Порушення образу тіла розглядають як один із провідних психопатологічних механізмів розладів харчової поведінки, однак наявні опитувальники здебільшого оцінюють лише окремі складники тілесного досвіду.

Метою дослідження було розробити та психометрично валідизувати короткий інструмент для  комплексної оцінки порушень образу тіла у  клінічній психіатричній вибірці. У  перехресному дослідженні взяли участь 78  дорослих респондентів, поділених на  групи: з  наявністю розладів харчової поведінки (n  = 31) та  без них (n  = 47). Було створено шкалу BIDS-10 (10  пунктів, 4-бальна шкала Лайкерта). Оцінювали надійність, структурну, конвергентну, дискримінантну, критеріальну та прогностичну валідність із застосуванням факторного аналізу, коефіцієнтів α-Кронбаха (Cronbach’s α) і ω МакДональда (McDonald’s ω), кореляцій Спірмена, критерію Манна  — Уїтні та  логістичної регресії. Для  оцінювання афективної симптоматики використовували опитувальники PHQ-9 та  GAD-7.

Шкала BIDS-10 продемонструвала високу внутрішню узгодженість (α = 0,92; ω = 0,92) та одновимірну факторну структуру, що пояснювала 55,5 % дисперсії. Виявлено позитивні кореляції із  депресивною (rs  =  0,616) та  тривожною симптоматикою (rs  =  0,326). Особи з  розладами харчової поведінки мали статистично значуще вищі показники за  шкалою (p < 0,001; r  =  0,64). Підвищення сумарного балу збільшувало ймовірність наявності розладу харчової поведінки (OR  =  1,27), а  ROC-аналіз показав високу дискримінантну здатність інструмента (AUC=0,88).