляду за пацієнтами з деменцією
Назва статтi Оцінка ефективності програми комплексної психокорекції осіб, що виконують функцію догляду за пацієнтами з деменцією
Автори Орлова Ольга Вячеславівна
Животовська Лілія Валентинівна.
З рубрики ПРОБЛЕМНІ СТАТТІ
Рiк 2023 Номер журналу Том 31, випуск 3 (116) Сторінки 99-103
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 615.851:616.899.3 Індекс ББК -
Анотацiя DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V31-is3-2023-16

 Метою цієї роботи була оцінка ефективності програми поетапної психокорекції для доглядальників за пацієнтами з деменцією шляхом вивчення динаміки клініко-пси- хопатологічних проявів та рівня соціального функціонування. За допомогою соціодемографічного, клініко-психопатологічного, психодіагностичного та статистичного методів обстеження на базі КЗ «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» обстежено 104 доглядальники (100 жінок, 4 чоло- віки) та 104 пацієнти з деменцією. Критеріями включення щодо доглядальника були: підписана інформована згода, вік доглядальників від 25 років і старше, догляд за одним пацієнтом з деменцією та пе- ребування з ним не менш ніж п’ять разів на тиждень, мінімум чотири години на добу. За сучасними клінічними трактуваннями, деменція є клінічним синдромом, зазвичай хронічним або схильним до прогресування, що характеризується комплексом проявів у вигляді порушень пам’яті, уваги, мислення, гнозису, праксису, мовлення, психіки, по- ведінки, соціального функціонування і вираженого зниження якості життя Брак сформованих просоціальних мереж та соціальної підтримки, як з боку родини, так і з боку друзів, робить доглядальників більш вразливими до дії стресових чинників. Отримані дані були покладені нами в основу під час розроблення програми комплексної поетапної психокорекції. В ситуації погіршання стану пацієнта підвищується навантаження і на доглядальника. Факт дезадаптації хворих на деменцію є досить актуальним питанням, тому що це захворювання не тільки знижує якість життя пацієнтів, а й призводить до ве- ликих нематеріальних та матеріальних витрат внаслідок потреби тривалого і постійного догляду за хворим родичем з тяжким чи середнім перебігом деменції.
Ключовi слова реабілітація, тривожність, психоемоціональний стрес, комплексна терапія, деменція, психосоціальна дезадаптація
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури		 1. Марута Н. О. Предиктори суїцидальної поведінки у па- цієнтів із когнітивними порушеннями при депресивних розладах / Н. О. Марута, С. О. Ярославцев // Буковинський медичний вісник. 2020. № 4. С. 58—64. URI: http://e-bmv. bsmu.edu.ua/article/view/227217.
2. Скрипніков А. М. Деменція: клінічний, патоморфо- логічний та психофармакологічний аспекти. Особливості догляду за пацієнтами з деменцією : навч.-метод. посіб. / А. М. Скрипніков, К. В. Гринь, О. В. Погорілко. Полтава : ПП «Астрая», 2021. 148 с.
3. Features of the influence of hereditary factors on the clinical manifestations of depressive disorders / [Maruta N., Kolyadko S., Fedchenko V., Yavdak I.] // European Psychiatry. 2021; 64 (S1): S331-S331. DOI: 10.1192/j.eurpsy.2021.888.
4. Ісаков Р. І. Якість життя жінок, що здійснюють догляд за пацієнтами із судинною деменцією і хворобою Альцгеймера // Практикуючий лікар. 2022. Т. 11, № 4. С. 53—56. URI: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/19656.
5. Герасименко Л. О. Психосоціальна дезадаптація осіб, які доглядають пацієнтів із хворобою Альцгеймера // Медична психологія. 2017. № 1. С. 9—13. URI: http://repository.pdmu. edu.ua/handle/123456789/5247.
6. Epidemiology of diseases of the circulatory system among the population of Poltava region / V. M. Zhdan, V. M. Dvornyk, I. V. Bielikova [et al.] // Wiadomosci Lekarskie. 2019. T. LXXII, nr. 12, cz. I. P. 2366—2370. PMID: 32124755.
7. Психічні та поведінкові розлади у пацієнтів із деменцією як предиспозиція для психоемоційних порушень сімейних опікунів / [О. В. Орлова, Л. В. Животовська, В. В. Борисен- ко, О. А. Казаков] // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Полтавські дні громадського здоров’я», 27 травня 2022 р. Полтава, 2022. С. 28—30. URI: http://repository.pdmu.edu.ua/ handle/123456789/18928.
8. Козьолкін О. А. Алгоритм діагностики та лікування де- менції : навчальний посібник / О. А. Козьолкін, А. В. Ревенько, С. О. Мєдвєдкова. Запоріжжя : ЗДМУ, 2021. 96 с. http://dspace. zsmu.edu.ua/bitstream/123456789/13858/1/Алгоритм%20 діагностики%20та%20лікування%20деменції.pdf.
9. Folstein, M. F., Folstein, S. E., & McHugh, P. R. (1975). Mini- Mental State Examination (MMS, MMSE) [Database record]. APA PsycTests. URI: https://doi.org/10.1037/t07757-000.
10. The Multidimensional Scale of Perceived Social Support / [G. D. Zimet, N. W. Dahlem, S. G. Zimet & G. K. Farley] // Journal of Personality assessment. 1988. Vol. 52 (Iss. 1). P. 30—41. URI: http://dx.doi.org/10.1207/s15327752jpa5201_2.
11. Практична психосоматика: діагностичні шкали : навчальний посібник / Чабан О. С., Хаустова О. О., Асано- ва А. [та ін.]. Друге видання оновлене та доповнене. Київ : ВД «Медкнига», 2019. 112 с. Серія «Бібліотечка практикуючого лікаря».