Метою роботи було вивчення стану емоційної сфери у пацієнтів з суїцидальними намірами у  відділеннях інтенсивної терапії.

Для реалізації цієї мети досліджено 91 пацієнта у відділеннях реанімації і інтенсивної терапії соматичних лікарень. Усі пацієнти були поділені на дві групи. Першу групу становили 42 пацієнти з  гострими станами терапевтичного профілю (ГСТП)  — інфаркт міокарда та  ішемічний інсульт. Другу групу становили 49 периопераційних пацієнтів (ПП) із політравмою.

Усім пацієнтам проведено клініко-психопатологічне і  психодіагностичне дослідження. Застосовані шкала суб’єктивної оцінки вираженості симптомів депресії А. Т. Бека (BDI) і шкала оцінки рівня реактивної тривоги і особистісної тривожності Ч. Д. Спілбергера — Ю. Л. Ханіна. Встановлено, що в усіх пацієнтів визначається досить високий рівень депресії і тривожних проявів. Водночас є і суттєві відмінності в групах обстежених. Зокрема, у 57,14 % пацієнтів з ГСТП виявлено рівень депресії виразного ступеня, у 38,10 % — помірного, лише у 4,76 % — легкого. Тоді як пацієнти групи 2 менш негативно оцінюють свій стан. У 51,02 % периопераційних пацієнтів виявлено рівень депресії помірного ступеня, у 12,25 — легкого, і тільки у 36,73 % — виразного.

Високі показники реактивної тривоги визначено в  обох групах  — у  73,80  % пацієнтів з  ГСТП та  у  87,76  % периопераційних пацієнтів. Показники особистісної тривожності суттєво відрізнялись в досліджуваних групах. Високий рівень особистісної тривожності був притаманний 80,95  % пацієнтів з  ГСТП і  лише 44,90  % ПП. Середній рівень особистісної тривожності переважав у  55,10  % ПП і  лише у  19,05  % пацієнтів з  ГСТП.

Для пацієнтів першої групи (з  ГСТП) характерними чинниками суїцидального ризику були розлади емоційної сфери у вигляді високого ступеня депресії, високого рівня особистісної тривожності, а також тривалі стресогенні події у преморбіді. Для пацієнтів другої групи найбільш значущими чинниками суїцидального ризику були розлади емоційної сфери у вигляді високого рівня реактивної тривоги, вольові і  афективні розлади, гострі стресогенні події у  преморбіді.

Отримані дані стали підґрунтям для  визначення принципів формування програми профілактики саморуйнівної поведінки і  суїцидальних намірів у  пацієнтів з гострими станами терапевтичного профілю і периопераційних пацієнтів у відділеннях і палатах реанімації і інтенсивної терапії загальносоматичних лікарень. Програма побудована на персоніфікованому превенційному психіатричному і  медико-психологічному супроводі пацієнтів.