Український ВІСНИК ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V29-is1-2021-2

Проблема психічної реабілітації комбатантів Збройних Сил України (ЗСУ) залишається актуальною у вітчизняному психіатричному дискурсі. Метою дослідження було сформувати клінічний глосарій типології порушень сну у військовослужбовців ЗСУ. На базі Запорізького військового госпіталю обстежено 64 діючих військовослужбовців ЗСУ з неорганічними порушеннями сну. На ґрунті даних, отриманих з ви користанням Пітсбурзького опитувальника якості сну, шкали сонливості Епворта та клінічного інтерв’ю, було сформовано п’ять діагностичних векторів оцінки диссомнічного статусу у військовослужбовців ЗСУ. Компіляції відповідності за певними діагностичними векторами сформували специфічні варіанти диссом- нічого синдрому, серед них можливо виокремити: афективно-румінативний (спостерігався у 7,8 % осіб), ідеаторно-румінативний (у 18,7 %), обсесивно-румінативний (у 10,9 %), агрипнічний (у 7,8 %), агрипно-дисфоричний (у 14,1 %), агрипно-астенічний (у 21,9 %), агрипно-анестетичний (у 10,9 %), агрипно-гіперстенічний (у 9,4 %), анксіозно-інкрустований (у 9,4 %), гіперсензитивно-інкрустований (у 7,8 %), соматоформно-інкрустований (у 15,6 %), інкубозно-інкрустований (у 25,0 %), альтернуючий (у 12,5 %), інвертований (у 18,8 %), екзантуючий (у 3,1 %), анксіозно-індукований (у 14,1 %), соматоформно-індукований (у 10,9 %), інкубозно-індукований (у 15,6 %), гіперсензитивно-індукований (у 10,9 %), абортивний (у 6,3 %), анксіозно-фрагментований (у 7,8 %), гіперсензитивно-фрагментований (у 12,5 %), соматоформно-фрагментований (у 7,8 %), інкубозно-фрагментований (у 14,1 %). Відповідно до п’яти сформованих діагностичних векторів оцінки диссомнічного статусу виявлено варіанти компіляцій характеристик порушення сну та сформовано їх глосарій, що є універсальним номінативним інструментом для докладної клінічної характеристики диссомнічних проявів.

1. Богомолець О. В., Пінчук І. Я., Ладик-Бризгалова А. К. Поширеність та структура посттравматичних психічних порушень в учасників бойових дій // Архів психіатрії. 2016. Т. 22, № 2. С. 11—15. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsuh_2016_22_2_4.

2. Данілевська Н. В. Етіопатогенетичні та нозоструктуральні складові порушення сну у військовослужбовців — учасників АТО // Медична психологія. 2017. Т. 12, № 4. С. 38—40. URI: http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/12268.

3. Захаров В. В. Нарушения памяти и сна в амбулаторной практике // Неврология, нейропсихиатрия, психосоматика. 2013. № 5 (1). С. 54—58. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/ narusheniya-pamyati-i-sna-v-ambulatornoy-praktike.

4. Левин Я. И. Депрессия и сон // Лечащий врач. 2008. № 8. С. 29—32.

5. Посттравматичні стресові розлади : навчальний посібник / під заг. ред. проф. Б. В. Михайлова. Вид. 2-е, перероблене та доповнене. Харків : ХМАПО, 2014. 223 с. URI: http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/2747.

6. Полуэктов М. Г. Нарушение цикла сон — бодрствование — диагностика и лечение // Лечение заболеваний нервной системы. 2012. № 1. С. 3—9.

7. Sleep disorders and associated medical comorbidities in active duty military personnel / Mysliwiec V., McGraw L., Pierce R. [et al.]. // Sleep. 2013. No. 36 (2). Р. 167—174. DOI: 10.5665/sleep.2364.

8. The Association Between Quality of Sleep and Healthrelated Quality of Life in Military and Non-military Women in Tehran, Iran / Roustaei N., Jamali H., Jamali M. R. [et al.] // Oman Med. J. 2017. No. 32 (2). Р. 134—130. DOI: 10.5001/ omj.2017.22.

9. Relationship between acute stress and sleep disorder in grass-root military personnel: mediating effect of social support / Zhang Q. J., Zhang Q. L., Sun X. Y. [et al.] // Military Medical Research. 2014. No. 1 (3). DOI: https://doi. org/10.1186/2054-9369-1-3.