Утворення адиктивного варіанта девіантної поведінки залежить від  різноманітних чинників, як-от психічний стрес, тривога, депресія, особистісні особливості та соціальне середовище. Особи з девіантною поведінкою мають підвищений ризик соматичних та психічних захворювань, що потребує комплексного підходу для їх діагностики та лікування. Прогнозування якості життя цих осіб може сприяти вдосконаленню програм та підтримки для  поліпшення їхнього стану та  уникнення загострення проблем, а  також може бути корисним в  розробленні і оцінюванні ефективності лікування та  реабілітаційних програм. Врахування особистісних особливостей та чинників, що впливають на якість життя, є  важливим для  розроблення ефективних стратегій управління девіантною поведінкою та підтримки пацієнтів у їхньому відновленні. Метою дослідження було оцінення чинників, які  визначають якість життя у  осіб з  девіантною поведінкою. Проведено клініко-психопатологічне та  психодіагностичне дослідження, доповнені психометричними шкалами, 54  осіб чоловічої статі з  адиктивною формою девіантної поведінки.

У  дослідженні аналізували залежність між  показниками тривоги, депресії, якості життя та  особливостей особистості, ґрунтуючись на результатах психометричних тестів, із визначенням акцентуації характеру та особливостей особистості. Виявлено, що особи зі змішаними варіантами акцентуації мають вищі показники тривоги, особливостей особистості та депресії. Кореляційний аналіз показав зв’язок між тривогою, депресією та якістю життя. Використання моделі логістичної регресії показало, що депресія, застрягаючий тип акцентуації та емоційна лабільність впливають на зниження рівня якості життя. Такі дані дають змогу прогнозувати та  коригувати терапевтичний вплив у  пацієнтів з  девіантною поведінкою.