У  статті наведено огляд сучасного стану вивчення проблеми самогубств, зокрема їх проявів серед пацієнтів соматичних лікарень, що перебувають у відділеннях реанімації та інтенсивної терапії. Особливу увагу зосереджено на суїцидальних намірах та тенденціях у цієї категорії хворих, а також чинниках, які можуть впливати на формування таких станів. Акцент зроблено на  нагальній потребі щодо поглиблення розуміння ґенезу суїцидальної поведінки, її  різноманітних форм та  причинно-наслідкових зв’язків. За  результатами проведеного аналізу наявних досліджень сформульовано принципи побудови системи прогнозування та корекції суїцидальних тенденцій. Особливу увагу приділено виявленню психопатологічних предикторів, які  сприяють формуванню суїцидальної поведінки серед пацієнтів, що  раніше не  мали клінічних проявів психічних захворювань. Прогнозування з урахуванням цих виявлених «провісників» дає змогу своєчасно впроваджувати корекційні заходи, спрямовані на  стабілізацію психоемоційного стану пацієнтів. Розроблені підходи мають на меті не лише зменшення кількості суїцидів, але й забезпечення ефективної реабілітації пацієнтів та повернення їх до активного соціального життя. Удосконалення стратегій діагностики, профілактики та  лікування суїцидальних тенденцій сприятиме створенню комплексної системи підтримки пацієнтів у  відділеннях інтенсивної терапії, підвищуючи ефективність медичної допомоги та  зменшуючи суїцидальну летальність.