Український ВІСНИК ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V31-is2-2023-2

 Мета роботи: виявити не спадково обумовлені фактори ризику та антиризику при розвит- ку розсіяного склерозу (РС) за даними преморбідного анамнезу та способу життя у хворих із спорадичною та сімейною формами захворювання за допомогою математичного аналізу. Методи дослідження: анкетування; методи математичної статистики (середні значення, довірчий інтервал); пермутаційний тест для кількісного визначення достовірних відмінностей між показниками в досліджуваних групах; величина «відношення шансів» (OR) для визна- чення сили зв’язку між хворими із різними формами РС і даними преморбідного анамнезу та способу життя. Обстежено 97 хворих на РС: спорадична форма — 55 (8 чоловіків і 47 жінок) із середнім віком 47,8 років, тривалістю захворювання — 15,7 років; сімейна форма — 42 (10 чоловіків і 32 жінки) із середнім віком 46,3 роки, тривалістю захворювання — 16,6 років. Проводили порівняльний аналіз показників: між хворими із спорадичною (55) і сімейною (42) форма- ми РС; із рецидивуючим типом перебігу (РП) при спорадичній (31) і сімейній (20) формах; із прогредієнтними типами перебігу (ПТП) при спорадичній (24) і сімейній (22) формах. Порівняльний аналіз показників преморбідного анамнезу і способу життя виявив їх суттєві відмінності при різних типах перебігу у хворих із спорадичною та сімейною формами РС. Високий рівень достовірності показників в досліджуваних групах дозволив розцінювати їх в якості умовних факторів ризику (ФР) і антиризику (ФАР) при розвитку РС. В загальній групі у хворих із спорадичною формою превалювали поліорганна со- матична патологія, алергічні реакції та ендокринні розлади; в загальній групі у пацієнтів із сімейною формою — серцево-судинні захворювання, хронічна патологія ЛОР-органів та вірусні інфекції. При ПТП у хворих із спорадичною формою, на відміну від РП, виявлено значне різноманіття показників — соматичних та інфекційних захворювань, поганої пере- носимості спекотної погоди, особливостей способу життя. При сімейній формі, на відміну від спорадичної, при РП превалювали показники, які характеризували спосіб життя, тоді як при ПТП провідну роль відігравали вірусно-бактеріальні інфекції. При спорадичній формі, на відміну від сімейної, були отримані умовні ФАР, які свідчили про здоровий спосіб життя у цієї категорії хворих. Отримано значне превалювання рівня середніх значень OR для по- казників способу життя, порівняно з даними преморбідного анамнезу: при сімейній формі РП у вигляді ФР (недостатнє вживання вітамінів, мікроелементів, дієта з переважанням тільки м’ясної та молочної їжі, надмірне вживання кави); при спорадичній формі в усіх до- сліджуваних групах — у вигляді ФАР (систематичні заняття спортом, збалансована дієта, достатнє вживання вітамінів, мікроелементів). Отже, за результатами проведених клініко-математичних досліджень виявлено, що до- стовірні показники преморбідного анамнезу і способу життя сформували різні структури умовних ФР і ФАР залежно від форми і типу перебігу РС. На користь зазначеного по- ложення свідчить вибірковий та диференційований розподіл умовних ФР при РП і ПТП у хворих із сімейною формою, який відкриває нові терапевтичні можливості на різних етапах захворювання. Відповідно до типу перебігу алгоритм лікування при РП при сімей- ній формі повинен бути спрямований на корекцію ФР, пов’язаних із способом життя, тоді як при ПТП — на своєчасну профілактику і лікування бактеріально-вірусних інфекцій. Наявність показників способу життя у вигляді умовних ФАР лише при спорадичній формі свідчить про те, що патогенетичний вплив не спадково обумовлених ФАР при сімейній формі РС контролюється переважно генетичними механізмами, відповідальними за розви- ток РС. Підвищення рівня середніх значень OR для показників способу життя, на відміну від преморбідного анамнезу, має важливе діагностичне і прогностичне значення для цієї категорії ФР і ФАР при двох формах РС.

1. Гусев Е. И. Рассеянный склероз : клиническое руко- водство / Е. И. Гусев, И. А. Завалишин, А. Н. Бойко. Москва : Реал Таймс, 2011. 528 с.

2. Бойко А. Н. Достижения в изучении проблем рассея- нного склероза (обзор) / А. Н. Бойко, Е. И. Гусев // Доктор. Ру. Неврология, психиатрия. 2012. T. 73. № 5. С. 9—15.

