Український вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал
ISSN 2079-0325(p)
DOI 10.36927/2079-0325
Головна » Архiв номерiв » 2025 » Том 33, випуск 2 (123) » МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ ЗІ СТРЕСОМ, У ВІЙСЬКОВИХ ІЗ БОЙОВОЮ ТРАВМОЮ: ЗНАЧЕННЯ СУПУТНЬОЇ ПАТОЛОГІЇ ТА СИНДРОМАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ ЗІ СТРЕСОМ, У ВІЙСЬКОВИХ ІЗ БОЙОВОЮ ТРАВМОЮ: ЗНАЧЕННЯ СУПУТНЬОЇ ПАТОЛОГІЇ ТА СИНДРОМАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

Автори

Тип статті

  • Наукова стаття

Рубрика

  • ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНИХ ТА ПОВЕДІНКОВИХ РОЗЛАДІВ

Ключовi слова

Індекс УДК:
  • 616.89:159.944.4]-057.36-07-08-057.36

Анотація

Розлади, специфічно пов’язані зі стресом (РСПС), є значною проблемою для психічного здоров’я військовослужбовців, які зазнали бойової травми. Гетерогенність клінічних проявів РСПС свідчить про багатофакторний характер їх патогенезу. Розуміння ролі супутньої соматичної патології (коморбідності) та  специфіки формування психопатологічних синдромів є  критично важливим для  поліпшення діагностики та розроблення ефективних, диференційованих терапевтичних стратегій.

Мета дослідження  — розробити та  емпірично обґрунтувати багатофакторну модель формування РСПС у  військовослужбовців з  бойовою травмою, інтегруючи вплив типу отриманого ушкодження/коморбідності та  специфіку синдромальної структури. Дослідження проведено на вибірці з 242 військовослужбовців чоловічої статі з бойовою травмою, поділених на  три групи за  профілем відділення лікування. Використовували клініко-психопатологічні, психодіагностичні методи, оцінення інтенсивності бойового досвіду та  статистичний аналіз (ANOVA, кореляційний, факторний).

Виявлено значущі відмінності в інтенсивності бойового досвіду між групами (p < 0,05) та достовірний вплив типу травми/коморбідності на вираженість симптомів (сон, настрій та  ін.). Симптоми кластеризувалися у  стійкі синдроми. Тип  травми/коморбідності значуще впливав на  частоту кінцевих діагнозів (тривожно-депресивний синдром достовірно частіше виявлявся у  пацієнтів ІІІ  групи (26,1  %, p < 0,01), а  посткомоційний синдром  — у пацієнтів ІІ групи (32,7 %, p < 0,01), що підтверджувало вплив типу травми/коморбідності на  кінцевий діагностичний результат.

Розроблено багатофакторну модель формування РСПС, яка пояснює ці закономірності.

Розроблена модель є емпірично обґрунтованою та підкреслює центральну роль типу супутньої соматичної патології у  формуванні специфічних синдромів та  кінцевих діагностичних категорій РСПС у  військовослужбовців з  бойовою травмою, обґрунтовуючи необхідність диференційованих підходів у  клінічній практиці.

