Виховання дитини з розладами аутистичного спектра (РАС) супроводжується тривалим психоемоційним навантаженням, ефективність подолання якого значною мірою залежить від  внутрішніх і  зовнішніх ресурсів батьків.

Мета — визначити особливості копінг-стратегій і  сприйнятої соціальної підтримки у  матерів і  батьків дітей з  РАС з  урахуванням особливостей їхнього тривожно-депресивного реагування для  обґрунтування диференційованих мішеней ресурсно-орієнтованого медико-психологічного та  психотерапевтичного супроводу родин.

У  порівняльному поперечному дослідженні обстежено 150  респондентів: 100  батьків дітей з РАС та 50 осіб групи порівняння. Застосовано валідовані версії SACS і MSPSS; результати розглядали у  контексті раніше встановлених показників за  HADS у  цій самій вибірці.

У батьків дітей з РАС виявлено нижчий пошук соціальної підтримки (22,81 ± 3,52 проти 25,46  ±  1,36; padj < 0,001), вищі агресивні дії (19,11  ±  4,46 проти 16,64  ±  1,91; padj  =  0,030) та нижчий індекс конструктивності копінгу (1,19 ± 0,25 проти 1,37 ± 0,20; p < 0,001). Загальний показник за MSPSS також був нижчим (5,07 ± 0,95 проти 6,38 ± 0,38; padj < 0,001), як і підтримка значущої особи, сім’ї та друзів. Матері й батьки відрізнялися за ресурсними профілями.

Батьки дітей з  РАС характеризуються менш сприятливим ресурсним профілем, що  поєднує знижену конструктивність копінгу та  обмеженішу сприйняту соціальну підтримку. Отримані дані обґрунтовують диференційовані мішені медико-психологічного супроводу матерів і  батьків.