Український вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал
ISSN 2079-0325(p)
DOI 10.36927/2079-0325
Головна » Архiв номерiв » 2024 » Том 32, випуск 4 (121) » Тактика психотерапії при психічних розладах після перенесеної коронавірусної хвороби COVID-19

Тактика психотерапії при психічних розладах після перенесеної коронавірусної хвороби COVID-19

Автори

Тип статті

  • Наукова стаття

Рубрика

  • ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНИХ ТА ПОВЕДІНКОВИХ РОЗЛАДІВ.

Ключовi слова

Індекс УДК:
  • 616.89-052:616.9-071-08

Анотація

  • Пандемія COVID-19 спричиняє численні фізичні та психічні наслідки, які суттєвопогіршують стан здоров’я та соціальне функціонування населення.Встановлено, що під впливом пандемії COVID-19 формується широкий спектр психічнихрозладів (тривожні та депресивні розлади, посттравматичні стресові розлади, порушенняхарчової поведінки) та психологічні порушення (стресові реакції, смуток, почуття ізоляції).Мета дослідження: розроблення системи комплексної психотерапії психічних розладівунаслідок перенесеної коронавірусної хвороби COVID-19.У дослідження було залучено 63 пацієнти з психічними розладами після перенесеноїкоронавірусної інфекції COVID-19. Діагноз встановлений відповідно до критеріїв МКХ-10:розлади настрою (афективні розлади) (F32.0 — F32.2) — 34 пацієнти, невротичні, пов’язанізі стресом та соматоформні розлади (F40 — F45) — 32 пацієнти, інші психічні розлади,спричинені ураженням чи дисфункцією головного мозку або внаслідок соматичної хвороби(F06.3 — F06.6) — 31 пацієнт.Отримані в результаті дослідження дані свідчать, що внаслідок коронавірусної хворобиCOVID-19 виникають різноманітні психічні розлади в межах невротичних, пов’язанихзі стресом та соматоформних розладів, афективних розладів та психічних розладіворганічного ґенезу. Психічні розлади внаслідок коронавірусної хвороби COVID-19 характеризуються комплексом змін у психічному стані та психологічних установках, що суттєво погіршує стан пацієнтів. До таких змін належать не лише клініко-психопатологічнасимптоматика, а й патологічні зміни в копінг-стратегіях, рівні адаптивності, порушенняфрустраційної толерантності та якості життя. Також вагомий внесок у перебіг розладуробить комплекс психотравматичних чинників, який ускладнює перебіг психічних розладів.Усе це потребує комплексного специфічного підходу до терапії психічних розладів унаслідоккоронавірусної хвороби COVID-19, яка повинна включати як фармакотерапію, так і психотерапію. Фармакотерапію призначають з урахуванням переважної клінічної симптоматики.Зокрема, у разі вираженої депресивної симптоматики призначають антидепресанти з груписелективних інгібіторів зворотного захвату серотоніну або селективних інгібіторів зворотногозахвату серотоніну та норадреналіну; якщо переважає тривожний симптомокомплекс —анксіолітики. Крім того, доцільно використовувати загальнозміцнювальні препарати та, в разіпотреби, — судинні препарати.Психотерапія повинна мати етапний та послідовний характер: 1 етап — інформаційнодіагностичний, 2 етап — лікувально-стабілізувальний, 3 етап — реабілітаційний, 4 етап —профілактичний. На кожному етапі застосовують різні техніки когнітивно-поведінковоїтерапії, наративно-експозиційної терапії, арттерапії, сімейної психотерапії. Реалізаціятакого підходу свідчить про його ефективність. За розробленою системою проліковано63 пацієнти з психічними розладами після коронавірусної хвороби COVID-19 (F40 — F45 —22 пацієнти, F32.0 — F32.2 — 21 пацієнт, F06.3 — F06.6 — 20 пацієнтів). Після проведеноїтерапії у 76,19 % спостерігалось значне покращення стану, у 14,29 % — покращення,у 9,52 % — незначна динаміка.

