ГоловнаАрхiв номерiв2023Том 31, випуск 2 (115)Психічні розлади у пацієнтів, що перехворіли на коронавірусну хворобу COVID-19, психологічний аспект
Назва статтi Психічні розлади у пацієнтів, що перехворіли на коронавірусну хворобу COVID-19, психологічний аспект
Автори Марута Наталія Олександрівна
Федченко Вікторія Юріївна
Панько Тамара Василівна
Семікіна Олена Євгенівна
Лапінська Оксана Романівна
З рубрики ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНИХ ТА ПОВЕДІНКОВИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2023 Номер журналу Том 31, випуск 2 (115) Сторінки 54-62
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.89-052:616.9-071-08 Індекс ББК -
Анотацiя

 Мета дослідження — вивчити психологічні механізми розвитку психічних розладів у осіб, які перенесли COVID-19. Обстежено 97 пацієнтів з вперше встановленими психічними розладами (основна група), та 58 осіб без психічних розладів (група порівняння), які перенесли COVID-19 та зазнали впливу стресорів пандемії SARS-CoV-2. На ґрунті аналізу психологічних аспектів в осіб з первинними психічними розладами, що виникли внаслідок коронавірусної хвороби COVID-19 та стресорів пандемії SARS-CoV-2, виявлені певні особли вості: доведено, що в ґенезі психічних розладів істотну роль відіграють чинники психічної травматизації; встановлено, що в основній групі обстежених спостеріга- лось вірогідне зниження рівня особистісного адаптивного потенціалу ((1,63 ± 0,21) стенів) у зіставленні з групою порівняння ((4,07 ± 0,48) стенів, p = 0,0025); особливості психоемо- ційного стану свідчать про наявність емоційних порушень: нестачу мотивації до професійної діяльності, низьку толерантність до несприятливих чинників праці, високий рівень тривож- ності, іпохондричну фіксацію, погіршання сну, зниження апетиту; структура копінг-стратегій у пацієнтів з депресивними епізодами характеризувалась переважанням копінг-стратегій, орієнтованих на емоції (76,47 %, p < 0,029); у пацієнтів з невротичними, пов’язаними зі стре- сом та соматоформними розладами переважали копінг-стратегії, орієнтовані на уникнення та емоції (53,12 %, p < 0,016 та 53,13 % відповідно); пацієнтам з психічними розладами органічного ґенезу властиві переважання копінг-стратегій, орієнтованих на розв’язання завдань (56,06 %, p < 0,035), «уникнення» (54,84 %) та соціальне відволікання (45,16 %, p < 0,006); загальний інтегративний показник якості життя у обстежених пацієнтів був низький (47,59 ± 11,09). Отримані дані дають змогу підвищити ефективність діагностики, профілактики та терапії психічних розладів, на формування, перебіг та клінічну картину яких вплинула коронавірусна хвороба COVID-19.
Ключовi слова психічні розлади, пацієнти, коронавірусна хвороба COVID-19, психологічний аспект
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури
1. Коронавірус: статистика по країнах. URI: https://index. minfin.com.ua/ua/reference/coronavirus/geography/.
2. Слюсаревський М. М. Про стан суспільної свідомості та заходи з його поліпшення в умовах пандемії COVID-19 : науково-аналітична доповідь // Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2020; 2 (2): 1—4. DOI: https://doi. org/10.37472/2707-305X-2020-2-2-14-2.
3. Khaustova O., Chaban O., Burdeinyi A. Загальні принципи організації психологічної реабілітації пацієнтів із коронавірусною інфекцією (COVID-19) // Практикуючий лікар. 2021. 10 (2): 36—42. вилучено із https://plr.com.ua/ index.php/journal/article/view/630.
4. Stress-related psychopathology during the COVID-19 pandemic / [Katie A. McLaughlin, Maya L. Rosen, Steven W. Kasparek, and Alexandra M. Rodman] // Behav Res Ther. 2022 Jul; 154: 104121. DOI: 10.1016/j.brat.2022.104121.
5. The fear of COVID-19 scale: Development and initial vali- dation / Ahorsu D. K., Lin C. Y., Imani V. [et al.] // International Journal of Mental Health and Addiction. 2022; 20 (3): 1537—1545. DOI: 10.1007/s11469-020-00270-8.
 6. Lee S. A. Coronavirus anxiety scale: A brief mental health screener for COVID-19 related anxiety // Death Studies. 2020; 44 (7), 393—401. DOI: 10.1080/07481187.2020.1748481.
7. Lee S. A. Replication analysis of the Coronavirus Anxiety Scale // Dusunen Adam: The Journal of Psychiatry & Neurological Sciences. 2020. Vol. 33; Issue 2. P. 203—205. DOI: 10.14744/ DAJPNS.2020.00079.
8. Lee S. A. Mental health characteristics associated with dysfunctional coronavirus anxiety / S. A. Lee, M. C. Jobe & A. A. Mathis  // Psychological Medicine. 2021; 51 (8), 1403— 1404. DOI: https://doi.org/10.1017/S003329172000121X.
9. Psychometric Validation of the Indonesian Version of the Fear of COVID-19 Scale: Personality Traits Predict the Fear of COVID-19 / Nazari N, Safitri S, Usak M. [et al.] // Int J Ment Health Addict. 2021 Aug 23: 1—17. DOI: 10.1007/s11469-021-00593-0.
10. Вассерман Л. И. Методика для психологической диагностики уровня социальной фрустированности и её практическое применение : методические рекомен- дации / Л. И. Вассерман, Б. В. Иовлев, М. А. Беребин. Москва : НИПНИ им. Бехтерева, 2004. 28 с.
11. Многоуровневый личностный опросник «Адаптив- ность» (МЛО-АМ) А. Г. Маклакова и С. В. Чермянина. В кн.: Практичес кая психодиагностика. Методики и тесты : учеб- ное пособие / ред. и сост. Райгородский Д. Я. Самара : Издательский Дом «Бахрах-М», 2006. С. 549—672. URI: https:// portal.iapm.edu.ua/portal/media/books/397819c603344c76bd 42ccc2da19b6bb.pdf.
12. Величковский Б. Б. Многомерная оценка индиви- дуальной устойчивости к стрессу // Вестник Московского государственного областного университета. 2007. № 3. С. 105—112.
13. Методика оценки качества жизни больных и инва- лидов : методичес кие рекомендации. Минск, 2000. С. 2—25.