ГоловнаАрхiв номерiв2021Том 29, випуск 2 (107)Резерв мозку: структура, модулятори, потенціал
Назва статтi Резерв мозку: структура, модулятори, потенціал
Автори Нікішкова Ірина Миколаївна
З рубрики ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
Рiк 2021 Номер журналу Том 29, випуск 2 (107) Сторінки 57-62
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 612.82:616.831-037-084 Індекс ББК -
Анотацiя DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V29-is2-2021-10 У статті подано огляд закордонної літератури, присвяченої емпіричним доказам гіпотези резерву мозку. Дослідження особливостей структури, механізмів функціонування та змін обсягу резерву мозку дають змогу пояснити, чому зі старінням одні особи і далі працюють ефективніше, ніж інші їхні однолітки, чому одним пацієнтам вдається протистояти більшій кількості патологічних змін мозку без когнітивного або функціонального зниження, ніж іншим особам з цім же захворюванням мозку. За останніх років отримано достатньо доказів, що підтверджують здатність мозкового і когнітивного резервів впливати на старіння мозку, клінічне прогресування, перебіг лікування, ефективність реабілітації, ступінь відновлення та вихід при нейродегенеративних патологіях, гострих станах (інсульт, черепно-мозкова травма), психічних розладах. Врахування індивідуальних відмінностей мозку, що сприяють протистоянню і компенсуванню патологічних змін, дасть нагоду прогнозувати та вчасно діагностувати початок когнітивного зниження, поліпшити через проксі-змінні досвіду життя результати реабілітації і профілактики когнітивних порушень та деменції.
Ключовi слова мозковий резерв, когнітивний резерв, нейрональна компенсація, деменція
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури		 1.Person-specific contribution of neuropathologies to cognitive loss in old age / P. A. Boyle, L. Yu, R. S. Wilson [et al.] // Ann. Neurol. 2018. Vol. 83. P. 74—83. DOI: 10.1002/ana.25123. 2.Cognitive Reserve and Age Predict Cognitive Recovery after Mild to Severe Traumatic Brain Injury / E. E. Fraser, M. G. Downing, K. Biernacki [et al.] // J. Neurotrauma. 2019. Vol. 36. No. 19. P. 2753—2761. DOI: 10.1089/neu.2019.6430. 3.Cognitive reserve index and functional and cognitive outcomes in severe acquired brain injury: A pilot study / D. Bertoni, F. Petraglia, B. Basagni [et al.] // Appl. Neuropsychol. Adult. 2020. Vol. 14. P. 1—11. DOI: 10.1080/23279095.2020.1804910. 4.Theoretical frameworks and approaches used within the reserve, resilience and protective factors professional interest area of the Alzheimer’s Association International Society to Advance Alzheimer’s Research and Treatment / D. Bartrés-Faz, E. Arenaza-Urquijo, M. Ewers [et al.] // Alzheimer’s Dement (Amst). 2020. Vol. 12. No. 1: e12115. DOI: 10.1002/dad2.12115. 5.Whitepaper: Defining and investigating cognitive reserve, brain reserve, and brain maintenance / Y. Stern, E. M. Arenaza-Urquijo, D. Bartrés-Faz [et al.] // Alzheimers Dement. 2020. Vol. 16. No. 9. P. 1305—1311. DOI: 10.1016/j.jalz.2018.07.219. 6.Stern Y. An approach to studying the neural correlates of reserve // Brain Imag. Behav. 2017. Vol. 11. No. 2. Р. 410—416. DOI: 10.1007/s11682-016-9566-x. 7.Brain reserve, cognitive reserve, compensation, and maintenance: operationalization, validity, and mechanisms of cognitive resilience / Y. Stern, C. A. Barnes, C. Grady [et al.] // Neurobiol. Aging. 2019. Vol. 83. Р. 124—129. DOI: 10.1016/j.neurobiolaging.2019.03.022. 8.Is intracranial volume a suitable proxy for brain reserve? / A. C. van Loenhoud, C. Groot, J. W. Vogel, [et al.] // Alz. Res. Therapy 2018. Vol. 10, No. 91. DOI: doi.org/10.1186/s13195-018-0408-5. 9.Highlighting the role of cognitive and brain reserve in the substance use disorder field / D. Cutuli, D. Ladrón de Guevara-Miranda, E. Castilla-Ortega [et al.] // Curr. Neuropharmacol. 