У процесі роботи з метою вивчення клінічної феноменології стрес-асоційованих розладів у  волонтерів  — мешканців прифронтового міста залежно від  рівня травматичної експозиції в  умовах тривалого воєнного стресу проведено комплексне обстеження 161  волонтера з  верифікованими стрес-асоційованими розладами. І  група  — високий рівень травматичної експозиції (n = 84), ІІ група — середній рівень (n = 50), ІІІ група — низький рівень травматичної експозиції (n  =  27).

Виявлено, що  клінічна структура стрес-асоційованих розладів відрізняється нозологічним поліморфізмом з закономірною залежністю від рівня травматичної експозиції: у  волонтерів І  групи переважав ПТСР (48,8  %) з  максимальною сенсорною насиченістю інтрузивної симптоматики; у  ІІ  групі домінував тривожно-депресивний розлад (42,0  %) на  тлі вторинної травматизації та  «втоми від  співчуття»; у  ІІІ  групі  — розлади адаптації (55,6 %) з переважанням астенічного синдрому та дифузної екзистенційної тривоги. В усіх групах ідентифіковано специфічні воєнно-контекстуальні феномени: «синдром очікування сирени», дрон-індукований стресовий синдром та синдром повітряної тривоги, а також виснаження резилієнтності та  суттєве зниження якості життя.