Назва статтi | Ґендерні особливості депресивних розладів | ||||
Автори |
Атраментова Любов Олексіївна Лінський Ігор Володимирович Утевська Ольга Михайлівна Марута Наталія Олександрівна Колядко Світлана Петрівна Явдак Ірина Олександрівна |
||||
З рубрики | ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНИХ ТА НАРКОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ | ||||
Рiк | 2021 | Номер журналу | Том 29, випуск 1 (106) | Сторінки | 23-28 |
Тип статті | Наукова стаття | Індекс УДК | 616.895.1-055 | Індекс ББК | - |
Анотацiя |
З метою вивчення ролі ґендерних
особливостей в розвитку депресивних розладів на моделі населення
Харківської області проведений аналіз захворюваності, частоти депресій
та віку маніфестації захворювання.
Структура захворюваності на депресивні розлади характеризується
переважанням жінок. Співвідношення
чоловічої та жіночої статі при більшій частині форм депресій (F32, F33,
F 34) становить 1 : 2,86—3,44 (серед
пацієнтів
з біполярним розладом (F31)
кількісна перевага жінок є меншою —
1 : 1,38).
Частота депресивних розладів
в популяції становила 0,21 %. В усі вивчені
роки накопичена частота депресій в жіночій частині населення була
в 1,4—2,4 рази вищою, ніж у чоловіків,
що дає підставу розглядати жіночу
стать як чинник підвищеного ризику
формування депресивних розладів.
Вивчення віку маніфестації та піку
захворюваності в ґендерному аспекті показало, що депресія у чоловіків
асоціюється з більш ранньою маніфестацією (10—14 років) та максимумом
захворюваності в віці 45—49 років
(у жінок відповідні періоди реєструвалися у 15—19 років та 50—59 років).
Вважаючи депресивні розлади
багатофакторною хворобою, слід на-
голосити імовірність важчого перебігу у чоловіків та менш вираженого — у жінок. Важкість захворювання
пацієнта
формує диференційований
ризик для родичів хворого. Найвищий
ризик мають родичі хворого з важкою
формою і ранньою маніфестацією.
Отримані дані є важливими для
практичного
генетичного та клініко-
психопатологічного
прогнозування
|
||||
Ключовi слова | ґендерні особливості, депресивні розлади, захворюваність, частота, маніфестація, прогнозування | ||||
Доступ до повної статтi pdf | Скачати | ||||
Перелiк використаної лiтератури |
1. Марута Н. О., Панько Т. В., Федченко В. Ю., Семікіна О. Є.
Клініко-психопатологічні прогностичні фактори перебігу
первинних депресивних розладів // Психічне здоров’я.
2017. Т. 2, вип. 51. С. 117—119. URL: https://nmapo.edu.ua/
zagruzka/GPZ2017_1-2.pdf. 2. Марута Н. А., Яцина А. Т. Особенности клинико-психопатологической
структуры депрессий у мужчин // Експериментальна
і клінічна медицина. 2014. № 4 (65). С. 162—166.
URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eikm_2014_4_33. 3. Prevalence and development of psychiatric disorders
in childhood and adolescence / Costello E. J., Mustillo S.,
Erkanli A. [et al.] // Archives of General Psychiatry. 2003. Vol. 60,
no. 8. Р. 837—844. DOI: 10.1001/archpsyc.60.8.837. 4. Ebmeier, K. P., Donaghey, C., Steele, J. D. Recent developments
and current controversies in depression // Lancet. 2006.
Vol. 367, no. 9505. Р. 153—167. PMID: 16413879. 5. The Epidemiology of Major Depressive Disorder:
Results from the National Comorbidity Survey Replication
(NCS-R) / Kessler R. C., Berglund P., Demler O. [et al.] // Journal
of the American Medical Association. 2003. Vol. 289, no. 23.
P. 3095—3105. JAMA. 2003; 289(23): 3095—3105. DOI: 10.1001/
jama.289.23.3095. 6. Prevalence of Depression in the Community from
30 Countries between 1994 and 2014 / Lim G. Y., Tam W. W.,
Lu Y. [et al.]// Scientific Reports. 2018. Vol. 8. Article number:
2861. DOI: 10.1038/s41598-018-21243-x. 7. Depression and physical illness/ Edited by Andrew Steptoe.
Cambridge University Press, 2007. P. 421. DOI: 10.1002/hup.822. 8. The epidemiology of major depressive episodes: results
from the International Consortium of Psychiatric Epidemiology
(ICPE) Surveys / L. Andrade, J. J. Caraveo-Anduaga, P. Berglund //
Int J Methods Psychiatr Res. 2003; 12(1): 3—21. DOI: 10.1002/
mpr.138. 9. Piccinelli M., Wilkinson G. Gender differences in depression:
critical review. British Journal of Psychiatry. 2000. 177 (6):
486—92. DOI: 10.1192/bjp.177.6.486. 10. EPA guidance on the quality of mental health services /
Gaebel, W., Becker, T., Janssen, B. [et al.] // European Psychiatry.
