ГоловнаАрхiв номерiв2023Том 31, випуск 1 (114)Комплексна модель материнсько-дитячої взаємодії в ро- динах жінок, хворих на параноїдну шизофре нію: чинники предикції, превенції та прогнозу її деформації
Назва статтi Комплексна модель материнсько-дитячої взаємодії в ро- динах жінок, хворих на параноїдну шизофре нію: чинники предикції, превенції та прогнозу її деформації
Автори Маркова Маріанна Владиславівна
Дрюченко Майя Олександрівна
З рубрики ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ НЕВРОЛОГІЧНИХ, ПСИХІЧНИХ ТА НАРКОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2023 Номер журналу Том 31, випуск 1 (114) Сторінки 54-59
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.895.87-055.52:616-056.2./76 Індекс ББК -
Анотацiя DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V31-is1-2023-8

 З метою розробки комплексної моделі материнсько-дитячої взаємодії (МДВ) в родинах жінок, хворих на параноїдну шизо фре нію (ПШ), обстежено 100 сімей хворих та 50 сімей психічно здо- рових жінок (жінка, чоловік, дитина). За допомогою ідентифікації та аналізу чинників предикції і превенції деформації МДВ визна- чені варіанти прогнозу за кожним чинником. Виявлені суттєві порушення МДВ та сімейного функціонування у родинах, де мати хворіє на ПШ. Виокремлено сім основних груп чинників (кластерів), що визначають актуальний стан МДВ: 1) клініко-психопатологічний статус жінки; 2) психоемоційний статус чоловіка; 3) психосоціальне функціонування жінки і чоловіка; 4) психологічний стан дитини; 5) дитячо-батьківські стосунки; 6) подружні взаємини; 7) сімейне функціонування. Серед кожної групи виокремлено чинники предикції та превенції деформації МДВ. Також обчислені кількісні показники, що становлять зміст кожного кластера, за якими можна визначити прогноз МДВ в кожній конкретній сім’ї та ситуації. Виявлені закономірності надали змогу обґрунтувати та розробити комплексну систему пси- хокорекції порушень МДВ в родинах, де мати хворіє на ПШ.
Ключовi слова параноїдна йизофренія, материнсько-дитяча взаємодія, прогноз
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури		 1. Al Saif F. Shared Psychotic Disorder / Al Saif F, Al Khalili Y. // In: StatPearls. StatPearls Publishing, Treasure Island (FL); 2022. PMID: 31095356.
2. Psychosocial roots of paranoid ideation: The role of childhood experiences, social comparison, submission, and shame / Carvalho C. B., da Motta C., Pinto-Gouveia J., Peixoto E.] // Clin Psychol Psychother. 2018 Sep; 25(5): 650—661. DOI: 10.1002/cpp.2195.
3. Delusions related to infant and their association with mother-infant interactions in postpartum psychotic disor- ders / [Chandra P. S., Bhargavaraman R. P., Raghunandan V. N., Shaligram D.] // Arch Womens Ment Health. 2006 Sep; 9(5): 285—288. DOI: 10.1007/s00737-006-0147-7.
4. Gandhi S. Family Caregivers’ Perspective on Factors Affecting Recovery from Schizophrenia / S. Gandhi, D. Jones // East Asian Arch Psychiatry. 2020 Dec; 30(4): 113—119. DOI: 10.12809/eaap1941.
5. Oyelade O. O. Expectations and experiences of family mem- bers regarding the rehabilitation of relatives with schizophrenia in South West Nigeria / O. O. Oyelade, N. G. Nkosi-Mafutha // Health Soc Care Community. 2022 Sep; 30(5): e1875-e1884. DOI: 10.1111/hsc.13617.
6. Hsiao C. Y. Factors associated with family functioning among people with a diagnosis of schizophrenia and primary family caregivers / C. Y. Hsiao, H. L. Lu, Y. F. Tsai // J Psychiatr Ment Health Nurs. 2020 Oct; 27(5): 572—583. DOI: 10.1111/jpm.12608.
7. Interaction of genetic vulnerability to schizophrenia and family functioning in adopted-away offspring of mothers with schizophrenia / Myllyaho T., Siira V., Wahlberg K. E. [et al.] // Psychiatry Res. 2019 Aug; 278: 205—212. DOI: 10.1016/j.psy- chres.2019.06.017.
8. McFarlane W. R. Family Interventions for Schizophrenia and the Psychoses: A Review // Fam Process. 2016 Sep; 55(3): 460—482. DOI: 10.1111/famp.12235.
9. Family interventions for relapse prevention in schizophrenia: a systematic review and network meta-analysis / Rodolico A., Bighelli I., Avanzato C. [et al.] // Lancet Psychiatry. 2022 Mar; (3): 211—221. DOI: 10.1016/S2215-0366(21)00437-5.pain: caregiver characteristics, caregiving burden, family functioning, and social and professional support / Ribé J. M., Salamero M., Pérez-Testor C. [et al.] // Int J Psychiatry Clin Pract. 2018 Mar; 22(1): 25—33. DOI: 10.1080/13651501.2017.1360500.
11. Schizophrenia: Impact on Family Dynamics / Caqueo- Urízar A., Rus-Calafell M., Craig T. K. [et al.] // Curr Psychiatry Rep. 2017 Jan; 19(1): 2. DOI: 10.1007/s11920-017-0756-z.
12. Galletly C. A. Effective family interventions for people with schizophrenia // Lancet Psychiatry. 2022 Mar; 9(3): 185—187. DOI: 10.1016/S2215-0366(21)00502-2. 
13. Development of a family resiliency model to care of patients with schizophrenia / Fitryasari R., Nursalam N., Yusuf A. [et al.] // Scand J Caring Sci. 2021 Jun; 35(2): 642—649. DOI: 10.1111/scs.12886.
14. Шкода К. В. Невротизація та патологічна тривога як про- яви дезадаптації дружин і матерів хворих на параноїдну шизо- френію з тривалими термінами захворювання // Психіатрія, неврологія та медична психологія. 2016. Т. 3, № 2 (6). С. 48—56. вилучено із: https://periodicals.karazin.ua/pnmp/article/view/8328.
15. Шкода К. В. Особливості особистісної та соціально- психологічної дезадаптації дружин і матерів хворих на пара- ноїдну шизо фре нію з тривалими термінами захворювання // Український вісник психоневрології. 2016. вип. 4 (89). С. 96—101.
16. Шкода К. В. Агресивність і ставлення до психічного захворювання родича як складові психологічної дезадаптації дружин і матерів хворих на параноїдну шизо фре нію з трива- лими термінами захворювання // American Scientific Journal. 2016. № 8 (8). С. 30—35.