Метою дослідження є  визначення клініко-фармакологічної сумісності бупренорфіну із  противірусними лікарськими засобами в  лікуванні хронічних вірусних гепатитів В  і  D у пацієнтів із опіоїдною залежністю. У нашому дослідженні використано бібліосемантичний, аналітичний і  порівняльний методи з  аналізом даних доказової медицини, а  також протоколів взаємодії лікарських засобів сертифікованих баз DrugBank і Hep Drug Interactions. Встановлено, що  нуклеозидні аналоги (ентекавір, тенофовіру дизопроксилу фумарат, тенофовіру алафенамід), ламівудін та булевертид є фармакокінетично сумісними з бупренорфіном і  не  впливають на  його метаболізм через систему CYP450. Комбінації оцінено як  безпечні та  такі, що  не  потребують рутинної корекції дози. Пегінтерферони також не демонструють клінічно значущих взаємодій із бупренорфіном. Водночас для метадону описано підвищення експозиції у разі застосування пегінтерферонів, що підкреслює переваги бупренорфіну. Отже, бупренорфін має сприятливий профіль лікарських взаємодій і його можна безпечно застосовувати у складі комплексної терапії пацієнтів з вірусними гепатитами В і D та опіоїдною залежністю. Поєднання замісної терапії та противірусного лікування є  клінічно доцільним та  потребує індивідуалізованого підходу й  моніторингу.