Український вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал
ISSN 2079-0325
DOI 10.36927/2079-0325

ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ОБІЗНАНОСТІ ЛІКАРІВ РІЗНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ З ТЕМАТИКОЮ ЦЕРЕБРАЛЬНОГО ВЕНОЗНОГО ТРОМБОЗУ

Тип статті

Рубрика

Індекс УДК:

Анотація

Тромбоз венозних пазух головного мозку, чи  церебральний венозний тромбоз (ЦВТ) є однією із рідкісних форм інсульту, що трапляється в середньому у від 0,5 до 3 % пацієнтів, переважно молодого віку. З огляду на розмаїття клінічних проявів, низький рівень захворюваності, специфіку діагностичних маркерів, цей патологічний стан не є першим, який може запідозрити лікар. Тому було вирішено провести опитування серед лікарів різних спеціальностей з метою оцінення рівня обізнаності щодо тромбозу венозних пазух головного мозку.

В  проведеному опитуванні взяли участь 69  лікарів віком від  25 до  71  року. Серед них було 44 лікарі-неврологи, з яких зі стаціонару — 31 особа, а 13 — поліклінічного профілю, 10 осіб — сімейні лікарі, а також 15 докторів інших спеціальностей. Під час опитування учасникам пропонували вибрати правильну відповідь на  п’ять запитань серед 3—5  тверджень. Серед запитань були питання щодо визначення захворювання, клінічної картини, гендерної залежності, методів діагностики та лікування церебрального венозного тромбозу.

Більш як половина серед усіх опитуваних лікарів (55,07 %) правильно вибрала визначення церебрального венозного тромбозу. Щодо обізнаності про клінічну варіабельність тромбозу венозних пазух головного мозку, 68,12  % респондентів показали добрий рівень знань. Слід зазначити, що і про вищу частоту захворюваності серед осіб жіночої статі знали 62,32 % респондентів. Згідно з опитуванням, більшість лікарів вибрала комплексний підхід як в діагностиці, так і  в  лікуванні (34,78  % та  44,93  % відповідно). Проте, тільки 31,88  % докторів правильно вказали найоптимальніший метод верифікації ЦВТ, а  саме магнітно-резонансну томографію з внутрішньовенним контрастуванням. Також рекомендований сучасними доказовими клінічними настановами метод лікування  — антикоагулянтну терапію  — вибрали тільки 27,54  %.

Проведене опитування свідчило про непогані знання лікарів щодо визначення й особливостей клінічного перебігу ЦВТ, проте тільки третина респондентів вибрала рекомендовані доказовою медициною методи діагностики та  лікування захворювання. Останнє свідчить про нагальну потребу більш широкого висвітлення рекомендацій з доказової медицини щодо діагностики та терапії ЦВТ серед дотичної до цієї проблематики лікарської аудиторії.

Сторінки

Рік / Номер журналу

Перелiк використаної лiтератури

  1. Saposnik G, Bushnell C, Coutinho J, et al. Diagnosis and Management of Cerebral Venous Thrombosis: A Scientific Statement From the American Heart Association. Stroke. 2024;55(3):e77-e90. DOI:10.1161/STR.0000000000000456
  2. Silvis SM, de Sousa DA, Ferro JM, Coutinho JM. Cerebral venous thrombosis. Nat Rev Neurol. 2017;13:555-565. DOI:10.1038/nrneurol.2017.104
  3. Saposnik G, Barinagarrementeria F, Brown RD, et al. American Heart Association Stroke Council and the Council on Epidemiology and Prevention. Diagnosis and management of cerebral venous thrombosis: a  statement for healthcare professionals from the American Heart Association/American Stroke Association. Stroke. 2011;42:1158-1192. DOI:10.1161/STR.0b013e31820a8364
  4. Bakradze E, Shu L, Henninger N, et al. Delayed Diagnosis in Cerebral Venous Thrombosis: Associated Factors and Clinical Outcomes. Journal of the American Heart Association. 2023;12(19):e030421. DOI:10.1161/JAHA.123.030421
  5. Rezoagli E, Martinelli I, Poli D, et al. The effect of  recanalization on long-term neurological outcome after cerebral venous thrombosis. J Thromb Haemost. 2018;16:718-724. DOI:10.1111/jth.13954
  6. Karsy M, Harmer JR, Guan J, et al. Outcomes in adults with cerebral venous sinus thrombosis: a retrospective cohort study. J Clin Neurosci. 2018;53:34-40. DOI:10.1016/j.jocn.2018.03.004
  7. Ferro JM, Bousser MG, Canhão P, et al. European Stroke Organization guideline for the diagnosis and treatment of cerebral venous thrombosis — endorsed by the European Academy of Neurology. Eur J Neurol. 2017;24:1203-1213. DOI:10.1111/ene.13381
  8. Hiltunen S, Putaala J, Haapaniemi E, Tatlisumak T. Longterm outcome after cerebral venous thrombosis: analysis of functional and vocational outcome, residual symptoms, and adverse events in 161 patients. J Neurol. 2016;263:477-484. DOI:10.1007/s00415-015-7996-9
  9. Ji K, Zhou C, Wu L, et al. Risk Factors for Severe Residual Headache in Cerebral Venous Thrombosis. Stroke. 2021;52(2):531- 536. DOI:10.1161/STROKEAHA.120.029820
  10. Coutinho JM, Ferro JM, Canhão P, et al. Cerebral Venous and Sinus Thrombosis in Women. Stroke. 2009;40(7): 2356-61. DOI:10.1161/STROKEAHA.108.543884
  11. Field TS, Hill MD. Cerebral Venous Thrombosis. Stroke. 2019;50(6):1598-1604. DOI:10.1161/STROKEAHA.119.025334
  12. Herweh C, Griebe M, Geisbüsch C, et al. Frequency and temporal profile of recanalization after cerebral vein and sinus thrombosis. Eur J Neurol. 2016;23:681-687. DOI:10.1111/ene.12901