Мета роботи — розробити систему диференційованої корекції і профілактики психічної дезадаптації у родичів хворих на деменцію та оцінити ефективність її впровадження.

З дотриманням вимог біомедичної етики обстежено 153 родичі (дорослі діти), які спільно проживали та/або доглядали пацієнтів з деменцією. Комплексне обстеження включало клініко-психопатологічне і психодіагностичне дослідження.

Виявлені в процесі досліджування суттєві відмінності у психопатологічному реагуванні та психосоціальному функціонуванні родичів хворих на деменцію з різними рівнями психічної дезадаптації, дають змогу обґрунтувати і розробити систему диференційованої корекції і профілактики психічної дезадаптації для родичів пацієнтів з деменцією, індивідуалізовану залежно від рівня порушення адаптації.

Метою системи диференційованої корекції і профілактики є нормалізація психічного стану родичів пацієнтів з деменцією та усунення порушень адаптації та ознак чинників, що впливають на стан здоров’я.

Головними мішенями впливу системи диференційованої корекції і профілактики для родичів пацієнтів з деменцією є: 1) порушення адаптації; 2) депресивна, тривожна та інша психопатологічна симптоматика; 3) прояви соціально-психологічної дезадаптації та порушення психосоціального і сімейного функціонування.

Рекомендовано реалізовувати систему заходів диференційованої корекції і профілактики для родичів пацієнтів з деменцією у три етапи, поєднані комплексністю і наступністю заходів: діагностичний, лікувально-інтервенційний, реабілітаційно-корекційний.

Заходи діагностичного етапу є уніфікованими, лікувально-інтервенційного та реабілітаційно-корекційного етапів — диференційовані залежно від виявлених у обстежуваних порушень адаптації та ознак чинників, що впливають на стан здоров’я. Це дає змогу оптимізувати лікувально-корекційні заходи і мінімізувати витрати часу на корекцію зі збереженням максимальної ефективності терапевтичних втручань.

Оцінка ефективності впровадження пропонованої системи заходів у зазначеному обсязі та у визначеній послідовності довела її дієвість стосовно редукції клініко-психопатологічної симптоматики психічної дезадаптації і формування високого рівня соціально-психологічної адаптації родичів хворих на деменцію.