ГоловнаАрхiв номерiв2021Том 29, випуск 1 (106)Клініко-феноменологічна структура та вікові особливості перебігу захворювання у осіб з легкою розумовою відсталістю підліткового віку
Назва статтi Клініко-феноменологічна структура та вікові особливості перебігу захворювання у осіб з легкою розумовою відсталістю підліткового віку
Автори Чабанюк Сергій Олександрович
З рубрики ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНИХ ТА НАРКОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2021 Номер журналу Том 29, випуск 1 (106) Сторінки
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.899-07-053.6 Індекс ББК -
Анотацiя

Серед форм психічної патології, які виявляються в дитячому віці, особливе місце займає розумова відсталість, яка робить істотний внесок у показники захворюваності та інвалідизації. З метою встановити закономірності клініко-феноменологічної структури та вікові особливості перебігу захворювання у осіб з легкою розумовою відсталістю підліткового віку, на базі Криворізького психоневрологічного диспансеру було проведено двоетапне клініко-епідеміологічне, клініко-психопатологічне та психодіагностичне дослідження 154 осіб 2003—2008 років народження, хворих на легку розумову відсталість. За результатами дослідження було встановлено, що розумову відсталість у більшій частині випадків було діагностовано у віці 7—10 років (29,8 % випадків), а у майже третини всіх обстежених (29 %) цей діагноз поєднується із супутньою психічною, неврологічною чи соматичною патологією, яка саме і призводила до погіршання загального перебігу захворювання. У 63 % випадків виявлено обтяжений сімейний анамнез, у 81 % — акушерський. Крім того виявлений прямий коре- ляційний зв’язок (r = 0,498) між рівнем розвитку соціальних навичок та збереженням інтелектуального рівня. Отже, можна виокремити чинники ризику виникнення легкої розумової відсталості: чоловіча стать, обтяженість сімейного анамнезу (насамперед станами залежності), вік батьків — більш ніж 30 років, їх низький освітній рівень, патологічний період вагітності та затримки психомоторного розвитку на першому році життя. Рівень соціальної адаптації хворих залежить від глибини інтелектуального дефіциту; тривалі лікувально-реабілітаційні впливи, психоосвітні заходи для батьків та родичів хворих, організація допомоги у працевлаштуванні та медикаментозний супровід можуть підвищити рівень соціальної адаптації цього контингенту осіб.
Ключовi слова розумова відсталість, соціальна адаптація, психоосвіта, реабілітація, психіатрія
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури
1. Альбицкая Ж. В., Касимова Л. Н., Дворянинова В. В. Клинико- катамнестическое исследование умственной отсталости у детей в основные возрастные периоды развития // Социальная и клиническая психиатрия. 2016. Т. 26, № 3. С. 52—57. URL: https://psychiatr.ru/files/magazines/2016_09_ scp_970.pdf.
2. Галанин И. В. Течение и современные методы лечения выраженных форм умственной отсталости // Обозрение психиатрии и медицинской психологии им. В. М. Бехтерева. 2007. № 3. С. 19—21.
3. Шестилетний тренд динамики инвалидности детей и подростков, страдающих психическими заболеваниями / Головина А. Г., О. П. Шмакова, О. В. Овсянникова [и др.] // Детская психиатрия: современные вопросы диагностики, терапии, профилактики и реабилитации : сб. мат- лов Всероссийской научно-практической конференции с международным участием /под ред. Н. Г. Незнанова, И. В. Макарова. СПб., 2014. С. 13—14. URL: https://psychiatr. ru/download/1931?view=1&name=.
4. Castrén E., Elgersma Y., Maffei L., Hagerman R. Treatment of neurodevelopmental disorders in adulthood // The Journal of Neuroscience. 2012. No. 32 (41). P. 14074—14079. DOI: 10.1523/JNEUROSCI.3287-12.2012.
5. Social outcomes in adulthood of children with intellectual impairment: evidence from a birth cohort / Hall I., Strydom A., Richards M. [et al.] // Journal of intellectual disability research. 2005. No. 49 (3). P. 171—182. DOI: 10.1111/j.1365- 2788.2005.00636.x.
6. Outcomes in young adulthood: are we achieving community participation and inclusion? / Gray K. M., Piccinin A., Keating C. M. [et al.] // Journal of intellectual disability research. 2014. No. 58 (8). P. 734—745. DOI: 10.1111/jir.12069.
7. Dietary supplementation of omega-3 fatty acids rescues fragile X phenotypes in Fmr1-Ko mice / Pietropaolo S., Goubran M. G., Joffre C. [et al.] // Psychoneuroendocrinology. 2014. No. 49. P. 119—129.
8. Проскурняк О. І. Чинники розвитку комунікативної діяльності розумово відсталих підлітків // Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови. 2015. № 9. С. 85—92. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ooop_2015_9_15.
9. Бистров А. Є., Синьов В. М. Схильність підлітків з інтелектуальними порушеннями до різних типів віктимної поведінки, та її зв’язок з особистісними особливостями підлітків // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. 2018. Вип. 36 (19). С. 132—139. URL: http://enpuir.npu.edu. ua/handle/123456789/28206.
10. Мазаева Н. А., Шмакова О. П. Оценка социальных навыков и умений подростков с хроническими психическими расстройствами, сопровождающимися нарушениями адаптации («Карта регистрации социальных навыков и умений подростков, страдающих хроническими психическими расстройствами ») : медицинская технология. Москва : МАКСПресс, 2015. 39 с.