3. Шмидт Т. Е. Рассеянный склероз : руководство для вра- чей. 5-е изд. / Т. Е. Шмидт, Н. Н. Яхно. Москва : МЕДпресс- информ, 2016. 272 с. ISBN 978-5-00030-337-5.

4. Фаворова О. О. Рассеянный склероз как полиген- ное заболевание: современное состояние проблемы / О. О. Фаворова, А. Н. Бойко, О. Г. Кулакова // Генетика. 2010. Т. 46, № 3. С. 302—313.

5. Gandhi R. Role of the innate immune system in the patho- genesis of multiple sclerosis / R. Gandhi, A. Laroni, H. L. Weiner // J. Neuroim. 2010. Vol. 221. P. 7—14.

6. Розсіяний склероз: ситуаційний аналіз проблеми в Україні / Т. Антонюк за матеріалами обговорення результатів першого в Україні комплексного дослідження захворюва- ності на розсіяний склероз, її діагностики та лікування // НейроNEWS: психоневрологія та нейропсихіатрія. 2018. № 3 (96). С. 6—9.

7. Коробко Д. С. Клинико-генетическое исследование рас- сеянного склероза (на примере популяции Новосибирской области) : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. мед. наук: специальность 14.01.11 — нервные болезни / Коробко, Денис Сергеевич. Новосибирск. 2014. 33 с.

8. McElroy J. P. Multiple sclerosis genetics / J. P. McElroy, J. R. Oksenberg // Curr Top Microbiol Immunol. 2008. No.318. Р. 45—72. DOI: 10.1007/978-3-540-73677-6_3.

9. Сич Н. С. Патогенетичні аспекти розсіяного склерозу // Український медичний часопис. 2012. № 2 (88) III — IV. URI: https://www.umj.com.ua/article/30152/patogenetichni-aspekti- rozsiyanogo-sklerozu.

10. Спирин Н. Н. Влияние экологических факторов на за- болеваемость и распространенность рассеянного склеро- за / Н. Н. Спирин, Д. А. Качура, А. Н. Качура, А. Н. Бойко // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. 2003. № 2. С. 111—113.

11. Ebers G. C. Environmental factor and multiple sclerosis // Lancet Neurol. 2008. Vol. 7, No. 3. Р. 268—277. DOI: 10.1016/ S1474-4422(08)70042-5.

12. Balcerac A. Genetics and familial distribution of multiple sclerosis: A review / A. Balcerac, C. Louapre // Rev. Neurol. 2022. Vol. 178. No. 6. P. 512—520. DOI: 10.1016/j.neurol.2021.11.009.

13. Olsson T. Interactions between genetic, lifestyle and environmental risk factors for multiple sclerosis / T. Olsson, L. F. Barcellos, L. Alfredsson // Nat. Rev Neurol. 2017. Vol. 13. No. 1. P. 25—36. DOI: 10.1038/nrneurol.2016.187.

14. Risk Factors Associated with Multiple Sclerosis: A Case-Control Study in Damascus, Syria / Maher Taan, Farah Al Ahmad, Mohammad Karim Ercksousi, and Ghassan Hamza // Multiple Sclerosis International, 2021. Р. 1—5. DOI: 10.1155/2021/8147451.

15. Venkatesan A. Infections and multiple sclerosis / A. Venkatesan, R. T. Johnson // Handbook of Clinical Neurology. 2014. Vol. 122. P. 151—171. DOI: 10.1016/B978-0-444-52001- 2.00007-8.

16. Venkatesan A. Multiple sclerosis and infections // Neurodegener. Dis. Manag. 2015. Vol. 5 (6 Suppl). P. 11—14. DOI: 10.2217/nmt.15.64.

17. Elevated Epstein-Barr virus-encoded nuclear antigen-1 immune responses predict conversion to multiple sclerosis / J. D. Lünemann, M. Tintoré, B. Messmer [et al.] // Ann. Neurol. 2010. Vol. 67. No. 2. P.159—169. DOI: 10.1002/ana.21886.

18. Intrathecal immune responses to EBV in early MS / E. Jaquiéry, S. Jilek, M. Schluep [et al.] // Eur. J. Immunol. 2010. Vol. 40. No. 3. Р. 878—887. DOI: 10.1002/eji.200939761. Erratum in: Eur J Immunol. 2011 May;41(5):1501. PMID: 20017197.

19. The role of stress perception and coping with stress and the quality of life among multiple sclerosis patients / A. Kołtuniuk, M. Kazimierska-Zając, K. Cisek, J. Chojdak-Łukasiewicz // Psychology Research and Behavior Management. 2021. Vol. 14. P. 805—815. Wroclaw, Poland. DOI: https://doi.org/10.2147/ PRBM.S310664.