ГоловнаАрхiв номерiв2021Том 29, випуск 1 (106)Клініко-феноменологічна структура та вікові особливості перебігу захворювання у осіб з легкою розумовою відсталістю підліткового віку
Назва статтi | Клініко-феноменологічна структура та вікові особливості перебігу захворювання у осіб з легкою розумовою відсталістю підліткового віку | ||||
Автори |
Чабанюк Сергій Олександрович |
||||
З рубрики | ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНИХ ТА НАРКОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ | ||||
Рiк | 2021 | Номер журналу | Том 29, випуск 1 (106) | Сторінки | |
Тип статті | Наукова стаття | Індекс УДК | 616.899-07-053.6 | Індекс ББК | - |
Анотацiя |
Серед форм психічної патології,
які виявляються в дитячому віці, особливе
місце займає розумова відсталість,
яка робить істотний внесок
у показники
захворюваності та інвалідизації.
З метою встановити закономірності
клініко-феноменологічної структури
та вікові особливості перебігу захворювання у осіб з легкою розумовою
відсталістю підліткового віку, на базі
Криворізького психоневрологічного
диспансеру було проведено двоетапне
клініко-епідеміологічне, клініко-психопатологічне та психодіагностичне дослідження 154 осіб 2003—2008 років
народження, хворих на легку розумову
відсталість.
За результатами дослідження було
встановлено, що розумову відсталість
у більшій частині випадків було діагностовано
у віці 7—10 років (29,8 %
випадків), а у майже третини всіх
обстежених
(29 %) цей діагноз поєднується із супутньою
психічною, неврологічною чи соматичною патологією,
яка саме і призводила до погіршання
загального перебігу захворювання.
У 63 % випадків виявлено обтяжений
сімейний анамнез, у 81 % — акушерський.
Крім того виявлений прямий коре-
ляційний зв’язок (r = 0,498) між рівнем
розвитку соціальних навичок та збереженням інтелектуального рівня.
Отже, можна виокремити чинники
ризику виникнення легкої розумової
відсталості: чоловіча стать, обтяженість
сімейного анамнезу (насамперед станами залежності), вік батьків — більш
ніж 30 років, їх низький освітній рівень,
патологічний період вагітності та затримки психомоторного розвитку
на першому році життя.
Рівень соціальної адаптації хворих
залежить від глибини інтелектуального
дефіциту; тривалі лікувально-реабілітаційні впливи, психоосвітні заходи
для батьків та родичів хворих, організація допомоги у працевлаштуванні
та медикаментозний супровід можуть
підвищити рівень соціальної адаптації
цього контингенту осіб.
|
||||
Ключовi слова | розумова відсталість, соціальна адаптація, психоосвіта, реабілітація, психіатрія | ||||
Доступ до повної статтi pdf | Скачати | ||||
Перелiк використаної лiтератури |
1. Альбицкая Ж. В., Касимова Л. Н., Дворянинова В. В.
Клинико-
катамнестическое
исследование умственной отсталости у детей в основные возрастные периоды развития
//
Социальная и клиническая
психиатрия. 2016. Т. 26, № 3.
С. 52—57. URL: https://psychiatr.ru/files/magazines/2016_09_
scp_970.pdf. 2. Галанин И. В. Течение и современные методы лечения
выраженных форм умственной отсталости // Обозрение
психиатрии и медицинской психологии им. В. М. Бехтерева.
2007. № 3. С. 19—21. 3. Шестилетний тренд динамики инвалидности детей
и подростков, страдающих психическими
заболеваниями
/ Головина А. Г., О. П. Шмакова, О. В. Овсянникова
[и др.] // Детская психиатрия: современные вопросы диагностики,
терапии, профилактики и реабилитации : сб. мат-
лов Всероссийской научно-практической конференции
с международным участием /под ред. Н. Г. Незнанова,
И. В. Макарова.
СПб., 2014. С. 13—14. URL: https://psychiatr.
ru/download/1931?view=1&name=. 4. Castrén E., Elgersma Y., Maffei L., Hagerman R. Treatment
of neurodevelopmental disorders in adulthood // The Journal
of Neuroscience. 2012. No. 32 (41). P. 14074—14079. DOI:
10.1523/JNEUROSCI.3287-12.2012. 5. Social outcomes in adulthood of children with intellectual
impairment: evidence from a birth cohort / Hall I.,
Strydom A., Richards M. [et al.] // Journal of intellectual disability
research. 2005. No. 49 (3). P. 171—182. DOI: 10.1111/j.1365-
2788.2005.00636.x. 6. Outcomes in young adulthood: are we achieving community
participation and inclusion? / Gray K. M., Piccinin A.,
Keating C. M. [et al.] // Journal of intellectual disability research.
2014. No. 58 (8). P. 734—745. DOI: 10.1111/jir.12069. 7. Dietary supplementation of omega-3 fatty acids rescues
fragile X phenotypes in Fmr1-Ko mice / Pietropaolo S., Goubran M. G., Joffre C. [et al.] // Psychoneuroendocrinology.
2014. No. 49. P. 119—129. 8. Проскурняк О. І. Чинники розвитку комунікативної
діяльності розумово відсталих підлітків // Освіта осіб
з особливими
потребами: шляхи розбудови. 2015. № 9.
С. 85—92. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ooop_2015_9_15. 9. Бистров А. Є., Синьов В. М. Схильність підлітків з інтелектуальними порушеннями до різних типів віктимної
поведінки, та її зв’язок з особистісними особливостями
підлітків // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова.
2018. Вип. 36 (19). С. 132—139. URL: http://enpuir.npu.edu.
ua/handle/123456789/28206. 10. Мазаева Н. А., Шмакова О. П. Оценка социальных
навыков
и умений подростков с хроническими
психическими
расстройствами,
сопровождающимися нарушениями
адаптации («Карта регистрации социальных навыков и умений подростков, страдающих хроническими
психическими
расстройствами
») : медицинская технология. Москва :
МАКСПресс, 2015. 39 с. |