2019. Vol. 17. No. 11. P. 1056—1070. DOI: 10.2174/1570159X17666190617100707. 10.Pettigrew C., Soldan A. Defining cognitive reserve and implications for cognitive aging // Curr. Neurol. Neurosci Rep. 2019. Vol. 19. No. 1. Р. 1. DOI: 10.1007/s11910-019-0917-z. 11.Relationship between risk factors and brain reserve in late middle age: implications for cognitive aging / B. J. Neth, J. Graff-Radford, M. M. Mielke [et al.] // Front. Aging Neurosci. 2020. Vol. 11. Р. 355. DOI: 10.3389/fnagi.2019.00355. 12.Network-based substrate of cognitive reserve in Alzheimer’s disease / L. Serra, M. Mancini, M. Cercignani [et al.] // J. Alzheimers. Dis. 2017. Vol. 55. No. 1. P. 421—430. DOI: 10.3233/JAD-160735. 13.Cognitive reserve relates to functional network efficiency in Alzheimer’s disease / M. Weiler, R. F. Casseb, B. M. Campos [et al.] // Front. Aging Neurosci. 2018. Vol. 10. P. 255. DOI: 10.3389/fnagi.2018.00255. 14.Neural substrates of cognitive reserve in Alzheimer’s disease spectrum and normal aging / D. H. Lee, P. Lee, S. W. Seo [et al.] // Neuroimage. 2019. Vol. 186. Р. 690—702. DOI: 10.1016/j.neuroimage.2018.11.053. 15.Preserved network functional connectivity underlies cognitive reserve in multiple sclerosis / T. A. Fuchs, R. H. B. Benedict, A. Bartnik [et al.] // Hum. Brain Mapp. 2019. Vol. 40. P. 5231—5241. DOI: 10.1002/hbm.24768. 16.Impact of cognitive reserve and structural connectivity on cognitive performance in multiple sclerosis / E. Lopez-Soley, E. Solana, E. Martínez-Heras [et al.] // Front. Neurol. 2020. DOI: doi.org/10.3389/fneur.2020.581700. 17.Instruments for measuring cognitive reserve: a systematic review / T. Landenberger, N. O. Cardoso, C. R. Oliveira, I. I. L. Argimon // Psicologia: Teoria e Prática. 2019. Vol. 21. No. 2. P. 58—74. DOI: 10.5935/1980-6906/psicologia.v21n2p58-74. 18.Opdebeeck C. Cognitive reserve and cognitive function in healthy older people: a meta-analysis / C. Opdebeeck, A. Martyr, L. Clare // Aging, Neuropsychology, and Cognition. 2016. Vol. 23. Issue 1, Р. 40—60. DOI: 10.1080/13825585.2015.1041450. 19.Cognitive reserve, leisure activity, and neuropsychological profile in the early stage of cognitive decline / S. Y. Lee, J. M. Kang, D. J. Kim [et al.] // Front. Aging Neurosci. 2020. Vol. 26. No. 12: 590607. DOI: 10.3389/fnagi.2020.590607. 20.Cognitive reserve, Alzheimer’s neuropathology, and risk of dementia: a systematic review and meta-analysis / M. E. Nelson, D. J. Jester, A. J. Petkus, R. Andel // Neuropsychol. Rev. 2021. P. 1—18. DOI: 10.1007/s11065-021-09478-4. 21.The risk of dementia in relation to cognitive and brain reserve / S. Lamballais, J. L. Zijlmans, M. W. Vernooij [et al.] // J. Alzheimers. Dis. 2020. Vol. 77. No. 2. P. 607—618. DOI: 10.3233/JAD-200264. 22.Schoentgen B. Environmental and cognitive enrichment in childhood as protective factors in the adult and aging brain / B. Schoentgen, G. Gagliardi, B. Défontaines // Front. Psychol. 2020. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.01814. 23.Cognition in multiple sclerosis: between cognitive reserve and brain volume / G. Fenu, L. Lorefice, M. Arru [et al.] // J. Neurol. Sci. 2018. Vol. 386. P. 19—22. DOI: 10.1016/j.jns.2018.01.011. 24.Cognitive reserve moderates the impact of subcortical gray matter atrophy on neuropsychological status in multiple sclerosis / C. M. Modica, N. Bergsland, M. G. Dwyer [et al.] // Mult. Scler. 2016. Vol. 22. No. 1. Р. 36—42. DOI: 10.1177/1352458515579443. 25.Cognitive reserve is associated with quality of life: a population-based study / E. Lara, A. Koyanagi, F. Caballero [et al.] // Exp. Gerontol. 2017. Vol. 87. Pt A. P. 67—73. DOI: 10.1016/j.exger.2016.10.012. 26.Umarova R. M. Adapting the concepts of brain and cognitive reserve to post-stroke cognitive deficits: Implications for understanding neglect // Cortex. 