ГоловнаАрхiв номерiв2021Том 29, випуск 2 (107)Використання антипсихотиків в таргетній терапії шизофренії — перспективи та виклики (на прикладі амісульприду).
Назва статтi | Використання антипсихотиків в таргетній терапії шизофренії — перспективи та виклики (на прикладі амісульприду). | ||||
Автори |
Хаустова Олена Олександрівна Ассонов Дмитро Олексійович |
||||
З рубрики | НА ДОПОМОГУ ПРАКТИЧНОМУ ЛІКАРЮ | ||||
Рiк | 2021 | Номер журналу | Том 29, випуск 2 (107) | Сторінки | 83-89 |
Тип статті | Наукова стаття | Індекс УДК | 616.895.8-085:615.21/26-037 | Індекс ББК | - |
Анотацiя | DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V29-is2-2021-14 Персоналізована медицина — це інноваційний підхід, що враховує індивідуальні біологічні, соціальні та психологічні відмінності людей під час розроблення заходів профілактики та лікування захворювань. Цілі персоналізованої медицини в психіатрії — передбачити сприйнятливість індивіда до хвороб, досягти точного діагнозу та привести до ефективного та сприятливого реагування на лікування. Персоналізована медицина вже є звичною річчю в різних галузях медицини, проте щодо лікування шизофренії, попри велику потребу, є мало розвиненою. У цій статті проаналізовано наявну в літературі інформацію щодо використання антипсихотиків в терапії шизофренії з позицій персоналізованої медицини з метою виокремлення рекомендацій, які дадуть змогу підвищити ефективність терапії психотичних симптомів та визначити вектор подальших наукових пошуків в цьому напрямі. Попри існування багатьох міжнародних та локальних керівництв і протоколів щодо терапії антипсихотиками, досі є проблема раннього визначення, який антипсихотик буде найбільш ефективним та безпечним для конкретного пацієнта — пацієнти зазвичай проходять терапію різними антипсихотиками, перш ніж оптимальний буде визначений В терапії шизофренії жодний антипсихотичний препарат та жодне дозування не є універсальними. Отже, для максимізації ефекту та мінімізації ризику появи побічних ефектів потрібно зважати на чисельні індивідуальні характеристики кожного окремого пацієнта. Зокрема, слід зважати на такі характеристики: стать, вік, особливості клінічної картини (домінантна симптоматика, час появи симптомів та їх інтенсивність), коморбідні психічні та соматичні розлади, наявність/відсутність шкідливих звичок, відповідь на попередню терапію (якщо така була). З огляду на можливість застосування широкого діапазону дозування амісульприду та його та значущу ефективність у зменшенні симптомів різних груп у різних категорій пацієнтів, він має потенціал до широкого використання у персоналізованій психіатрії. | ||||
Ключовi слова | персоналізована медицина, атипові антипсихотики, ефективність терапії | ||||
Доступ до повної статтi pdf | Скачати | ||||
Перелiк використаної лiтератури |
1. Ozomaro U., Wahlestedt C., Nemeroff C. B. Personalized medicine in psychiatry: problems and promises // BMC medicine. 2013 Dec; 11(1): 132. URL: https://bmcmedicine.biomedcentral.com/articles/10.1186/1741-7015-11-132. 2. Хаустова О., Омелянович В. Сучасні підходи до діагностики та надання допомоги пацієнтам на продромальному етапі шизофренії // Psychosomatic Medicine and General Practice. 2020. 5(1), e0501232-e0501232. 3. Twelve-month health care use and mortality in commercially insured young people with incident psychosis in the United States / Schoenbaum M., Sutherland J. M., Chappel A. [et al.] // Schizophrenia bulletin. 2017 Apr 7; 43(6): 1262—72. DOI: 10.1093/schbul/sbx009. 4. Juckel, G., & Morosini, P. L. The new approach: psychosocial functioning as a necessary outcome criterion for therapeutic success in schizophrenia // Current opinion in psychiatry. 2008. 21(6), 630—639. DOI: https://doi.org/10.1097/YCO.0b013e328314e144. 5. FDA. Paving the Way for Personalized Medicine: FDA’s Role in a new Era of Medical Product Development / US Department of Health and Human Services, U.S. Food and drug administration. October 2013, 1—61. URL: https://www.fdanews.com/ext/resources/files/10/10-28-13-Personalized-Medicine.pdf. 6. National Research Council (US) Committee on A Framework for Developing a New Taxonomy of Disease. Toward Precision Medicine: Building a Knowledge Network for Biomedical Research and a New Taxonomy of Disease. Washington (DC): National Academies Press (US); 2011. PMID: 22536618. 