Український вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал
ISSN 2079-0325(p)
DOI 10.36927/2079-0325

ВІДДАЛЕНІ АФЕКТИВНІ ПОРУШЕННЯ ПІСЛЯ ТРОМБЕКТОМІЇ ТРОМБОТИЧНОЇ ОКЛЮЗІЇ: ОБ’ЄКТИВНА ОЦІНКА

Тип статті

Рубрика

Індекс УДК:

Анотація

У роботі проведено аналіз афективних порушень у хворих, які перенесли тромбектомію тромботичної оклюзії, у  віддаленому післяопераційному періоді.

Мета: визначити особливості афективної сфери у  хворих, які  перенесли тромбектомію тромботичної оклюзії.

У  період з  2023 по  2024  рр. на  базі Центру рентгенендоваскулярної нейрохірургії КНП «Київська міська клінічна лікарня № 1» (Київ, Україна), проведено проспективне дослідження 96 хворих, які перенесли ішемічний інсульт та хірургічне втручання з приводу тромбектомії тромботичної оклюзії. Визначення особливостей афективної сфери хворих сформованого контингенту відбувалось, зокрема, у  віддаленому післяопераційному періоді  — через 30—35  днів після хірургічного втручання  — з  використанням Шкали Гамільтона для оцінки тривоги (The Hamilton Anxiety Rating Scale, HARS, Г. С. Брусс та ін., 1994), Шкали Гамільтона для оцінки депресії (The Hamilton Depression Rating Scale, HDRS, за  Б.  В.  Михайловим та  ін., 2014) та  Оціночної шкали манії Янга (Young Mania Rating Scale, YMRS, Р. К. Янг та ін., 1978); отримані результати були зіставлені з даними анамнезу та  оцінкою тяжкості інсульту за  шкалами NIHSS та  ASPECTS.

Об’єктивізовано вираженість та визначено клінічне наповнення афективних порушень у обраного контингенту хворих: їм були притаманні переважно високі показники тривоги та депресії, низькі показники маніакальної симптоматики та поодинокі випадки змішаних афективних станів, інтенсивність яких коливалась протягом доби, наповненість семіотикою психоорганічного регістру, що свідчить про переважання ролі дефекту центральної нервової системи в  етіопатогенезі досліджуваних явищ.

Контингент хворих, які перенесли тромбектомію тромботичної оклюзії, має ряд особливостей, які визначають специфічні механізми формування вторинних психічних розладів та  зумовлюють актуальність подальших досліджень.

Сторінки

Рік / Номер журналу

Перелiк використаної лiтератури

  1. Hoertel N. Poststroke depression and major depressive disorder: the same or separate disorders? / N. Hoertel, F. Limosin. International psychogeriatrics. 2020. No. 32 (11). P. 1279—1281. DOI: https://doi.org/10.1017/S1041610220000368
  2. Про затвердження Стандарту медичної допомоги «Когнітивні та психологічні розлади після інсульту» : наказ Міністерства охорони здоров’я від 27.06.2023 р. № 1167 // НейроNews. 2023. № 7 (143). С. 39—48.
  3. Post-Stroke Depression and Cognitive Aging: A Multicenter, Prospective Cohort Study / Shin M., Sohn M. K., Lee J. [et al.] // Journal of Personalized Medicine. 2022. No. 12 (3). P. 389. DOI: https://doi.org/10.3390/jpm12030389
  4. Post-stroke depression: A 2020 updated review / Medeiros G. C., Roy D., Kontos N. [et al.] // Gen Hosp Psychiatry. 2020. No. 66. P. 70—80. DOI: https://doi.org/10.1016/j.genhosppsych.2020.06.011
  5. Бурчинський С. Г. Можливості фармакотерапії постінсультної депресії: новий погляд на стару проблему // International neurological journal. 2023. Т. 18. № 7. С. 35—40. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0713.18.7.2022.977
  6. Albert P. R. Is poststroke depression the same as major depression? // Journal of Psychiatry & Neuroscience. 2018. No. 43 (2). P. 76—78. DOI: https://doi.org/10.1503/jpn.180015
  7. Rafsten L. Anxiety after stroke: A systematic review and meta-analysis / L. Rafsten, A. Danielsson, K. S. Sunnerhagen // J Rehabil Med. 2018. No.  50 (9). P.  769—778. DOI: https://doi.org/10.2340/16501977-2384