Сторінки

  • 26-32

Рік / Номер журналу

Завантажити PDF

Перелiк використаної лiтератури

  1. Millennium Cohort Study team. Factors associated with persistent posttraumatic stress disorder among U.S. military service members and veterans / Armenta R. F., Rush T., LeardMann C. A., [et al.] // BMC Psychiatry. 2018. Vol. 18, No. 1. P. 48. DOI: https://doi.org/10.1186/s12888-018-1590-5
  2. Bøg M. Deployment of personnel to military operations: Impact on mental health and social functioning / M. Bøg, T. Filges, A. M. K. Jørgensen // Campbell Systematic Reviews. 2018. Vol. 14, No. 1. P. 1—127. DOI: https://doi.org/10.4073/csr.2018.6
  3. Management of Acute Stress Reactions in the Military: A Stepped Care Approach / Matson L. M., Adler A. B., Quartana P. J., [et al.] // Current Psychiatry Reports. 2022. Vol. 24, P. 799—808. DOI: https://doi.org/10.1007/s11920-022-01388-3
  4. Steele M. Mediation and moderation of the relationship between combat experiences and post-traumatic stress symptoms in active duty military personnel / M.  Steele, A. Germain, J. S. Campbell // Military Medicine. 2017. Vol. 182, No. 5. P. e1632—e1639. DOI: https://doi.org/10.7205/MILMEDD-16-00169
  5. Post-traumatic stress disorder among military personnel admitted at the Northwest Command Level Three Military Hospital, Bahir Dar, Ethiopia, 2022: An institution-based cross-sectional study / Tedla A., Asnakew S., Legas G., [et al.] // Frontiers in  2024. Vol. 15. Article 1410630. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyt.2024.1410630
  6. Клименко І. С. Аналіз психологічних та медичних характеристик постраждалих внаслідок війни в Україні // Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Психологія. 2024. Т. 35, № 74(4). С. 154—160. DOI: https://doi.org/10.32782/2709-3093/2024.4/25
  7. Філоненко Л. Психофізіологічні аспекти бойового стресу військовослужбовців // Вісник Національного університету оборони України. 2025. № 83(1). С. 148—160. DOI: https://doi.org/10.33099/2617-6858-2025-83-1-148-160
  8. Adler A. B. Acute stress reaction in combat: Emerging evidence and peer-based interventions / A. B. Adler, I. A. Gutierrez // Current Psychiatry Reports. 2022. Vol. 24, No. 4. P. 277—284. DOI: https://doi.org/10.1007/s11920-022-01335-2
  9. Witnessing acute stress reaction in team members: The moderating effect of peer-based training / [Svetlitzky V., Farchi M., Yehuda A. B., Adler A. B.] // Journal of Nervous and Mental Disease. 2020. Vol. 208, No. 10. P. 803—809. DOI: https://doi.org/10.1097/NMD.0000000000001218
  10. Weisleder P. The neuropsychological consequences of armed conflicts and torture / P. Weisleder, C. Rublee // Current Neurology and Neuroscience Reports. 2018. Vol. 18, No. 3. P. 9. DOI: https://doi.org/10.1007/s11910-018-0818-6
  11. Military-related risk factors for dementia / Snyder H. M., Carare R. O., DeKosky S. T., [et al.] // Alzheimer’s & Dementia. 2018. Vol. 14, No. 12. P. 1651—1662. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jalz.2018.08.011
  12. Усик Д. Б. Психологічні особливості дезадаптації військовослужбовців — учасників бойових дій // Слобожанський науковий вісник. Серія: Психологія. 2024. № 1. С. 183—189. DOI: https://doi.org/10.32782/psyspu/2024.1.32
  13. Khazaie H. Sleep disturbances in veterans with chronic war-induced PTSD / H. Khazaie, M. R. Ghadami, M. Masoudi // Journal of Injury and Violence Research. 2016. Vol. 8, No. 2. P. 99—107. DOI: https://doi.org/10.5249/jivr.v8i2.808.
  14. Associations of initial injury severity and posttraumatic stress disorder diagnoses with long-term hypertension risk after combat injury / Howard J. T., Sosnov J. A., Janak J. C., [et al.] // Hypertension. 2018. Vol. 71, No. 5. P. 824—832. DOI: https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.117.10496
  15. Traumatic brain injury increases the risk of major adverse cardiovascular and cerebrovascular events: A 13-year population-based study / Nyam T. E., Ho C., Chio C., [et al.] // World Neurosurgery. 2019. Vol. 122. P. e740—e753. DOI: https://doi.org/10.1016/j.wneu.2018.10.130
  16. Mild traumatic brain injuries with loss of consciousness are associated with increased inflammation and pain in military personnel / Kanefsky R., Motamedi V., Mithani S., [et al.] // Psychiatry Research. 2019. Vol. 279. P. 34—39. DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychres.2019.07.001

Індексування журналу:

Український Вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал

ДУ «ІНПН імені
П.В. ВОЛОШИНА
НАМН УКРАЇНИ»