ГоловнаАрхiв номерiв2007Том 15, випуск 1 (50)Патофізіологічні механізми формування патології верхнього і нижнього мотонейрона при боковому аміотрофічному склерозі
Назва статтi Патофізіологічні механізми формування патології верхнього і нижнього мотонейрона при боковому аміотрофічному склерозі
Автори Волошина Наталія Петрівна
Єгоркіна Ольга Вікторівна
Василовський Віталій Вадимович
Колупаєва Т. В.
З рубрики КЛІНІКА, ЕТІОЛОГІЯ ТА ПАТОГЕНЕЗ НЕРВОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
Рiк 2007 Номер журналу Том 15, випуск 1 (50) Сторінки 37-45
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.832.522 —037 Індекс ББК -
Анотацiя У хворих на боковий аміотрофічний склероз (БАС) проведено комплексне дослідження патофізіологічних характеристик верхнього мотонейрона і нижнього мотонейрона з використанням дослідження еферентної частини кортико- спинального шляху методом транскраніальної магнітної стимуляції. Сегментоядерні рухові порушення дослі джувалися за допомогою електронейроміографії. Аферентна частина кортикоспинального шляху оцінювалася методом викликаних потенціалів головного мозку, а еферентна частина центральної ланки вегетативної регуляції — за показниками кожно-синаптичного викликаного потенціалу. Встановлено, що крупні коркові мотонейрони вражаються вже на ранніх стадіях хвороби з подальшим залученням у пато логічний процес їх аксональних систем, у зв’язку з чим на більш пізніх стадіях БАС функціонують переважно тонкі, поволі провідні аксони малих рухових нейронів, а також по казана дегенерація нижнього мотонейрона з повною або частковою дегенерацією кінцевого шляху під час дослідження рухових нервів. Виявлена кореляція енергетичного стану організму у хворих на різні нейродегенеративні захворювання (НЗ) за показниками електронегативності клітинних ядер буккального епітелію з урахуванням паспортного і біологічного віку, отримані дані свідчать про їх патогенетичну значимість при різних НЗ
Ключовi слова -
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури		 1. Завалишин И. А. Автореф. дис. … д-ра мед. наук. —/ М.: Медицина, 1974. — 256 с.
2. Мусаева Л. С. Пирамидный синдром при боковом амиотрофическом склерозе: Автореф. дис. … канд. мед. наук. — М., 2001. — 20 с.
3. Завалишин И. А., Переседова А. В., Мусаева Л. С. и др. Боковой амиотрофический склероз. В кн.: Нейродегенеративные болезни и старение: Руководство для врачей / Под ред. И. А. За валишина, Н. Н. Яхно, С. И. Гавриловой. — М., 2001. — С. 138—177.
4. Бархатова В. П. Нейротрансмиттеры и экстрапирамидная патология. — М.: Медицина, 1988. — 176 с.
5. Волянский Ю. Л., Колотова Т. Ю., Васильев Н. В. Молекулярные механизмы программированной клеточной гибели // Успехи современной биологии. — 1994. — Т. 114, № 6. — С. 678—692.
6. Жаботинский Ю. М. Нормальная и патологическая морфология нейрона. — Л.: Медицина, Ленингр. отд-е, 1965. — 323 с.
7. Коршунов А. М., Преображенская И. С. Программированная смерть клеток «апоптоз» // Неврологический журнал. — 1998, № 1. — С. 40—46.
8. Кукуев Л. А. Структура двигательного анализатора. — Л.: Медицина, Ленингр. отд-е, 1968. — 279 с.
9. Костюков П. Г. Структура и функция нисходящих систем спинного мозга. — Л.: Наука, 1973. — 280 с.
10. Крыжановский Г. Н. Общая патофизиология нервной системы: Руководство. — М., 1997. — 560 с.
11. Попова Л. М. Амиотрофический боковой склероз в условиях продленной жизни. — М.: Медицина, 1998. — 144 с.
12. Никитин С. С., Ниязбекова А. С., Завалишин И. А. Феногтип мышечного волокна и особенности течения бокового амиотрофического склероза. Концептуальные подходы в современной неврологии. — М., 1990. — С. 3.
13. Куренков А. Л., Быкова О. В., Маслова О. И. и др. Применение транскраниальной магнитной стимуляции для оценки со- стояния кортикоспинального тракта у детей с рассеянным склерозом //Альманах клинической медицины. — 2001. — Т. 4. — С. 148—151.
14. Куренков А. Л., Соколова П. Л., Никитин С. С. Транскрани- альная магнитная стимуляция в клинике детской неврологии // Журнал неврол. и психиат. — 2001. — Т. 101, № 10. — С. 59—64. 15. Соколова П. Л. Клинико-электромиографический анализ центральных парезов при рассеянном склерозе: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. — М., 1994.
16. Гнездицкий В. В., Шамшинов А. М. Опыт применения вызванных потенциалов в клинической практике. — М.: Научно- медицинская фирма «МБН», 2001. — 473 с.
17. Andersson T., Siden A., Persson A. A comparison of motor evoked potentials and somatosensory evoked potentials in patients with multiple sclerosis and potentially related conditions // EMG Clin. Neuro physiol. — 1995; 35 (1): 17—24.
18. Barker A. T., Freeston I. L, Jalinous R., Jarrett J. A. Clinical eva luation of conduction time measurements in central motor pathways using magnetic stimulation of the human brain // Lancet. — 1986; 1: 1325—1326. 19. Agnew W. F., McCreery D. B. Consideration for safety in the use of extracranial stimulations for motor evoked potentials // Neurosurgery. — 1987; 20: 143—147.
20. Никитин С. С. Информативность результатов электромиографических исследований мышц больных при поражении периферического нейромоторного аппарата. VIII съезд невро- патологов, психиатров и наркологов УССР. — Харьков, 1990. — Т. 1. — С. 355—356.
21. Завалишин И. А., Никитин С. С., Соколова П. Л. Транскраниа льная магнитная стимуляция в оценке кондуктивной способности центральных эфферентов при рассеянном склерозе // Вестник практической неврологии. — 1996, № 2. — С. 54—56.
22. Коновалов Н. В. Подострый передний полиомиелит. — М.: Медицина, 1964. — 99 с.