ГоловнаАрхiв номерiв2014Том 22, випуск 1 (78)Дослідження рівня соціального інтелекту референтних родичів пацієнтів з шизофренією в аспекті їх соціального функціонування
Назва статтi | Дослідження рівня соціального інтелекту референтних родичів пацієнтів з шизофренією в аспекті їх соціального функціонування | ||||
Автори |
Пшук Євген Ярославович |
||||
З рубрики | НА ДОПОМОГУ ПРАКТИЧНОМУ ЛІКАРЮ | ||||
Рiк | 2014 | Номер журналу | Том 22, випуск 1 (78) | Сторінки | 132-136 |
Тип статті | Наукова стаття | Індекс УДК | 616.895.4-085:615.851 | Індекс ББК | - |
Анотацiя | Обстеження включало пацієнтів з параноїдною шизофренією та їхніх референтних родичів з метою вивчення рівня їх соціального інтелекту як одного з факторів, який визначає рівень соціального функціонування особистості. Вивчення клінічного психопатологічного профілю захворювання дозволило виокремити переважаючі комплекси симптомів початкового періоду (невротичні розлади, субафективні розлади, психопатичні розлади), а також ознаки психотичного прояву (галюцинаторні розлади, афективно-деліріозні стани). Були встановлені три категорії соціального функціонування референтних родичів пацієнтів з шизоф- ренією: дуже низькі, низькі і задовільні. Були вивчені особливості соціального інтелекту як персональної комунікативної ознаки у хворих на параноїдну шизофренію й у їхніх референтних родичів. Був встановлений середній рівень соціального інтелекту у референтних родичів хворих на шизофренію, який знижує їхню здатність до міжособистісного пізнання, виключає можливість адекватного розуміння поведінки хворих з шизофренією в конкретній ситуації і створює передумови для деформації соціального пізнання. | ||||
Ключовi слова | референтні родичі, соціальний інтелект, соціальне функціонування, параноїдальна шизофренія | ||||
Доступ до повної статтi pdf | Скачати | ||||
Перелiк використаної лiтератури |
1. Михайлова Е. С. Социальный интеллект: концепции, модели,
диагностика / Е. С. Михайлова. — СПб.: СПбГУ, 2007. — 266 с.
2. Вишневская О. А. Социальное функционирование больных параноидной шизофренией в ремиссии / Вишневская О. А., Гвоздецкий А. Н., Петрова Н. Н. // Социальная и клиническая психиатрия. — 2012. — Т. 22. — № 4. — С. 30—35. 3. Гурович И. Я. Психосоциальные подходы в практике ле- чения и реабилитации шизофрении: современные тенденции / И. Я. Гурович, Н. Д. Семенова // Там же. — 2007. — Т. 17. — № 4. — С. 78—85. 4. Кирьянова Е. М. Социальное функционирование и ка- чество жизни психически больных — важнейший показатель эффективности психиатрической помощи / Е. М. Кирьянова, Л. И. Сальникова // Там же. — 2010. — Т. 20. — № 3. — С. 73—74. 5. Прибытков А. А. Нарушение социального функционирования больных шизофренией / А. А. Прибытков // Там же. — 2012. — Т. 22. — № 4. — С. 27—29. 6. Ушаков Д. В. Интеллект: структурно-динамическая теория / Д. В. Ушаков. — М.: ИП РАН, 2003. — С. 291—300. 7. Шевченко В. А. Клинико-социальные характеристики раз- личных групп психически больных и особенности оказания им комплексной профессиональной психиатрической помощи / Шевченко В. А., Шмуклер А. Б., Гаврилова Е. К. // Российский психиатрический журнал. — 2008. — № 5. — С. 70—74. 8. Brissos S. The importance of measuring psychosocial functioning in schizophrenia / Brissos S., Molodynski A., Dias V. V // Ann. Gen. Psychiatry. — 2011. — Vol. 10. — P. 18—19. 9. Burns T., Patrick D. Social functioning as an outcome measure in schizophrenia studies / T. Burns, D. Patrick // Acta Psychiatr. Scand. — 2007. — Vol. 6. — P. 403—418. 10. Figueira M. L. Measuring psychosocial outcomes in schizophrenia patients / M. L. Figueira, S. D. Brissos // Curr. Opin. Psychiatry. — 2011. — Vol. 2. — P. 91—99. 11. Jukel G. The new approach: psychosocial functioning as a necessary outcome criterion for therapeutic success in schizophrenia / G. Jukel, P. L. Morosini // Ibid. — 2008. — Vol. 6. — P. 630—639. 12. Kay S. R. Reliability and validity of the positive and negative syndrome scale for schizophrenics / Kay S. R., Opler L. A., Lindenmayer J. P. // Psychiat Res. — 1988. — Vol. 23. — Р. 10. |