7. Хаустова, О. О., Ассонов Д. О. Комбінована терапія антипсихотиками: pro et contra // НейроNews. 2021. 1 (122), 28—33. 8. Gender aspects in the clinical treatment of schizophrenic inpatients with amisulpride: a therapeutic drug monitoring study / Müller M. J., Regenbogen B., Sachse J. [et al.] // Pharmacopsychiatry. 2006 Mar; 39(02): 41—6. DOI: 10.1055/s-2006-931540. PMID: 16555163. 9. A systematic review and combined meta‐analysis of concentration of oral amisulpride / Lin Li, Lu Li, De-Wei Shang [et al.] // British Journal of Clinical Pharmacology. 2020. 86(4), 668—678. DOI: 10.1111/bcp.14246. 10. Comparative efficacy and tolerability of 32 oral antipsychotics for the acute treatment of adults with multi-episode schizophrenia: a systematic review and network meta-analysis / Huhn, M., Nikolakopoulou, A., Schneider-Thoma, J. [et al.] // The Lancet. 2019. DOI: 10.1016/s0140-6736(19)31135-3. 11. Buckley, P. F., & Miller, B. J. Personalized medicine for schizophrenia // npj Schizophrenia, 2017. 3(1), 2. DOI: https://doi.org/10.1038/s41537-016-0001-5. 12. Antipsychotic treatment of very late-onset schizophrenia-like psychosis (ATLAS): a randomized, controlled, double-blind trial / Howard, R., Cort, E., Bradley, R. [et al.] // The Lancet Psychiatry. 2018. 5(7), 553—563. DOI: 10.1016/s2215-0366(18)30141-x. 13. Amisulpride for the treatment of very-late-onset schizophrenia-like psychosis / Psarros, C., Theleritis, C. G., Paparrigopoulos, T. J. [et al.] // International journal of geriatric psychiatry. 2009. 24(5), 518—522. DOI: https://doi.org/10.1002/gps.2146. 14. Comparative effects of 18 antipsychotics on metabolic function in patients with schizophrenia, predictors of metabolic dysregulation, and association with psychopathology: a systematic review and network meta-analysis / Pillinger, T., McCutcheon, R. A., Vano, L. [et al.] // The lancet. Psychiatry. 2020. 7(1), 64—77. https://doi.org/10.1016/S2215-0366(19)30416-X. 15. Preda, A., & Shapiro, B. B. A safety evaluation of aripiprazole in the treatment of schizophrenia. Expert opinion on drug safety. 2020. 19(12), 1529—1538. DOI: https://doi.org/10.1080/14740338.2020.1832990. 16. Safety and tolerability of antipsychotic polypharmacy / Gallego, J. A., Nielsen, J., De Hert, M. [et al.] // Expert opinion on drug safety. 2012. 11(4), 527—542. DOI: https://doi.org/10.1517/14740338.2012.683523. 17. Personalized medicine begins with the phenotype; identifying antipsychotic response phenotypes in a first episode psychosis cohort / Mas, S., Gassó, P., Rodríguez, N. [et al.] // Acta Psychiatrica Scandinavica. 2019. DOI: 10.1111/acps.13131. 18. Dopamine, Cognitive Impairments and Second-Generation Antipsychotics: From Mechanistic Advances to More Personalized Treatments / Torrisi, S. A., Laudani, S., Contarini, G. [et al.] // Pharmaceuticals. 2020. 13(11), 365. DOI: 10.3390/ph13110365. 19. Pharmacological treatment of schizophrenia: a critical review of the pharmacology and clinical effects of current and future therapeutic agents / Miyamoto, S., Miyake, N., Jarskog, L. F. [et al.] // Molecular psychiatry. 2012. 17(12), 1206—1227. DOI: https://doi.org/10.1038/mp.2012.47. 20. Variations in Dysbindin-1 are associated with cognitive response to antipsychotic drug treatment / Scheggia, D., Mastrogiacomo, R., Mereu, M. [et al.] // Nature communications. 2018. 9(1), 2265. DOI: https://doi.org/10.1038/s41467-018-04711-w. 21. The potential role of dopamine D3 receptor neurotransmission in cognition / Nakajima, S., Gerretsen, P., Takeuchi, H. [et al.] // European Neuropsychopharmacology. 2013. 23(8), 799—813. 22. The relationship between dopamine receptor blockade and cognitive performance in schizophrenia: a [11C]-raclopride PET study with aripiprazole / Shin, S., Kim, S., Seo, S. [et al.] // Translational psychiatry. 2018. 8(1), 1—7. DOI: 10.1038/s41398-018-0134-6. 23. Harrison, T. S., & Perry, C. M. Aripiprazole: a review of its use in schizophrenia and schizoaffective disorder // Drugs. 2004; 64(15): 1715—36. DOI: 10.2165/00003495-200464150-00010. PMID: 15257633. 24. Casey, A. B., & Canal, C. E. Classics in chemical neuroscience: aripiprazole // ACS chemical neuroscience. 2017. 8(6), 1135—1146. DOI: 10.1021/acschemneuro.7b00087. 25. Mailman, R. B., & Murthy, V. Third generation antipsychotic drugs: partial agonism or receptor functional selectivity? // Current pharmaceutical design. 