ГоловнаАрхiв номерiв2020Том 28, випуск 2 (103)Стовбуровий геморагічний інсульт: можливості реабілітації
Назва статтi Стовбуровий геморагічний інсульт: можливості реабілітації
Автори Стаднік Сергій Миколайович
Сайко Олексій Володимирович
З рубрики НА ДОПОМОГУ ПРАКТИЧНОМУ ЛІКАРЮ
Рiк 2020 Номер журналу Том 28, випуск 2 (103) Сторінки 60-65
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.831-005.1-036.82:615.8(01) Індекс ББК -
Анотацiя DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V28-is2-2020-12


 Найбільш тяжкими і такими, що інвалідизують, серед різних видів порушень мозкового кровообігу є крововиливи. Високі показники летальності при геморагічному інсульті зумовлені можливим розвитком генералізованого судомного синдрому, що супроводжується порушенням дихання; каскадом незворотних біологічних реакцій (дислокаційний синдром із вклиненням, гемотампонада шлуночкової системи з формуванням гострої обструктивної гідроцефалії); розвитком ускладнень, пов’язаних з вимушеною іммобілізацією пацієнта або підключенням до апарату штучної вентиляції легень. Діагностика інсультів стовбурового відділу мозку вельми актуальна у зв’язку із збільшенням їх поширеності у структурі цереброваскулярних захворювань. При стовбурових інсультах прогноз захворювання гірший, ніж при інсультах будь-якої іншої локалізації, що пояснюється розташуванням у цих структурах багатьох життєво важливих центрів. У роботі висвітлені питання класифікації і клінічних проявів крововиливів у стовбур мозку, обґрунтовані доцільність проведення реабілітаційних заходів у всі періоди захворювання. Застосування раннього індивідуального реабілітаційно-відновного комплексного лікування дає змогу поліпшити результати терапії глибинно розташованих гематом, знизивши інвалідизацію і летальність пацієнтів. У статті наведений клінічний випадок пацієнта із стовбуровим геморагічним інсультом, у якого на тлі медикаментозної терапії та реабілітаційно-відновних заходів, розроблених за індивідуальною програмою, були повністю відновлені навички до самообслуговування і працездатність.
Ключовi слова геморагічний інсульт, стовбуровий інсульт, крововилив у вароліїв міст, реабілітація
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури		 1. Rha J. H., Saver J. L. The impact of recanalization on ischemic stroke outcome: a meta-analysis // Stroke. 2007. Vol. 38 (3). Р. 967—973. DOI: 10.1161/01.STR.0000258112.14918.24.
2. Зінченко О. М., Міщенко Т. С. Стан неврологічної служби в Україні в 2015 році: статистично-аналітичний довідник. Харків, 2016. 23 с.
3. Пирадов М. А. Геморрагический инсульт: новые подходы к диагностике и лечению // Атмосфера: Нервные болезни, 2005. № 1. С. 17—19. URL: https://cyberleninka.ru/ article/n/gemorragicheskiy-insult-novye-podhody-k-diagnostikei-lecheniyu.
4. Суслина З. А., Варакин Ю. Я. Эпидемиологические аспекты изучения инсульта: Время подводить итоги // Анналы клинической и экспериментальной неврологии. 2007. № 1 (2). С. 22—28. URL: https://annaly-nevrologii.com/journal/index.php/ pathID/article/view/436/334.
5. Alberts M. J. Secondary prevention of stroke and the expanding role of the neurologist // Cerebrovascular. Diseases. 2002. Vol. 13 (1). P. 12—16. DOI:10.1159/000047784.
6. Стародубцева О. С., Бегичева С. В. Анализ заболеваемости инсультом с использованием информационных технологий // Фундаментальные исследования. 2012. № (8-2). С. 424—427. URL: https://fundamental-research.ru/ru/article/view?id=30383.
7. Kyu H. H., Abate D., Abate K. H. Global, regional, and national disabilityadjusted life-years (DALYs) for 333 diseases and injuries and healthy life expectancy (HALE) for 195 countries and territories, 1990—2016: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2016 // Lancet. 2017. Vol. 390. Р. 1260—1344. DOI: 10.1016/S0140-6736(18)32335-3.
8. Карпова О. В., Радионова Д. М., Удалов Ю. Д. Стволовой геморрагический инсульт: подходи к лечению и возможности восстановления // Саратовский научно-медицинский журнал. 2019. Т. 15, № 4. С. 986—989. URL: http://ssmj.ru/2019/4/986.
9. Bhattathiri P. S., Gregson В., Prasad K. S., Mendelow A. D. Intraventricular hemorrhage and hydrocephalus after spontaneous intracerebral hemorrhage: results from the STICH trial // Acta Neurochir. 2006. Vol. 96. P. 65—68. DOI: 10.1007/3-211-30714-1_16.
