ГоловнаАрхiв номерiв2023Том 31, випуск 2 (115)Клініко-психопатологічні особливості батьків/опікунів пацієнтів з нервовою анорексією
Назва статтi | Клініко-психопатологічні особливості батьків/опікунів пацієнтів з нервовою анорексією | ||||
Автори |
Сак Леся Віталіївна |
||||
З рубрики | ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНИХ ТА ПОВЕДІНКОВИХ РОЗЛАДІВ | ||||
Рiк | 2023 | Номер журналу | Том 31, випуск 2 (115) | Сторінки | 75-78 |
Тип статті | Наукова стаття | Індекс УДК | 159.96 | Індекс ББК | - |
Анотацiя | Стаття присвячена виявленню клініко-патопсихологічних особливостей батьків/опікунів
пацієнтів з нервовою анорексією (НА). У процесі дослідження відібрано 110 осіб, з них —
47 (42,7 %) чоловіків (батьків пацієнтів з НА) та 63 (57,3 %) жінок (матерів пацієнтів з НА).
Середній вік досліджуваних становив 44,90 ± 5,9; SE = 0,567) мінімальний вік — 34 роки,
максимальний — 63 роки.
У роботі використовували методики: шкала труднощів емоційної регуляції DERS, торонтська
шкала алекситимії TAS-26, госпітальна шкала тривоги і депресії HADS. У процесі дослідження
за шкалою DERS виявлено відносно виразний прояв за субшкалами, що відображують труднощі
в поведінці, пов’язаної з досягненням цілей (19,13 балів з 25 можливих) та імпуль
сивністю
емоційних проявів (24,17 балів з 30 можливих). Таке поєднання характеризує людину пере-
важно як таку, що не може прийняти виважене рішення, діє спонтанно під час переживання
негативних емоцій. Інші показники за субшкалами мають значення вищі за середні, що вказує
на проблеми емоційної регуляції в досліджуваних цієї групи. Отримані за методикою TAS
результати продемонстрували, що середньогруповий показник становить 80,45 ± 13,699,
що характеризує середньостатистичний тип досліджуваних осіб як алекситимічних.
Аналіз отриманих результатів за показниками методики HADS виявив, що середні вели-
чини дорівнюють: за шкалою тривоги — (7,96 ± 1,347), за шкалою депресії — (7,95 ± 1,442).
Відповідно до критеріїв оцінки за методикою, можна розглядати ці показники як крайню
межу норми або ж субклінічно виражену тривогу та депресію.
Отримані результати наголошують на потребі подальшої розробки диференційованих
заходів корекції та превенції клініко-патопсихологічні порушень у батьків/опікунів пацієнтів
з НА, завдяки поліпшенню рівнів емоційної регуляції, алекситимії, тривоги та депресії. |
||||
Ключовi слова | психосоматичні розлади, тривога, депресія, розлади харчової поведінки, психокорекція | ||||
Доступ до повної статтi pdf | Скачати | ||||
Перелiк використаної лiтератури |
1. Vall E. Predictors of treatment outcome in individuals
with eating disorders: A systematic review and meta-analysis /
E. Vall, T. D. Wade // Int J Eat Disord. 2015. 48 (7): 946—971.
DOI: 10.1002/eat.22411. 2. Amianto F. Psychopathology of eating disorders according
to neurobiology of attachment: An instrument to overcome
resistances to treatment? // Acta Psychopathol. 2015. 01 (01).
DOI: 10.4172/2469-6676.100001. 3. Anorexia nervosa: 30-year outcome / Dobrescu S. R.,
Dinkler L., Gillberg C. [et al.] // Br J Psychiatry. 2020; 216 (2):
97—104. DOI: 10.1192/bjp.2019.113. 4. Scharner S. Alterations of brain structure and functions
in anorexia nervosa / Sophie Scharner, Andreas Stengel //
Clinical Nutrition Experimental. 2019. Vol. 28. P. 22—32. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.yclnex.2019.02.001. 5. What happens after treatment? A systematic review of re-
lapse, remission, and recovery in anorexia nervosa / [Khalsa S. S.,
Portnoff L. C., McCurdy-McKinnon D.] // J Eat Disord. 2017; 5:
20. DOI: 10.1186/s40337-017-0145-3. 6. Klump K. L. Puberty as a critical risk period for eating
disorders: a review of human and animal studies // Horm Behav.
2013; 64(2): 399—410. DOI: 10.1016/j.yhbeh.2013.02.019. 7. Fichter M. M. Mortality in eating disorders — results
of a large prospective clinical longitudinal study / M. M. Fichter,
N. Quadflieg // Int J Eat Disord. 2016; 49(4): 391—401. DOI:
10.1002/eat.22501. 8. Psychiatric comorbidity in women and men with eating
disorders results from a large clinical database / Ulfvebrand S.,
Birgegård A., Norring C. [et al.] // Psychiatry Res. 2015; 230(2):
294—299. DOI: 10.1016/j.psychres.2015.09.008. 9. Oldershaw A. Anorexia Nervosa and a lost emotional self:
A psychological formulation of the development, maintenance,
and treatment of Anorexia Nervosa / A. Oldershaw, H. Startup,
T. Lavender // Front Psychol. 2019; 10: 219. DOI: https://doi.
org/10.3389/fpsyg.2019.00219. 10. Savalli C Would the dog be a person’s child or best friend?
Revisiting the dog-tutor attachment / C. Savalli, C. Mariti // Front
Psychol. 2020; 11: 576713. DOI: 10.3389/fpsyg.2020.576713. 11. Münch A. L. An investigation of the mediating role
of personality and family functioning in the association between
attachment styles and eating disorder status / A. L. Münch,
C. Hunger, J. Schweitzer // BMC Psychol. 2016; 4 (1): 36. DOI:
10.1186/s40359-016-0141-4. 12. Family profiles in eating disorders: family functioning
and psychopathology / Cerniglia L., Cimino S., Tafà M. [et al.] //
Psychol Res Behav Manag. 2017; 10: 305—312. DOI: https://
doi.org/10.2147/prbm.s145463. |