Метою статті є оцінка ефективності втручань, призначених для корекції проявів аутизму, з позицій доказової медицини. З огляду на надзвичайно велику кількість використовуваних терапевтичних методик, докладно розглянуті поведінкові втручання, які  є  найбільш поширеними та застосовуваними. Основним поведінковим втручанням, що використовують при аутизмі, є прикладний аналіз поведінки (ПАП). Метод використання ПАП при аутизмі розробив у  70-х  роках ХХ  століття клінічний психолог з  Каліфорнійського університету Оле  Івар Ловаас. Запропонований Ловаасом терапевтичний алгоритм отримав назву Discrete Trial Teaching — Навчання розділеними спробами. Протягом останніх десятиліть ПАП еволюціонував з  підходу Ловааса у  велику кількість інших методик, серед яких  — як сфокусовані корекційні програми, так і комплексні лікувальні моделі. Найбільш відомі на сьогодні терапевтичні підходи з напрямку ПАП — це тренінг функціональної комунікації та  раннє інтенсивне поведінкове втручання, що  базується на  програмі навчання розділеними спробами. Численні рандомізовані контрольовані дослідження та  метааналізи рандомізованих контрольованих досліджень підтверджують ефективність зазначених поведінкових втручань при  аутизмі.