10. Виберс Д. О., Фейгин В., Браун Р. Д. Инсульт: клиническое руководство. М. : Бином; СПб. : Диалект, 2005. 489 с.
11. Diringer M. N., Edwards F., Zazulia A. R. Hydrocephalus: a previously unrecognized predictor of poor outcome from supratentorial intracerebral hemorrhage // Stroke. 1998. Vol. 29. P. 1352—1357. DOI: 10.1161/01.str.29.7.1352.
12. Коновалов А. Н., Корниенко В. Н., Пронин И. Н. Гематомы и скрытые сосудистые мальформации ствола мозга // Медицинская визуализация. 2001. № 2. С. 15—19. http:// vidar.ru/Article.asp?fid=MV_2001_2_13.
13. Roh J. K., Kim K. K., Han M. N. Magnetic resonance imaging in brainstem ischemic stroke // J. Korean Med. Sci. 1991. Vol. 6, no. 4. P. 355—361. DOI: 10.5853/jos.2014.16.3.131.
14. Скоромец А. А. Топическая диагностика заболеваний нервной системы : руководство для врачей. Л. : Медицина, 1989. 320 с.
15. Elster A. D., Moody D. M. Early cerebral infarction: gadopentetate dimeglumine enhancement // Radiology. 1990. Vol. 177, no. 3. P. 627—632. DOI: 10.1148/radiology.177.3.2243961.
16. Антонов И. П., Гиткина Л. С. Вертебрально-базилярные инсульты: монография. Мн. : Беларусь, 1977. 137 с.
17. Ромоданов А. П., Педаченко Г. А. Мозговой геморрагический инсульт: монография. Киев: «Здоров’я», 1971. 228 с.
18. Маджидов Н. М., Каршев М. Х. Кровоизлияние в мозг. Ташкент : «Медицина», 1975. 187 с. 19. Лебедева Н. В. Кровоизлияние в вещество мозга. Сосудистые заболевания нервной системы. М. : Медицина, 1975. С. 278—300.
20. Захарченко М. А. О клинике синдрома закупорки верхней мозжечковой артерии // Советское здравоохранение Узбекистана. 1938. № 10. С. 3—12.
21. Davis S. M., Broderick J., Hennerici M. Hematoma growth is a determinant of mortality and poor outcome after intracerebral hemorrhage // Neurology. 2006. Vol. 66. P. 1175—1181. DOI: https://doi.org/10.1212/01.wnl.0000208408.98482.99.
22. Lobar intracerebral hemorrhage model in pigs: rapid edema development in perihematomal white matter / Wagner K. R., Xi G., Hua Y. [et al.] // Stroke. 1996. Vol. 27, no. 3. P. 490—497. URL: https://doi.org/10.1161/01.STR.27.3.490.
23. Zazulia A. R., Diringer M. N., Derdeyn C. R., Powers W. J. Progression of mass effect after intracerebral hemorrhage // Stroke. 1999. Vol. 30, no. 6. P. 1167—1173. DOI: https://doi. org/10.1161/01.STR.30.6.1167.
24. Ropper A. H. Lateral displacement of the brain level of consciousness in patients with acute hemispheral mass // N. Engl. J. Med. 1986. Vol. 314. P. 953—958. DOI: 10.1056/ NEJM198604103141504.
25. Дуус П. Топический диагноз в неврологии. Анатомия. Физиология. Клиника / пер. А. Беловой, В. Григорьевой, Б. Лихтермана ; под науч. ред. проф. Л. Лихтермана. М. : ИПЦ «Вазар-Ферро», 1997. 161 с.
26. Николаева И. Ф. Клиника острых первичных расстройств мозгового кровообращения в области варолиева моста : автореф. дис. … канд. мед. наук ; спец. 14.00.13 — Нервные болезни. М., 1971.
27. Masiyama S., Niizuma H., Suzuki J. Pontine haemorrhage: a clinical analysis of 26 cases // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatr. 1985. Vol. 48. P. 658—662. DOI: 10.1136/jnnp.48.7.658.
28. Kushner M. J., Bressman S. B. The clinical manifestations of pontine hemorrhage // Neurology. 1985. Vol. 35. Р. 637—643. DOI: https://doi.org/10.1212/WNL.35.5.637.
29. Столярова Л. Г. Реабилитация больных с постинсультными двигательными расстройствами. М.: Медицина, 1987. 216 с.
30. Кадыков А. С., Шахпаронова Н. В. Реабилитация постинсультных больных. Роль медикаментозной терапии // Медицинский Совет. 2013. № 4. С. 92—99. DOI: https://doi. org/10.21518/2079-701X-2013-4-92-99.