Поліпрагмазія в психіатрії є актуальною клінічною та фармако-епідеміологічною проблемою, що супроводжується підвищеним ризиком лікарських взаємодій, розвитком побічних ефектів, зниженням ефективності терапії та порушенням прихильності до лікування.

Метою цього дослідження було вивчення поширеності та клінічної оцінки поліпрагмазії в  психіатричній практиці із  застосуванням індексу доцільності медикаментозної терапії (ІДТ) та  індексу імовірної нераціональності (ІІН).

Аналіз проведено на основі даних баз PubMed, Scopus, Web of Science, Google Scholar та  Medscape за  період 2010—2025 років із  використанням структурованої методики вивчення поширеності та  кількісного вимірювання поліпрагмазії на  основі валідованих інструментів (ІДТ та  ІІН).

Результати аналізу свідчать, що поширеність поліпрагмазії в психіатрії варіює від 35 % до понад 80 %, залежно від клінічного діагнозу, віку пацієнтів, специфіки фармакотерапії та  країни проведення дослідження. У  більшості досліджень ІДТ перевищував 11  балів, що вказує на клінічно значущу поліпрагмазію. Індекс ІІН у типових комбінаціях перевищував 30—40 %, що свідчить про високе навантаження потенційними лікарськими взаємодіями.

Використання валідованих інструментів для  оцінювання поліпрагмазії дає змогу виявляти потенційно нераціональні та  клінічно небезпечні схеми психофармакотерапії. Такий підхід сприяє персоналізації лікування, зниженню ризику лікарських взаємодій і  формуванню безпечних та  ефективних терапевтичних стратегій в  процесі лікуванні психічних розладів.