2017. Vol. 97. P. 327—338. DOI: 10.1016/j.cortex.2016.12.006. 27.Cognitive reserve predicts future executive function decline in older adults with Alzheimer’s disease pathology but not age-associated pathology / C. McKenzie, R. S. Bucks, M. Weinborn [et al.] // Neurobiol Aging. 2020. Vol. 88. P. 119—127. DOI: 10.1016/j.neurobiolaging.2019.12.022. 28.Clinical dementia severity associated with ventricular size is differentially moderated by cognitive reserve in men and women / S. Sapkota, J. Ramirez, D. T. Stuss [et al.] // Alzheimers Res. Ther. 2018. Vol. 10. No. 1. Р. 89. DOI: 10.1186/s13195-018-0419-2. 29.Cognitive reserve as an outcome predictor: first-episode affective versus non-affective psychosis / S. Amoretti, B. Cabrera, C. Torrent [et al.] // Acta Psychiatr. Scand. 2018. Vol. 138. No. 5. Р. 441—455. DOI: 10.1111/acps.12949. 30.Cognitive reserve impacts on disability and cognitive deficits in acute stroke / R. M. Umarova, C. Sperber, C. P. Kaller [et al.] // J. Neurol. 2019. Vol. 266. No. 10. Р. 2495—2504. DOI: 10.1007/s00415-019-09442-6. 31.A positive relationship between cognitive reserve and cognitive function after stroke: dynamic proxies correlate better than static proxies / M. Gil-Pagés, R. Sánchez-Carrión, J. M. Tormos [et al.] // J. Int. Neuropsychol. Soc. 2019. Vol. 25. No. 9. P. 910—921. DOI: 10.1017/S1355617719000638. 32.Cognitive reserve as a useful variable to address robotic or conventional upper limb rehabilitation treatment after stroke: a multicentre study of the Fondazione Don Carlo Gnocchi / L. Padua, I. Imbimbo, I. Aprile [et al.] // Eur. J. Neurol. 2020. Vol. 27. No. 2. P. 392—398. DOI: 10.1111/ene.14090. 33.Cognitive reserve, cognition, and regional brain damage in MS: a 2 -year longitudinal study / M. A. Rocca, G. C. Riccitelli, A. Meani [et al.] // Mult. Scler. 2019. Vol. 25. No. 3. P. 372—381. DOI: 10.1177/1352458517750767. 34.Does cognitive reserve play any role in multiple sclerosis? A meta-analytic study / G. Santangelo, M. Altieri, A. Gallo, L. Trojano // Mult. Scler. Relat. Disord. 2019. Vol. 30. P. 265—276. DOI: 10.1016/j.msard.2019.02.017. 35.Cognitive and brain reserve in multiple sclerosis — a cross-sectional study / P. Ifantopoulou, A. K. Artemiadis, C. Bakirtzis [et al.] // Ibid. 2019. Vol. 35. P. 128—134. DOI: 10.1016/j.msard.2019.07.027. 36.The role of cognitive reserve in multiple sclerosis: a cross-sectional study in 526 patients / A. Artemiadis, C. Bakirtzis, P. Ifantopoulou [et al.] // Ibid. 2020. Vol. 41: 102047. DOI: 10.1016/j.msard.2020.102047. cognition in different stages of multiple sclerosis / C. de Medeiros Rimkus, I. M. Bello Avolio, E. C. Miotto [et al.] // Ibid. 2018. Vol. 22. P. 41—48. DOI: 10.1016/j.msard.2018.03.001. 38.Golja K. Cognitive reserve and depression predict subjective reports of successful aging / K. Golja, A. M. Daugherty, V. Kavcic // Arch. Gerontol. Geriatr. 2020. Vol. 90: 104137. DOI: 10.1016/j.archger.2020.104137. 39.The role of cognitive reserve in cognitive aging: what we can learn from Parkinson’s disease / N. Ciccarelli, M. R. Lo Monaco, D. Fusco [et al.] // Aging Clin. Exp. Res. 2018. Vol. 30. No. 7. P. 877—880. DOI: 10.1007/s40520-017-0838-0. 40.The association of cognitive reserve with motor and cognitive functions for different stages of Parkinson’s disease / S. Guzzetti, F. Mancini, A. Caporali [et al.] // Exp. Gerontol. 2019. Vol. 115. P. 79—87. DOI: 10.1016/j.exger.2018.11.020. 41.The impact of cognitive reserve on the effectiveness of balance rehabilitation in Parkinson’s disease / G. Piccinini, I. Imbimbo, D. Ricciardi [et al.] // Eur. J. Phys. Rehabil. Med. 2018. Vol. 54. No. 4. P. 554—559. DOI: 10.23736/S1973-9087.17.04837-7. 42.The effects of cognitive reserve and lifestyle on cognition and dementia in Parkinson’s disease — a longitudinal cohort study / J. Vol. Hindle, C. S. Hurt, D. J. Burn [et al.] // Int. J. Geriatr. Psychiatry. 