Сторінки

  • 14-22

Рік / Номер журналу

Завантажити PDF

Перелiк використаної лiтератури

1. World Health Organization. COVID-19 Weekly Epidemiological Update. (2023). URI: https://www.who.int/publications/m/item/weekly-epidemiological-update-on-COVID-19—17-august-2023 (accessed March 19, 2023).
2. Eissazade N, Shalbafan M, Saeed F, Hemmati D, Askari S,Sayed Mirramazani M, et al. The impact of the COVID-19 pandemic on Iranian psychiatric trainees’ and early career psychiatrists’ well-being, work conditions, and education. AcadPsychiatry. (2022) 46:710–7. doi:10.1007/s40596-022-01674-5.
3. Xu X, Zhang J, Fang R, Liu H, Zhou W, She Y, et al. Evaluation of the mental health status of community frontline medical workers after the normalized management of COVID-19in Sichuan, China. Front Psychiatry.  (2023) 14:1198822. doi: 10.3389/fpsyt.2023.1198822.
4. Adiukwu F, Kamalzadeh L, Pinto da Costa M, Ransing R,de Filippis R, Pereira-Sanchez V, et al. The grief experience duringthe COVID-19 pandemic across different cultures. Ann Gen Psychiatry. (2022) 21:18. doi: 10.1186/s12991-022-00397-z.
5. Ullah I, Khan KS, Ali I, Ullah AR, Mukhtar S, de Filippis R, et al.Depression and anxiety among Pakistani healthcare workers amid COVID-19 pandemic: a qualitative study. Ann Med Surg. (2022)78:103863. doi: 10.1016/j.amsu.2022.103863.
6. Ashiq MAR, Gupta PS, Jubayer Biswas MAA, Ahmed N,Sultana MstS, Ghosh B, et al. Depression, anxiety, stress, andfear of COVID-19 among Bangladeshi medical students duringthe first wave of the pandemic: a mixed-methods study. FrontPsychiatry. (2023) 14:1142724. doi: 10.3389/fpsyt.2023.1142724.
7. Anteneh RM, Dessie AM, Azanaw MM, Anley DT, MeleseBD, Feleke SF, et  al. The  psychological impact of  COVID-19pandemic and associated factors among college and universitystudents in Ethiopia: a systematic review and meta-analysis,2022. Front Public Health. (2023) 11:1136031. doi: 10.3389/fpubh.2023.1136031.
8. Zenba Y, Kobayashi A, Imai T. Psychological distress is affected by fear of COVID-19 via lifestyle disruption and leisurerestriction among older adults in  Japan: a  cross-sectionalstudy. Front Public Health. (2023) 11:1264088. doi: 10.3389/fpubh.2023.1264088.
9. Tahmasebi S, Khosh E, Esmaeilzadeh A. The outlook fordiagnostic purposes of the 2019-novel coronavirus disease.J Cell Physiol. (2020) 235:9211–29. doi: 10.1002/jcp.29804.
10. World Health Organization. #HealthyAtHome – MentalHealth. URI: https://www.who.int/campaigns/connecting-theworld-to-combat-coronavirus/healthyathome/healthyathome—mental-health (accessed March 19, 2023).
11. Jones EAK, Mitra AK, Bhuiyan AR. Impact of COVID-19 on mental health in adolescents: a systematic review.Int J Environ Res Public Health. (2021) 18:2470. doi: 10.3390/ijerph18052470.
12. Hossain MM, Tasnim S, Sultana A, Faizah F, Mazumder H, Zou L, et al. Epidemiology of mental health problemsin COVID-19: a review. F1000Res. (2020) 9:636. doi: 10.12688/f1000research.24457.1.
13. Guessoum SB, Lachal J, Radjack R, Carretier E, Minassian S, Benoit L, Moro MR. Adolescent psychiatric disordersduring the COVID-19 pandemic and lockdown. Psychiatry Res.(2020) 291:113264. doi: 10.1016/ j.psychres. 2020.113264.
14. Singh S, Roy D, Sinha K, Parveen S, Sharma G, Joshi G. Impact of COVID-19 and lockdown on mental health of children andadolescents: a narrative review with recommendations. PsychiatryRes. (2020) 293:113429. doi: 10.1016/j.psychres.2020.113429.
15. Nalbandian A., Sehgal K., Gupta et  al. Post-acuteCOVID-19 syndrome. Nat Med. 2021. Vol. 27. P. 601–615. doi:10.1038/s41591-021-01283-z.
16. Witthöft, M., & Hiller, W. (2010). Psychological approachesto origins and treatments of somatoform disorders. Annual Review of Clinical Psychology, 6(1), 257–283. doi: 10.1146/annurev.clinpsy.121208.131505.
17. Ingman, T., Smakowski, A., Goldsmith, K., & Chalder, T.(2022). A systematic literature review of randomized controlledtrials evaluating prognosis following treatment for adults withchronic fatigue syndrome. Psychological Medicine, 52(14), 2917–2929. doi: 10.1017/S0033291722002471.
18. Kleinstäuber, M., Allwang, C., Bailer, J., Berking, M., Brünahl, C., Erkic, M., … Rief, W. (2019). Cognitive behaviour therapycomplemented with emotion regulation training for patientswith persistent physical symptoms: A  randomised clinicaltrial. Psychotherapy and Psychosomatics, 88(5), 287–299. doi:10.1159/000501621.
19. Price, J. R., Mitchell, E., Tidy, E., & Hunot, V. (2008). Cognitive behaviour therapy for chronic fatigue syndrome in adults.Cochrane Database of Systematic Reviews,  3:CD001027. doi:10.1002/14651858.CD001027.pub2.
20. Van Dessel, N., den Boeft, M., van der Wouden, J. C., Kleinstäuber, M., Leone, S. S., Terluin, B., … van Marwijk, H. W. (2014).Non-pharmacological interventions for somatoform disorders and medically unexplained physical symptoms (MUPS)in adults. Cochrane Database of Systematic Reviews, 11, CD011142.doi: 10.1002/14651858.CD011142.pub2.
21. Авторське право на твір: Анкета-опитувальник для пацієнтів з психічними порушеннями, що перенесли коронавірусну хворобу COVID-19 та зазнали впливу стресорів пандемії SARS-COV-2 / Н. О. Марута, В. Ю. Федченко, І. О. Явдак,Т. В. Панько, О. Є. Семікіна; заявка від 13.03.2023 с202301564; свідоцтво від 11.04.2023 № 118009.
22. Величковский Б. Б. Многомерная оценка индивидуальной устойчивости к стрессу // Вестник Московского государственного областного университета. 2007. № 3.С. 105—112.
23. Многоуровневый личностный опросник «Адаптивность» (МЛО-АМ) А. Г. Маклакова и С. В. Чермянина. Практическая психодиагностика. Методики и тесты : учебноепособие  / ред. и  сост. Райгородский  Д.  Я. Самара, 2006.С. 549-672.
24. Вассерман Л. И., Иовлев Б. В., Беребин М. А. Методикадля психологической диагностики уровня социальной фрустрированности и её практическое применение : методические рекомендации. Москва : НИПНИ им. Бехтерева, 2004.28 с.
25. Методика оценки качества жизни больных и инвалидов : методические рекомендации. Минск, 2000. 25 с.

Індексування журналу:

Український Вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал

ДУ «ІНПН імені
П.В. ВОЛОШИНА
НАМН УКРАЇНИ»