2012. Vol. 27, no. 2. Р. 87—113. DOI: 10.1016/j.eurpsy.2011.12.001. 11. Use of health services for major depressive episode
in Finland / Hämäläinen, J., Isometsä, E., Laukkala, T. [et al.] //
Journal of Affective Disorders. 2004. Vol. 79, no. 1—3. P. 105—
112. DOI: https://doi.org/10.1016/S0165-0327(02)00342-7. 12. Pharmacological Treatment of Mental Disorders in Primary
Health Care. Chapter 4: Medicines used in depressive disorders
Geneva : World Health Organization, 2009. URL: https://www.
ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK143202/. 13. Два пола. Зачем и почему? Эволюционная теория
пола / сост. и ред.: С. В. Геодакян. Москва, 2012. ISBN: 978-
0-9856620-0-4 (электронное издание). URL: http://www.sci.
aha.ru/ots/doc/book031.pdf. 14. Марута Н. О., Федченко В. Ю., Лінська К. І. Генетичні
передумови депресивних розладів // Український вісник
психоневрології. 2017. Т. 25, вип. 3 (92). С. 39—44. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2017_25_3_12. 15. Гинтер Е. К. Медицинская генетика, Москва : Медицина,
2003. 448 с. 16. Пузырёв В.П. Многофакторые заболевания // Наследственные
болезни : национальное руководство / под ред.
Н. П. Бочкова, Е. К. Гинтера, В. П. Пузырева. Москва
: ГЭОТАР-
Медиа, 2012. С. 610—662. URL: https://www.rosmedlib.ru/
book/ISBN9785970422311.html. 17. Adolescent onset of the gender difference in lifetime
rates of major depression: a theoretical model / Cyranowski J. M.,
Frank E., Young E., Shear M. K. [et al.] // Arch Gen Psychiatry.
2000. 57(1): 21—7. DOI: 10.1001/archpsyc.57.1.21. 18. Sex Differences in Depression: Does Inflammation Play
a Role? / Derry H. M., Padin A. C., Kuo J. L. [et al.] // Curr Psychiatry
Rep. 2015. 17(10): 618. DOI: 10.1007/s11920-015-0618-5. 19. Fuhrer R, Dufouil C, Dartigues JF. Exploring sex differences
in the relationship between depressive symptoms and dementia
incidence: prospective results from the PAQUID Study //
J Am Geriatr Soc. 2003. 51(8): 1055—63. DOI: 10.1046/j.1532-
5415.2003.51352.x. 20. Sex differences in brain activation patterns during
processing of positively and negatively valenced emotional
words / Hofer A, Siedentopf CM, Ischebeck A. [et al.] // Psychol
Med. 2007. 37 (1): 109—19. DOI: 10.1017/S0033291706008919. 21. Kendler KS, Thornton LM, and Prescott CA. Gender
differences in the rates of exposure to stressful life events and
sensitivity to their depressogenic effects // Am J Psychiatry.
2001. 158 (4): 587—93. DOI: 10.1176/appi.ajp.158.4.587. 22. Gender differences in cerebral regional homogeneity
of adult healthy volunteers: a resting-state fMRI study / Xu C.,
Li C., Wu H. [et al.] // Biomed Research International. Special
Issue Neuroimaging of Brain Networks and Function. Vol. 2015.
Article ID 183074. DOI: https://doi.org/10.1155/2015/183074. 23. Бочков Н. П., Пузырёв В. П., Смирнихина С. А. Клиническая
генетика. Москва : ГЭОТАР-Медиа, 2011, 544 с. 24. Зинченко Р. А., Гинтер Е. К. Наследственные болезни
в популяциях человека // Наследственные болезни : национальное руководство / под ред. Н. П. Бочкова, Е. К. Гинтера,
В. П. Пузырева. Москва : ГЭОТАР-Медиа, 2012. С. 661—703.
URL: https://www.rosmedlib.ru/book/ISBN9785970422311.html. 25. Міжнародна статистична класифікація хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я. Десятий перегляд.
Київ : «Здоров’я», 2001. Т. 3. 817 с. 26. Населення України за 2018 рік : Демографічний
щорічник. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/
kat_u/2019/zb/12/zb_ukr_2018.pdf.
27. Население Харьковской области стареет. Статистика /
Харьковская
областная государственная администрация.
10 августа 2015. URL: http://kharkivoda.gov.ua/ru/news/75099. |