У  процесі роботи обстежено 115  військовослужбовців із  верифікованими стресасоційованими розладами: посттравматичним стресовим розладом (30,4  %), розладами адаптації (14,8  %), панічним розладом (15,7  %), генералізованим тривожним розладом (18,3  %) та  депресивним епізодом (21,7  %).

Встановлено, що  провідною психопатологічною закономірністю стрес-асоційованих розладів у військовослужбовців є виражена коморбідність тривожних і депресивних порушень у всіх нозологічних групах. Виявлено високу суїцидальну небезпеку досліджуваної когорти: суїцидальні спроби верифіковано у 31,3 % пацієнтів із посттравматичним стресовим розладом, суїцидальні рішення та наміри — у 42,6 % пацієнтів із депресивним епізодом. Найбільш несприятливий суїцидологічний профіль встановлено при  посттравматичному стресовому розладі та депресивному епізоді, де високий рівень суїцидального ризику поєднується з  низьким рівнем самосвідомості смерті як  антисуїцидального бар’єра (72,2  % та  68,7  % відповідно). Систематизовано прогностичні фактори суїцидального ризику, що можуть бути підґрунтям для розроблення диференційованих скринінгових протоколів у  системі психіатричної допомоги військовослужбовцям в  умовах збройного конфлікту.