ГоловнаАрхiв номерiв2018Том 26, випуск 4 (97)Прикладна інформативність рутинної електроенцефалографії в динаміці відновлення свідомості в посткоматозному періоді тяжкої черепно-мозкової травми
Назва статтi Прикладна інформативність рутинної електроенцефалографії в динаміці відновлення свідомості в посткоматозному періоді тяжкої черепно-мозкової травми
Автори Кулик Олександр Васильович
З рубрики МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ТА СУЧАСНІ ПРИНЦИПИ ТЕРАПІЇ НЕВРОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2018 Номер журналу Том 26, випуск 4 (97) Сторінки 23-27
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616-073.7: 616.8-009.83.004.67: 616.831-001-036.17 Індекс ББК -
Анотацiя В основу роботи покладено аналіз 220 хворих з травматичними посткоматозними розладами свідомості. Дослідження присвячене питанням рутинної електроенцефалографічної діагностики стадій відновлення свідомості за Доброхотовою Т. А. після тривалої пост травматичної коми в процесі реабілітаційного маршруту. У ній розкриваються особливості ключових візуальних властивостей електроенцефалографії (ЕЕГ), залежно від стадії пост коматозної свідомості. Проведений аналіз мало вивчених та спірних донині питань щодо високоінформативних показників, які найбільше корелюють з динамікою переходу на вищі стадії синдромів порушеної свідомості, а також описано залежність прояву епілептиформного синдрому від тих чи тих за- реєстрованих ЕЕГ-паттернів на кожній із стадій відновлення. На ґрунті отриманих даних зроблено висновки про те, що рутинна ЕЕГ з її візуальними характеристиками ЕЕГ-паттернів та базовими частотно-амплітудними інструментами аналізу вихідного сигналу та іншими «скромними», за сучасними мірками, діагностичними можливостями і досі залишається інформативним методом обстеження пацієнтів з тяжкою черепно-мозковою травмою.
Ключовi слова електроенцефалографія, черепно-мозкова травма, посткоматозні порушення свідомості, пат- терни ЕЕГ, рутинна ЕЕГ
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури
1. Брагина Н. Н., Доброхотова Т. А. Функциональные асимметрии человека. М. : Медицина, 1988. 221 с.
2. Гнездицкий В. В. Обратная задача ЭЭГ и клиническая электроэнцефалография (картирование и локализация источников электри- чес кой активности мозга). М. : МЕДпресс-информ, 2004. С. 349—420.
3. Гриндель О. М. Электроэнцефалограмма при черепно- мозговой травме. Клиническая энцефалография. М. : Медицина, 1973. С. 213—260.
4. Гурская О. Е. Электрофизиологический мониторинг центральной нервной системы / под ред. В. Н. Цыгана. Спб. : ОНФД, 2015. С. 115—118.
5. Длиннолатентные компоненты акусти чес кого вызванного потенциала (N100, N200 и Р300) в прогнозе восстановления сознания у больных с тяжелой черепно-мозговой травмой / Л. Б Окнина, Е. В. Шарова, О. С. Зайцев [и др.] // Вопросы ней- рохирургии. 2011. № 9. P. 19—30.
6. Зайцев О. С., Царенко С. В. Нейрореаниматология. Выход из комы (терапия пост коматозных состояний). М. : Литасс, 2012. С. 24—25.
7. Захаров С. М., Скоромохов А. А. Практи чес кое применение компьютерной электроэнцефалографии. Таганрог : НПКФ «Медиком МТБ», 2009. С. 16—25.
8. Зенков Л. Р., Ронкин М. А. Функциональная диагностика нервных болезней : руководство для врачей. 3-е изд., перераб. и доп. М. : МЕДпресс-информ, 2004. 488 с.
9. Иванов Л. Б., Шалыгин В. С. Распознавание артефактов и некоторые сложности практического анализа компьютерной ЭЭГ. М. : Т. М. Андреева, 2007. С. 4—10.
10. Кропотов Ю. Д. Количественная ЭЭГ, когнитивные вызван- ные потенциалы мозга человека и ней ротерапия / пер. с англ. под ред. В. А. Пономарева. Донецк : Издатель Заславский А. Ю., 2010. С. 125—129.
11. Кулаичев А. П. Об информативности когерентного анализа // Журнал высшей нервной деятельности. 2009. Т. 59. С. 766—775.
12. Прогности чес кая значимость электрической активности мозга (ЭЭГ и ВП) при затяжных пост травматических бессознательных состояниях / Шарова Е. В., Щекутьев Г. А., Окнина Л. Б. [и др.] // Доктор Ру. 2008. № 4. P. 30—37.
13. Зенков Л. Р., Ронкин М. А. Функциональная диагностика нервных болезней : руководство для врачей. 4-е изд-е. М. : МЕДпресс-информ, 2011. С. 44—46.
14. Шарова Е. В. Асимметрия когерентности ЭЭГ при пост- коматозных бессознательных состояниях после тяжелой черепно-мозговой травмы // Функциональная межполушарная асимметрия (хрестоматия) / под ред. Н. Н. Боголепова и В. Ф. Фо ки на. М. : Научный мир, 2004. С. 558—578.
15. Шарова Е. В. Современные возможности ЭЭГ в анализе функциональных нарушений при тяжелых повреждениях головного мозга // Нейронауки: теоретические и клинические аспекты. 2009. Т. 5, № 1—2. С. 49—58.
16. Шеповальников А. Н., Цицерошин М. Н. Эволюционные аспекты становления интегративной деятельности мозга человека // Российский физиологи чес кий журнал им. И. М. Сеченова. 1999. № 9—10. С. 1187—1207.
17. Bagnato S., Boccagni C., Galardi G. Common criteria for electroencephalographic evaluation in patients with disorders of consciousness // Ann Neurol. 2015. Vol. 77, № 1. P. 184—185. DOI: 10.1002/ana.24312.
18. A comparison between electroencephalography and somatosensory evoked potentials for outcome prediction following severe head injury / Hutchinson D. O., Frith R. W., Shaw N. A. [et. al.] // Electroencephalography and Clinical Neurophysiology. 1991. Vol. 78. P. 228—248.
19. Measuring consciousness in coma and related states / C. Di Perri, A. Thibaut, L. Heine [et. al.] // World J Radiol. 2014. Vol. 6, № 8. P. 589—597. DOI: [10.4329/wjr.v6.i8.589].
20. Preservation of electroencephalographic organization in patients with impaired consciousness and imaging-based evidence of command-following / P. B. Forgacs, M. M. Conte, E. A. Fridman [et. al.] // Ann Neurol. 2014. Vol. 76, № 6. P. 869—879. DOI: 10.1002/ana.24283.