2016. Vol. 31. No. 1. P. 13—23. DOI: 10.1002/gps.4284. 43.The role of cognitive reserve in recovery from traumatic brain injury / K. A. Steward, R. Kennedy, T. A. Novack [et al.] // J. Head. Trauma Rehabil. 2018. Vol. 33. No. 1. E18—E27. DOI: 10.1097/HTR.0000000000000325. 44.The Association of cognitive reserve in chronic-phase functional and neuropsychological outcomes following traumatic brain injury / J. B. Leary, G. Y. Kim, C. L. Bradley [et al.] // Ibid. 2018. Vol. 33. No. 1. E28-E35. DOI: 10.1097/HTR.0000000000000329. 45.Donders J., Stout J. The influence of cognitive reserve on recovery from traumatic brain injury // Arch. Clin. Neuropsychol. 2019. Vol. 34. No. 2. P. 206—213. DOI: 10.1093/arclin/acy035. 46.Hua M., Min J. Postoperative cognitive dysfunction and the protective effects of enriched environment: a systematic review // Neurodegener. Dis. 2021. Р. 1—10. DOI: 10.1159/000513196. 47.Almeida-Meza P. Markers of cognitive reserve and dementia incidence in the English Longitudinal Study of Ageing / P. Almeida-Meza, A. Steptoe, D. Cadar // Br. J. Psychiatry. 2020. Р. 1—9. DOI: 10.1192/bjp.2020.54. 48.Differential effects of cognitive reserve and brain reserve on cognition in Alzheimer disease / C. Groot, A. C. van Loenhoud, F. Barkhof [et al.] // Neurology. 2018. Vol. 90. No. 2. e149-e156. DOI: 10.1212/WNL.0000000000004802. 49.Cognitive reserve, brain reserve, APOEε4, and cognition in individuals with subjective cognitive decline in the SILCODE study / K. Yang, G. Chen, C. Sheng [et al.] // J. Alzheimers. Dis. 2020. Vol. 76. No. 1. P. 249—260. DOI: 10.3233/JAD-200082. 50.Cognitive reserve and clinical progression in Alzheimer disease: a paradoxical relationship / A. C. van Loenhoud, W. M. van der Flier, A. M. Wink [et al.] // Neurology. 2019. Vol. 93 (4): e334-346. DOI: 10.1212/WNL.0000000000007821. 51.Cognitive reserve in dementia: implications for cognitive training / S. Mondini, I. Madella, A. Zangrossi [et al.] // Front. Aging Neurosci. 2016. Vol. 8. Р. 84. DOI: 10.3389/fnagi.2016.00084. 52.Villeneuve, S., Belleville S. Cognitive reserve and neuronal changes associated with aging // Psychologie & NeuroPsychiatrie du vieillissement. 2010. Vol. 8. No. 2. Р. 133—140. DOI: 10.1684/pnv.2010.0214. 53.Cognitive reserve in bipolar disorder: relation to cognition, psychosocial functioning and quality of life / C. Anaya, C. Torrent, F. F. Caballero [et al.] // Acta Psychiatr. Scand. 2016. Vol. 133. No. 5. P. 386—398. DOI: 10.1111/acps.12535. 54.The impact of cognitive reserve in the outcome of first-episode psychoses: 2-year follow-up study / S. Amoretti, M. Bernardo, C. M. Bonnin [et al.] // Eur. Neuropsychopharmacol. 2016. Vol. 26. No. 10. Р. 1638—1648. DOI: 10.1016/j.euroneuro.2016.07.003. 55.High cognitive reserve in bipolar disorders as a moderator of neurocognitive impairment / I. Grande, J. Sanchez-Moreno, B. Sole [et al.] // Journal of Affective Disorders. 2017. Vol. 208. P. 621—627. DOI: 10.1016/j.jad.2016.10.012. 56.The effects of cognitive reserve and depressive symptoms on cognitive performance in major depression and bipolar disorder / A. Ponsoni, L. Damiani Branco, C. Cotrena [et al.] // Ibid. 2020. Vol. 274. P. 813—818. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2020.05.143. 57.Cognitive reserve profiles in chronic schizophrenia: effects on theory of mind performance and improvement after training / M. Buonocore, M. Bechi, P. Uberti [et al.] // J. Int. Neuropsychol. Soc. 2018. Vol. 24. No. 6. P. 563—571. DOI: 10.1017/S1355617718000012. 58.Papel de la reserva cognitiva en la recuperación cognitiva de pacientes que han sufrido una adicción grave a sustancias / A. Fernandez-Del Olmo, M. Cruz-Cortes, C. Conde [et al.] // Rev. Neurol. 2019. Vol. 69. No. 8. P. 323—331. DOI: 10.33588/rn.6908.2019095.