Назва статтi | Суїцидальна поведінка у хворих із деменціями | ||||
Автори |
Марута Наталія Олександрівна Мудренко Ірина Григорівна Каленська Галина Юріївна Денисенко Михайло Михайлович |
||||
З рубрики | ПРОБЛЕМНІ ТА ОГЛЯДОВІ СТАТТІ | ||||
Рiк | 2020 | Номер журналу | Том 28, випуск 4 (105) | Сторінки | 4-12 |
Тип статті | Наукова стаття | Індекс УДК | 616.89-008.441.44:616.89-008.454-052(043.5) | Індекс ББК | - |
Анотацiя |
Проведено дослідження 203 пацієнтів,
зокрема, 75 — із деменцією при
хворобі Альцгеймера (ХА), 73 — із судинною деменцією (СД) та 60 — із змішаною деменцією (ЗД). За наявністю/від-
сутністю ознак суїцидальної поведінки
(намірів, спроб, думок, антивітального
настрою, висловлювань) пацієнти
були
поділені на основну та контрольну
групи. Серед пацієнтів із ХА 36 пацієнтів
становили основну групу, 39 — контрольну;
при СД 39 пацієнтів — основну,
34 — контрольну;
при ЗД 30 пацієнтів увійшли до основної групи, 30 —
до контрольної.
Встановлено, що в 56 % випадків
при деменції внаслідок ХА, в 65 % —
при СД та в 56 % — при ЗД в клініч-
ній картині виявляється суїцидальна
поведінка (СП).
Визначено комплекс чинників ризику-антиризику СП, феноменологію
та типологію суїцидоґенезу при деменціях,
що стали мішенями для розроблення
диференційованої програми медико-психологічної реабілітації та превенції (МПРП) СП для цього контингенту
хворих.
Розроблено концепцію суїцидоґенезу
при деменціях, яка визначає механізми
формування СП під впливом екстра-
та інтраперсональних чинників.
З урахуванням механізмів форму-
вання та предикторів СП, особливостей
клініко-психопатологічних і клініко-феноменологічних
проявів СП за різних
типів деменцій розроблено та апробовано комплексну диференційовану
програму МПРП СП, що реалізувалася
на основі комплексного підходу з використанням психофармакологічних,
психотерапевтичних,
психоосвітніх
та психосоціальних
заходів.
За результатами апробації розробленої системи доведено її високу ефективність, що підтверджується
позитивною динамікою
клініко-психопатологічних
показників,
суїцидологічного
статусу та рівнем незалежності
в повсякденному житті пацієнтів із СП
при деменціях.
|
||||
Ключовi слова | деменція при хворобі Альцгеймера, судинна, змішана деменція, суїцидальний ризик, суїцидальна поведінка, фактори ризику-антиризику, маркери-мішені, механізми формування суїцидальної поведінки, клінічна феноменологія, клініко- психопатологічні особливості | ||||
Доступ до повної статтi pdf | Скачати | ||||
Перелiк використаної лiтератури |
1. Мудренко І. Г. Біологічні особливості формування суїцидальної поведінки у хворих із деменціями (огляд літератури) // Медична психологія. 2017. Т. 12, № 4. С. 63—68. 2. Kiosses D. N., Szanto K. Alexopoulos G. S. Suicide in older adults: the role of emotions and cognition // Curr. Psychiatry Rep. 2014, Nov. Vol. 16 (11). P. 495. DOI: 10.1007/s11920-014-0495-3. 3. Марута Н. О., Панько Т. В. Клініко-психопатологічні особливості депресій та їх терапія у осіб похилого віку // Український вісник психоневрології. 2011. Т. 19, вип. 1 (66). С. 66—72. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2011_19_1_19. 4. Preventing suicide: a global imperative. Geneva : World Health Organization, 2014. 97 p. https://www.who.int/mental_health/suicide-prevention/world_report_2014/en/. 5. Деменция: доклад секретариата ВОЗ, 2016. 9 с. URL: https://apps.who.int/gb/ebwha/pdf_files/EB139/B139_3-ru.pdf. 6. Measuring the suicidal mind: implicit cognition predicts suicidal behavior / Nock M. K., Park J. M., Finn C. T. [et al.] // Psychol Science. 2010. Vol. 21, Issue 4. P. 511—517. DOI: 10.1177/0956797610364762. 7. Волощук Д. А. Комплексна реабілітація хворих на судинну деменцію з участю членів їх родин : автореф. дис. … канд. мед. наук : спец. 14.01.16. Харків, 2017. 23 с.
8. Andrews O. L., Stewens T. R., Cordero P. Psychopathology for General Practitioners. Cambridge : Cambridge Univ. Press, 2005. 426 p. 9. Бачинская Н. Ю., Копчак Н. Ю. Холинергическая стратегия в терапии когнитивных нарушений у пациентов пожилого и старческого возраста // Международный неврологический журнал. 2014. № 2 (64). С. 84—92. URL: http://www.mif-ua.com/archive/article/38378. 10. Richard-Devantoy S., Berlim M. T., Jollant F. A meta-analysis of neuropsychological markers of vulnerability to suicidal behavior in mood disorders // Psychol Med. 2014; 44: 1663—73. DOI: 10.1017/S0033291713002304. 11. Rizzi L., Rosset I., Roriz-Cruz M. Global Epidemiology of Dementia: Alzheimer’s and Vascular Types // BioMed Research International. 2014. P. 2. https://doi.org/10.1155/2014/908915. 12. Нейроксон в лікуванні хворих з постінсультною деменцією / Т. С. Міщенко, В. М. Міщенко, І. В. Здесенко, В. Б. Михайлов // Український вісник психоневрології. 2016. Т. 24, вип. 2 (87). С. 19—23. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2016_24_2_6. 13. Слободин, Т. Н. Деменции нейродегенеративного происхождения (подходы к диагностике и лечению) // Український неврологічний журнал. 2012. № 3. С. 9—19.
|