Алопеція як  психодерматологічний стан супроводжується значним психосоціальним навантаженням і  потребує аналізу зовнішніх ресурсів адаптації.

Мета дослідження — визначити особливості сприйманої соціальної підтримки у пацієнток з алопецією метаболічного та змішаного генезу та встановити її зв’язок із виразністю психічної дезадаптації.

У  дослідженні проаналізовано показники соціальної підтримки у  пацієнток з  алопецією з  використанням багатовимірної шкали сприйманої соціальної підтримки MSPSS. Встановлено, що  пацієнтки з  метаболічною алопецією мали достовірно вищі показники підтримки з боку сім’ї, друзів, значущих інших та вищий сумарний показник соціальної підтримки як порівняти з пацієнтками зі змішаною алопецією. Виявлено поступове зниження всіх компонентів соціальної підтримки зі  зростанням виразності психічної дезадаптації. Найнижчі показники соціальної підтримки були у пацієнток з  розладами адаптації.

Отримані результати свідчать, що соціальна підтримка є важливим зовнішнім ресурсом особистості та значущим чинником психосоціального функціонування пацієнток з алопецією. Її дефіцит або суб’єктивне зниження можуть бути пов’язані з поглибленням дезадаптивних проявів, соціальним униканням, афективною симптоматикою та зниженням якості життя.