Повномасштабна збройна агресія російської федерації проти України зумовила масштабну кризу психічного здоров’я населення. За прогнозами ВООЗ, близько 9,6 мільйонів українців можуть страждати на  психічні розлади, серед яких провідне місце посідають тривожно-депресивні розлади (ТДР). Патогенетична гетерогенність ТДР зумовлює недостатню ефективність уніфікованої фармакотерапії та потребу переходу до персоналізованої психіатрії. Метою огляду є теоретичне обґрунтування моделі клініко-патогенетичних фенотипів ТДР при  воєнному дистресі та  визначення терапевтичних перспектив фенотип-орієнтованого підходу. На  підставі аналізу сучасних наукових даних описано п’ять патогенетичних фенотипів, зокрема нейрозапальний, окислювально-метиляційний, нейротрофічно-дисрегуляторний, стрес-дисрегуляторний та нейромедіаторно-дисрегуляторний. Для кожного фенотипу охарактеризовано провідні нейробіологічні механізми, специфічні біомаркери та диференційовані терапевтичні підходи. Обґрунтовано переваги фенотипорієнтованого підходу, а  саме підвищення частоти терапевтичної відповіді, скорочення часу до  ремісії, об’єктивний моніторинг ефективності лікування, стратифікація ризику несприятливого перебігу та  фармакогеномне прогнозування. Запропонована модель клініко-патогенетичних фенотипів ТДР при  воєнному дистресі створює наукову основу для впровадження персоналізованої психіатричної допомоги постраждалому населенню України.