2010. 16(5), 488—501. DOI: 10.2174/138161210790361461. 26. Lack of tolerable treatment options for patients with schizophrenia / Citrome, L., Eramo, A., Francois, C. [et al.] // Neuropsychiatric disease and treatment. 2015. 11, 3095—3104. DOI: https://doi.org/10.2147/NDT.S91917. 27. Pandarakalam, J. P. Combination Therapy for Treatment Resistant Schizophrenia // British Journal of Medical Practitioners. 2019. 12(2): a016. 28. Mossaheb N. & Kaufmann R. M. Role of Aripiprazole in treatment-resistant Schizophrenia // Neuropsychiatr Dis Treatment. 2012; 8: 235—44. DOI: 10.2147/NDT.S13830. 29. Zink M., Henn A. F., Thome J. Combination of amisulpride and olanzapine in treatment resistant schizophrenia psychoses // European Psychiatry. 2004; 19: 56—58. DOI: 10.1016/j.eurpsy.2003.09.002. 30. Antipsychotics: to combine or not to combine? / Sagud, M., Vuksan-Ćusa, B., Zivković, M. [et al.] // Psychiatria Danubina. 2013 Sep; 25 (3), 306—310. PMID: 24048402. 31. Dose-Response Meta-Analysis of Antipsychotic Drugs for Acute Schizophrenia / Leucht S., Crippa A., Siafis S. [et al.] // American Journal of Psychiatry. 2020 Apr 1; 177 (4): 342—353. DOI: 10.1176/appi.ajp.2019.19010034. 32. Antipsychotic polypharmacy and high-dose prescription in schizophrenia: a 5-year comparison / Roh D., Chang J. G., Kim C. H. [et al.] // Australian & New Zealand Journal of Psychiatry. 2014 Jan; 48 (1): 52—60. DOI: https://doi.org/10.1177/0004867413488221 33. Taking Personalized Medicine Seriously: Biomarker Approaches in Phase IIb/III Studies in Major Depression and Schizophrenia / Murck, H., Laughren, T., Lamers, F. [et al.] // Innovations in clinical neuroscience. 2015 Mar-Apr; 12 (3—4), 26S—40S. PMID: 25977838. 34. Stratification and prediction of remission in first-episode psychosis patients: the OPTiMiSE cohort study / Martinuzzi, E., Barbosa, S., Daoudlarian, D. [et al.] ; OPTiMiSE Study Group // Translational psychiatry. 2019. 9(1), 20. DOI: https://doi.org/10.1038/s41398-018-0366-5. 35. Antipsychotic combinations for schizophrenia / Ortiz-Orendain, J., Castiello-de Obeso, S., Colunga-Lozano, L. E. [et al.] // The Cochrane database of systematic reviews. 2017. 6(6), CD009005. DOI: 10.1002/14651858.CD009005.pub2. 36. Guinart, D., & Correll, C. U. Antipsychotic polypharmacy in schizophrenia: why not? // The Journal of clinical psychiatry. 2020. 81(3), 19ac13118. 37. Gardner, K. N., & Bostwick, J. R. Antipsychotic treatment response in schizophrenia // American journal of health-system pharmacy // American Journal of Health-System Pharmacy. 2012. Vol. 69, Issue 21. P. 1872—1879. DOI: https://doi.org/10.2146/ajhp110559. 38. A global measure to assess switching antipsychotic medications in the treatment of schizophrenia / Targum, S. D., Pestreich, L., Reksoprodjo, P. [et al.] // Human psychopharmacology. 2012. 27 (5), 455—463. DOI: https://doi.org/10.1002/hup.2247. 39. Neurochemical characteristics of amisulpride, an atypical dopamine D2/D3 receptor antagonist with both presynaptic and limbic selectivity / Schoemaker, H., Claustre, Y., Fage, D. [et al.] // Journal of Pharmacology and Experimental Therapeutics. 1997. 280(1), 83—97. PMID: 8996185. 40. NICE. Aripiprazole for the treatment of schizophrenia in people aged 15 to 17 years. Technology appraisal guidance [TA213]. Published date: 26 January 2011. URL: https://www.nice.org.uk/guidance/TA213. the prevalence, comorbidities and antipsychotic prescription of early-onset schizophrenia: a nationwide population-based study in Taiwan // Eur Child Adolesc Psychiatry. 2019; 28, 759—767. DOI: https://doi.org/10.1007/s00787-018-1242-9. 42. Rademaker M. Do women have more adverse drug reactions? // American journal of clinical dermatology. 2001; 2 (6), 349—351. DOI: https://doi.org/10.2165/00128071-200102060-00001. 43. Muhlberg W., Platt D. Age-dependent changes of the kidneys: pharmacological implications // Gerontology. 1999; 45 (5): 243—253. DOI: https:// doi.org/10.1159/000022097. 44. Comparative efficacy and tolerability of 32 oral antipsychotics for the acute treatment of adults with multi-episode schizophrenia: a systematic review and network meta-analysis / Huhn M., Nikolakopoulou A. D., Schneider-Thoma J. [et al.] // The Lancet. 2019; 394 (10202), 939—951. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(19)31135-3. |