ГоловнаАрхiв номерiв2014Том 22, випуск 2 (79)Соціальне функціонування та якість життя жінок, хворих на параноїдну шизофренію, при різних моделях родинної взаємодії .
Назва статтi Соціальне функціонування та якість життя жінок, хворих на параноїдну шизофренію, при різних моделях родинної взаємодії .
Автори Маркова Маріанна Владиславівна
Косенко Корнелія Артурівна
З рубрики ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2014 Номер журналу Том 22, випуск 2 (79) Сторінки 86-95
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.895.8:616.89-02-085:615.851 Індекс ББК -
Анотацiя На основі аналізу соціального функціонування та якості життя 150 жінок, хворих на параноїдну шизофренію, встановлені деякі особливості в залежності від моделі родинної взаємодії обстежених. Виявлено, що модель родинної взаємодії, де жінки мають здорового чоловіка та дітей, більш схильна підтримувати у жінок вищій рівень адаптованості щодо виконання обов'язків соціального та родинного функціонування. Найгіршим варіантом моделі родинної взаємодії є ситуація, коли доросли жінки проживають із влас ними батьками. Найвища якість життя діагностовано у пацієнток, які мають здорового чоловіка та дітей (серед ній бал — 7,2); на другому місці за якістю життя — хворі, що проживають з психічно здоровим чоловіком (середній бал — 6,0); на третьому місці за рівнем якості життя опинились жінки, що проживають з дорослими дітьми (середній бал — 4,1); на останньому місці — хворі, які проживають у батьківській родині, не маючи власної (середній бал — 3,1). Найбільший вагомий та впливовий зв'язок між шкалами якості життя у всіх групах встановлено між психологічним / емоційним благополуччям та міжособистісною взаємодією (r = 0,95), самообслуговуванням та незалежністю у діях (r = 0,96) та соціоемоційною підтримкою (r = 0,94). Встановлено, що на першій план психотерапевтичної допомоги жінкам з параноїдною шизофренією виходять проблеми від- чуття психологічної або емоційної самотності у родині. Самотність створює причинно-наслідкове коло порушень родинного функціонування, а саме: самотність — обмеження спілкування у родині — порушення родинної комунікації — дезадаптованість жінки — фрустраційна реакція — неможливість вирішення проблем — замкнутість — самотність. Отримані дані покладені в основу розроблення системи психо- терапевтичних заходів, спрямованої на відновлення функціонування хворої у родині в комплексному лікувально-реабілітаційному процесі, з урахуванням моделі сімейної взаємодії.
Ключовi слова параноїдна шизофренія, жінки, модель родинної взає- мо дії, соціальне функціонування, якість життя
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури		 1. Марута Н. А. Восстановление социального функциони- рования — основная цель терапии депрессии / Н. А. Марута // Нейроnews. — 2013. — № 8 (53). — С. 16—20.
2. Маркова М. В. Сімейна психотерапія як базовий пси- хотерапевтичний ресурс в комплексному лікуванні хворих на параноїдну шизофренію / М. В. Маркова, К. А. Горшкова // Психічне здоров'я. — 2012. — № 2 (35). — С. 63—69.
3. Жизнь с шизофренией. Что делать? : краткое руководство для пациентов, страдающих шизофренией и их родственников / [Н. А. Марута, А. М. Кожина, В. И. Коростий, Л. М. Гайчук]. — Харьков, 2011. — 25 с.
4. Марута Н. А. Комплекс психосоциальных тренингов для па- циентов с первым психотическим эпизодом : метод. пособие / Н. А. Марута, И. А. Явдак, Г. Ю. Каленская. — Харьков, 2010. — 95 с.
5. Плевачук О. Ю. Взаємозв'язок перебігу шизофренії з психологічними особливостями мікросередовища пацієнта : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.16 / Плевачук Оксана Юріївна; ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України». — Х., 2011. — 18 с.
6. Маркова М. В. Особливості сімейної взаємодії та адаптації в родині у пацієнтів, хворих на шизофренію, з точки зору психотерапевтичного потенціалу сім'ї / М. В. Маркова, В. О. Діхтяр // Український вісник психоневрології. — 2010. — Т. 13, вип. 3 (64). — С. 133—134.
7. Діхтяр В. О. Оптимізація сімейної психотерапії в комплексному лікуванні хворих на параноїдну шизофренію : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.16 / Діхтяр Владислав Олександрович; Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України. — К., 2010. — 24 с.
8. Ряполова Т. Л. Семейная терапия в системе ранней реа- билитации больных шизофренией и оценка ее эффективности / Т. Л. Ряполова // Архів психіатрії. — 2008. — № 4. — С. 15—21.
9. Данилов Д. С. Влияние клинических, терапевтических и микросоциальных факторов на терапевтическое сотрудничество при лечении больных шизофренией (клинико-статистическое исследование) / Д. С. Данилов // Российский психиатрический журнал. — 2008. — № 2. — С. 66—74.
10. WHO Psychiatric Disability Assessment Schedule (WHO/DAS) with a Guide to its Use. — Geneva : WHO, 1988. — 96 р.
11. Критерий качества жизни в психиатрической практике / [Н. А. Марута, Т. В. Панько, И. А. Явдак и др.]. — Харьков : РИФ Арсис, ЛТД, 2004. — 239 с.